Справа № 752/11045/21
Провадження № 2/752/2344/22
31.05.2022 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Приватне акціонерне товариство «Приватбанк» звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та просить суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 30.12.2011р. у розмірі 57 861,98 грн. станом на 13.04.2021р., яка складається з 47 697,02 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10 164,96 грн. заборгованості за простроченими відсотками, а також просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2 270,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що метою отримання банківських послуг відповідач звернувся до позивача та підписав заяву б/н від 30.12.2011р., згідно якої отримав кредит в розмірі 40 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. З огляду на те, що відповідачем не виконуються зобов'язання щодо погашення кредитного боргу, у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 13.04.2021р. складає 57 861,98 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06.05.2021р. відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 18.05.2022р. клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Відповідач відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав.
Справа на підставі ст. 178 ЦПК України розглянута на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.
30 грудня 2011. ОСОБА_1 підписав анкету-заяву б/н про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку в розмірі 40 000,00 грн.
Дана анкета-заява містить анкетні дані відповідача, його контактну інформацію. Також в ній зазначено, що відповідач приєднується до Умов і правил надання банківських послуг Приватбанку, які разом з пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного з відповідачем договору про надання банківських послуг б/н від 30.12.2011р., позивачем надавалися в межах встановленого ліміту відповідачу в кредит грошові кошти. Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, з огляду на що у нього утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку позивача станом на 13.04.2021р. складає суму 47 697,02 грн. за тілом кредиту.
Відповідач контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту суду не надав.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем за тілом кредиту в розмірі 47 697,02 грн.
За таких обставин, вимоги в цій частині позову є обгрунтованими, підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача стягується заборгованість за тілом кредиту в розмірі 47 97,02 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 10 164,96 грн.
Так, частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядку їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
03.07.2019р. Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Враховуючи викладене, оскільки заява-анкета від 30.12.2011р. не містить положень щодо розміру процентів, а Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не містять підпису відповідача, підстави для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 10 164,96 грн. відсутні.
З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 861,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 47 697,02 (сорок сім тисяч шістсот дев'яносто сім грн. 02 коп.) грн. заборгованості за тілом кредиту.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 1 861,40 (одна тисяча вісімсот шістдесят одна грн. 40 коп.) грн. судового збору.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складений та підписаний 31.05.2022р.
Суддя І.О. Ольшевська