Справа №22-7517/2009 рік Головуючий в 1-й інстанції Єлісєєва Т.Ю.
Категорія 24 Доповідач - Осіян О.М.
«29» грудня 2009 року. м. Дніпропетровськ,
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Осіяна О.М.
суддів - Каратаєвої Л.О., Романюк М.М.,
при секретарі - Керімовій Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» про захист права на 50 % знижку по оплаті за спожиту електроенергію встановлену законом, -
встановила:
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2009 року відмовлено в задоволенні за позову ОСОБА_1 до ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» про захист права на 50 % знижку по оплаті за спожиту електроенергію встановлену законом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та задоволення позову, оскільки суд неповно з'ясував обставини у справі та неправильно застосував норми матеріального права. Оскільки працівникам міліції передбачена 50% знижка по оплаті комунальних послуг, то вона повинна надаватись безумовно, шляхом нарахування плати у меншому розмірі. Діючі норми законодавства щодо соціальних гарантій передбачають надання пільг та компенсацій працівникам міліції, які повинні застосовуватися безпосередньо.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду необхідно залишити без змін із наступних підстав.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1 був працівником органів внутрішніх справ до травня 2008 року. Відповідно ст. 22 Закону України „Про міліцію" він має право на пільги по сплаті 50% за спожиту електроенергію, проти чого не заперечує і ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго».
Постановою КМУ №426 від 31.03.2003 року затверджений Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особового рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції.
Відповідно вказаному Порядку пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат в тому числі і за користування комунальними послугами. Видатки на відшкодування витрат за надані послуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ. Зазначені кошти передбачаються в кошторисах установ згідно з кодом економічної класифікації (КЕК) 1343 «Інші поточні трансферти населенню». Для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування комунальними послугами у строк, за який здійснюється відшкодування (щомісяця або раз на квартал за рішенням керівника установи), а також довідку про склад сім'ї (раз на рік).
Тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що пільговик одержує компенсацію від установи, в якій працює, в межах пільги тільки після 100 відсоткової оплати за житлово-комунальні послуги. Таким чином, дії відповідача щодо нарахування сум за спожиту електроенергію позивачу в повному обсязі є правомірними, в зв'язку із чим у задоволенні позову було відмовлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що 50% знижка по оплаті комунальних послуг повинна надаватись безумовно, шляхом нарахування плати у меншому розмірі, оскільки діючі норми законодавства щодо соціальних гарантій передбачають надання пільг та компенсацій працівникам міліції безпосередньо є безпідставними.
Відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про міліцію» фінансування та матеріальне забезпечення міліції здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Посилання позивача на необхідність застосування норм Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», вимоги якого зобов'язують відповідача застосувати пільги щодо оплати послуг за комунальні послуги є безпідставними, оскільки суперечать вимогам ст.4 Бюджетного Кодексу України.
З огляду на викладене вбачається, що порядок відшкодування пільги повинен проводитися за рахунок бюджетної установи. Надання пільг позивачу за рахунок коштів відповідача є неприпустимим, оскільки суперечить принципам фінансування органів державної влади, а також Закону України «Про міліцію».
Таким чином, встановлений законом порядок надання пільги не порушує прав позивача. А тому всі дії відповідача щодо нарахування сум за спожиту електроенергію є правомірними.
Керуючись ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із моменту проголошення.