30 травня 2022 року
м. Київ
справа №586/561/18
провадження № 51-4727 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року,
встановив:
Як вбачається із наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2018 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження вироку Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2018 року та апеляційну скаргу повернуто засудженому.
Засуджений ОСОБА_4 звернувся із касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції.
Як убачається із касаційного провадження, ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху, оскільки скаргу подано із недотриманням вимог ст. 427 КПК України.
Копія ухвали була направлена засудженому ОСОБА_4 та отримана ним, згідно розписки, наданої ДУ «Сумська виправна колонія (№116)», 28 січня 2022 року.
Згідно довідки фахівця з контролю за виконанням режимних вимог оперативного відділу ДУ «Сумська виправна колонія (№116)»від 04 травня 2022 року, після 28 січня 2022 року засуджений ОСОБА_4 не здійснював листування.
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2022 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 повернуто у зв?язку із тим, що засудженим не усунуто в установлений строк недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, та нової касаційної скарги, з урахуванням вимог ухвали від 18 січня 2022 року на адресу Верховного Суду, станом на 17 травня 2022 року, не надходило.
25 травня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла нова касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 , у якій він виражає свою незгоду з рішеннями суду апеляційної інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що вона підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК Україникасаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, -в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Крім того, згідно ч. 5 ст. 115 КПК України при обчислені строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.
Як убачається з касаційного провадження, касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 датована та підписана ним 04 лютого 2022 року.
Згідно розписки, наданої ДУ «Сумська виправна колонія (№116)», засуджений отримав копію ухвали Сумського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року - 07 вересня 2021 року.Тобто останнім днем звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою для засудженого є 08 грудня 2021 року.
Таким чином, засуджений подав касаційну скаргу поза межами строку касаційного оскарження судового рішення. Заява про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень відсутня, жодних даних про те, що заявник пропустив строк на касаційне оскарження з поважних причин до касаційної скарги не долучено.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Оскільки касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження судового рішення, заява про поновлення такого строку відсутня, а тому касаційна скарга засудженого підлягає поверненню заявникові.
Водночас суд вважає за необхідне згідно з приписом ст. 20 КПК України роз'яснити засудженому його право на кваліфіковану правову допомогу.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 цього Закону (в тому числі захист і складення документів процесуального характеру).
Захист особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (підпункт 2 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року № 967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 03 липня 2018 року № 2260/5).
Таким чином, для одержання правової допомоги під час складання документів процесуального характеру засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, за змістом ст. ст. 110 і 113 КВК України вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3