30 травня 2022 року
м. Київ
провадження № 51-1551 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судові рішення щодо нього,
встановив:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга засудженого, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху із наданням строку для усунення недоліків, з огляду на таке.
Статтею 427 КПК України встановлено вимоги до касаційної скарги, відповідно до якої касаційна скарга подається в письмовій формі, при цьому у ній зазначається:
1) найменування суду касаційної інстанції;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо
такі є;
3) судове рішення, що оскаржується;
4) обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
5) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
6) перелік матеріалів, які додаються.
Вказаних вимог до касаційної скарги засудженим не виконано в повному обсязі.
Так, ОСОБА_4 звернувся із касаційною скаргою, яку адресував Верховному Суду України, який з 15 грудня 2017 року припинив здійснювати судочинство на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Натомість, згідно з ч. 3 ст. 33 КПК України кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд.
Разом з цим, касаційна скарга не містить поштової адреси особи, яка подає касаційну скаргу, а також номеру засобу зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є.
В порушення п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК України ОСОБА_4 не вказує судові рішення, що оскаржуються, а зі змісту касаційної скарги цього встановити не можливо.
Також засудженим не дотримано вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України, оскільки зі змісту касаційної скарги слідує, що ним взагалі не наводиться обґрунтування незаконності чи необґрунтованості оскаржуваних судових рішень з огляду на положення статей 412-414 вказаного Кодексу.
При цьому усуваючи недоліки в цій частині засудженому варто врахувати, що обґрунтування вимог касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Окрім цього, ОСОБА_4 допущено порушення п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, так як вимога засудженого до суду касаційної інстанції щодо того, яке рішення має ухвалити суд за наслідками розгляду його касаційної скарги, не сформульована.
При цьому засудженому необхідно врахувати, що такі вимоги мають відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Також, в порушення положень ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги не додано копії судових рішень, які оскаржуються.
Відсутність судового рішення позбавляє суд касаційної інстанції можливості вирішити питання чи є оскаржувані судові рішення предметом розгляду суду касаційної інстанції (ст. 424 КПК України), чи дотримано строки звернення з касаційною скаргою (ст. 426 КПК України), а також чи в повній мірі дотримано вимоги до касаційної скарги (ст. 427 КПК України).
Разом з цим, Верховний Суд вважає за необхідне роз'яснити засудженому, що за приписами ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Таким чином, з метою перевірки дотримання засудженим строку на касаційне оскарження, ОСОБА_4 необхідно надати суду докази на підтвердження дати отримання ним ухвали апеляційного суду.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою засудженого.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, касаційну скаргу ОСОБА_4 слід залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судові рішення щодо нього залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
