Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 824/145/21
провадження № 61-697ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
за участю:
секретаря судового засідання - Коваль А. В.,
учасники справи (сторони арбітражного спору):
позивач в арбітражному спорі, стягувач (заявник) - ЕМ-БІ-ЕЙ (MBA Community Loans PLC) (Ірландія),
відповідач в арбітражному спорі, боржник - ОСОБА_1 (Україна),
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (просп. Повітрофлотський, 28, м. Київ) апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Щуром Володимиром Анатолійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду
від 09 грудня 2021 року у справі за заявою ЕМ-БІ-ЕЙ (MBA Community Loans PLC) (Ірланлдія) про визнання та надання дозволу на виконання рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 18 лютого 2020 року в арбітражній справі
№ 194333 у складі одноосібного арбітра Сесілії Kсy Ліндсі (Cecilia Xu Lindsey)
між позивачем ЕМ-БІ-ЕЙ (MBA Community Loans PLC) (Ірландія) та відповідачем ОСОБА_1 (Україна) про стягнення 91 380,52 дол. США збитків, відсотків на суму збитків за ставкою 8 % за період з 27 вересня 2018 року до дати сплати в повному обсязі, 10 138,25 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг і видатків, відсотків на суму арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг і видатків за ставкою 8 % за період
з 27 вересня 2018 року до дати сплати в повному обсязі,
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У липні 2021 року ЕМ-БІ-ЕЙ (MBA Community Loans PLC), звернулося до суду
із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду (далі - ЛМАС) у арбітражній справі № 194333
у складі одноосібного арбітра Сесілії Ксу Ліндсі (Cecilia Xu Linsey) між позивачем ЕМ-БІ-ЕЙ (MBA Community Loans PLC) (Ірландія) та відповідачем ОСОБА_1 (Україна) про стягнення 91 380, 52 дол. США збитків, відсотків на суму збитків
за ставкою 8 % за період з 27 вересня 2018 року до дати сплати в повному обсязі, 10 138,25 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг і видатків, відсотків на суму арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг і видатків за ставкою 8 % за період з 27 вересня 2018 року
до дати сплати у повному обсязі.
Заява обґрунтована тим, що 30 квітня 2015 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір з фіксованою сумую на суму 63 319,73 дол. США із Продіджи Файненс Лімітед (Prodigy Fsnance Limited), юридичною особою, зареєстрованою
за законодавством Великобританії.
Кредитний договір від 30 квітня 2015 року (пункт 6.9) містить арбітражну угоду, згідно з якою будь-який спір, що виникає з кредитного договору або у зв'язку
з ним вирішується шляхом арбітражу відповідно до Регламенту ЛМАС.
07 травня 2015 року Продіджи Файненс Лімітед (Prodigy Finance Limited) уклало
з ЕМ-БІ-ЕЙ Ком'юніті Лоунс ПІ-ЕЛ-СІ (MBA Community Loans PLC) (далі - стягувач) договір відступлення прав (далі - договір відступлення),відповідно до якого відступило всі свої права та обов'язки за укладеним із ОСОБА_1 кредитним договором на користь стягувача.
Оскільки ОСОБА_1 (боржник) не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором, ЕМ-БІ-ЕЙ Ком'юніті Лоунс ПІ-ЕЛ-СІ (MBA Community Loans PLC) ініціювало арбітражний розгляд за правилами ЛМАС.
18 лютого 2020 року у м. Лондон, Сполучене Королівство Великобританії
та Північної Ірландії, ЛМАС у складі одноосібного арбітра Сесілії Kсy Ліндсі (Cecilia Xu Lindsey) розглянув справу № 194333 за позовом стягувача до боржника
та ухвалив обов'язкове до виконання остаточне арбітражне рішення (далі - рішення). Представник стягувача отримав копію цього рішення 21 лютого
2020 року. Боржник отримала копію рішення 27 лютого 2020 року.
Указуючи, що боржник не виконала рішення добровільно, посилаючись на Главу 3 Розділу IX Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)
та Конвенцію про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк),яка набрала чинності для України
з 08 січня 1961 року(далі - Нью-Йоркська Конвенція), стягувач просив суд:
1) постановити ухвалу про визнання та надання дозволу на виконання рішення арбітражного суду, ухваленого 18 лютого 2020 року ЛМАС у складі одноосібного арбітра Сесілії Kсy Ліндсі у справі № 194333 між ЕМ-БІ-ЕЙ Ком'юніті Лоунс
ПІ-ЕЛ-СІ (MBA Community Loans PLC) та ОСОБА_1 про стягнення
91 380,52 дол. США збитків; відсотків на суму збитків за ставкою 8 % за період
з 27 вересня2018 року до дати сплати у повному обсязі; 10 138,25 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг і видатків; відсотків на суму арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг
і видатківза ставкою 8 % за період з 27 вересня 2018 року до дати сплати
у повному обсязі;
2) видати виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь компанії
ЕМ-БІ-ЕЙ Ком'юніті Лоунс ПІ-ЕЛ-СІ (MBA Community Loans PLC) 91 380, 52 дол. США збитків; відсотків на суму збитків за ставкою 8 % за період з 27 вересня 2018 року до дати сплати у повному обсязі; 10 138,25 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг і видатків; відсотків на суму арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг і видатків за ставкою 8% за період
з 27 вересня 2018 року до дати сплати у повному обсязі.
3) стягнути з ОСОБА_1 на користь ЕМ-БІ-ЕЙ Ком'юніті Лоунс ПІ-ЕЛ-СІ (MBA Community Loans PLC) судовий збір у розмірі 1 135,00 грн та суму витрат компанії ЕМ-БІ- ЕЙ Ком'юніті Лоунс ПІ-ЕЛ-СІ (MBA Community Loans PLC) на професійну правничу допомогу в розмірі 234 697,00 грн, що є еквівалентно 8 600,00 дол. США за курсом Національного банку України станом на 6 липня 2021 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року заяву компанії ЕМ-БІ-ЕЙ (MBA Community Loans PLC) задоволено.
Визнано та надано дозвіл на виконання рішення арбітражного суду, ухваленого
ЛМАС у складі одноосібного арбітра Сесілії Kсy Ліндсі (Cecilia Xu Lindsey)
18 лютого 2020 року у справі № 194333 між ЕМ-БІ-ЕЙ Ком'юніті Лоунс ПІ-ЕЛ-СІ (MBA Community Loans PLC) та ОСОБА_1 про стягнення 91 380,52 дол. США збитків;відсотків на суму збитків за ставкою 8 % за період з 27 вересня 2018 року до дати сплати у повному обсязі;10 138,25 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг і видатків; відсотків на суму арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг і видатків за ставкою 8 % за період
з 27 вересня 2018 року до дати сплати у повному обсязі.
Видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЕМ-БІ-ЕЙ Ком'юніті Лоунс ПІ-ЕЛ-СІ (MBA Community Loans PLC), юридичної особи,
що створена та існує за законодавством Республіки Ірландія, реєстраційний номер 486917, з місцезнаходженням за адресою: Ірландія, м. Дублін 2, гавань Гренд Кенел, 2 Гренд Кенел Сквер (2 Grand Canal Square, Grand Canal Harbour, Dublin2, Ireland) 91 380,52 дол. США збитків; відсотків на суму збитків за ставкою 8 % за період з 27 вересня 2018 року до дати сплати у повному обсязі;
10 138,25 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг і видатків; відсотків на суму арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг і видатків за ставкою 8 % за період з 27 вересня 2018 року
до дати сплати у повному обсязі.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь компанії ЕМ-БІ-ЕЙ Ком'юніті Лоунс ПІ-ЕЛ-СІ (MBA Community Loans PLC) судовий збір у розмірі 1 135,00 грн.
Ухвала Київського апеляційного суду як суду першої інстанції мотивована тим,
що компанія ЕМ-БІ-ЕЙ ( MBA Community Loans PLC) звернулася до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення ЛМАС у складі одноосібного арбітра Сесілії Ксу Ліндсі (Cecilia Xu Linsey) у арбітражній справі
№ 194333 між позивачем ЕМ-БІ-ЕЙ (MBA Community Loans PLC) (Ірландія)
та відповідачем ОСОБА_1 (Україна) у межах встановленого законом строку, заявником до заяви долучено документи згідно з переліком, передбаченим статтею 476 ЦПК України, на час звернення до суду із заявою про визнання
та надання дозволу на виконання рішення ЛМАС від 18 лютого 2020 року набрало законної сили, було остаточним для сторін та підлягало виконанню, відповідач була належним чином повідомлена про арбітражний розгляд, а рішення винесене арбітражним судом щодо спору, передбаченого арбітражною угодою.
Суд також дійшов висновку, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; визнання та виконання цього арбітражного рішення не суперечить публічному порядку України.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
У січні 2022 року ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , подала до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року
та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ЕМ-БІ-ЕЙ (MBA Community Loans PLC).
Апеляційна скарга мотивована тим, що Київський апеляційний суд, розглядаючи заяву, не прийняв до уваги доводи представника ОСОБА_1 , викладені
у запереченні на заяву, про те, що матеріали справи № 824/145/21 не містять доказів про належне повідомлення ЛМАС боржника про судове провадження
у справі № 194333 шляхом вручення їй судових документів відповідно
до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів
у цивільних або комерційних спорах від 15 листопада 1965 року (далі - Конвенція)
та законодавства України.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У лютому 2022 року ЕМ-БІ-ЕЙ (MBA Community Loans PLC), від імені якої діє представник - адвокат Кулеба А. М., подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Вважає безпідставним посилання у касаційній скарзі на Конвенцію, зокрема статтю 1, відповідно до якої Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, та статтю 17, згідно з якою позасудові документи, видані органами влади та судовими працівниками однієї договірної держави можуть бути передані з метою вручення в іншу договірну державу способами та відповідно до положень цієї Конвенції, оскільки ЛМАС не є органом судової чи державної влади, а є арбітражною установою, і Конвенція
не застосовується для вручення документів, виданих під час арбітражного розгляду.
Рух апеляційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі, матеріали справи витребувано з Київського апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2022 року закінчено підготовчі дії
у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні
на 26 травня 2022 року об 11 годині 00 хвилин за адресою:
просп. Повітрофлотський, 28, м. Київ, з повідомленням учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд першої інстанції встановив, що 30 квітня 2015 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір з фіксованою сумую на суму 63 319,73 дол. США із Продіджи Файненс Лімітед (Prodigy Fsnance Limited), юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Великобританії.
У пункті 9.6 (b) цього кредитного договору міститься арбітражна угода, згідно
з якою будь-який спір, що виникає з кредитного договору або у зв'язку із ним, вирішується шляхом арбітражу відповідно до Регламенту ЛМАС.
07 травня 2015 року Продіджи Файненс Лімітед (Prodigy Fsnance Limited) уклало
з ЕМ-БІ-ЕЙ Ком'юніті Лоунс ПІ-ЕЛ-СІ (MBA Community Loans PLC) договір відступлення прав, відповідно до якого відступило всі свої права та обов'язки за укладеним із ОСОБА_1 кредитним договором на користь стягувача.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, стягувач ініціював арбітражний розгляд за правилами ЛМАС.
18 лютого 2020 року у м. Лондон, Сполучене Королівство Великобританії
та Північної Ірландії, ЛМАС у складі одноосібного арбітра Сесілії Kсy Ліндсі (Cecilia Xu Lindsey) розглянув справу № 194333 за позовом стягувача до боржника
та ухвалив обов'язкове до виконання арбітражне рішення. Представник стягувача отримав копію цього рішення 21 лютого 2020 року, боржник отримала копію рішення 27 лютого 2020 року.
У рішенні ЛМАС, серед іншого, визначив розмір сум, які боржник має виплатити на користь стягувача, а саме: 91 380,52 доларів США збитків (пункт 64 рішення); відсотки на суму збитків за ставкою 8 % за період з 27 вересня 2018 року до дати сплати у повному обсязі (пункт 66 (6)); 10 138,25 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг і видатків (пункт 74); та відсотки
на суму арбітражних витрат, витрат на оплату юридичних послуг і видатків
за ставкою 8 % за період з 27 вересня 2018 року до дати сплати у повному обсязі (пункт 66(6)).
Пунктом 26.8 Регламенту ЛМАС 2014 року, відповідно до якого прийнято арбітражне рішення, передбачено, що усі арбітражні рішення (включаючи обґрунтування такого рішення) є остаточними та обов'язковими для сторін. Сторони зобов'язуються негайно та без будь-яких зволікань виконати будь-яке рішення (за винятком обставин, викладених у статті 27); також сторони безповоротно відмовляються від свого права на будь-яку форму апеляції, перегляду чи оскарження в будь-якому державному суді або будь-якому іншому правовому органі настільки, наскільки така відмова не заборонена відповідно
до будь-якого застосованого закону.
Отже, рішення ЛМАС від 18 лютого 2020 року у справі № 194333 є остаточним
та підлягає виконанню сторонами.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга
не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено,
що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях, у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Частиною першою статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у статті
81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону Україну «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті
та статті 36.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України
і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Частиною першою статті 475 ЦПК України визначено, що питання визнання
і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
Згідно з частиною третьою статті 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати, чи законним
є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення
з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми
і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови
в задоволенні заяви.
Відповідно до статті 5 Нью-Йоркської Конвенції у визнанні і приведенні
у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що:
a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону,
в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або
b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або
з інших причинне могла подати свої пояснення, або
c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому
під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження
в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або
d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або
e) е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався.
У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що:
a) об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або
b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.
Статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або
б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою,
або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань,
що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які
не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань,що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура
не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або
ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або
2) якщо суд визнає, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача (правова позиція Верховного Суду України, викладена у справі
№ 6-39цс14).
Згідно з частиною першою статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову
у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Отже, задовольняючи заяву ЕМ-БІ-ЕЙ (MBA Community Loans PLC) (Ірландія)
про визнання та надання дозволу на виконання рішення ЛМАС у арбітражній справі № 194333 (у складі одноосібного арбітра Сесілії Ксу Ліндсі) між позивачем ЕМ-БІ-ЕЙ (MBA Community Loans PLC) (Ірландія) та відповідачем ОСОБА_1 (Україна), Київський апеляційний суд, діючи як суд першої інстанції, дійшов висновку, що заяву, яка відповідала вимогам закону, подано у визначений строк; спір у справі, щодо надання дозволу на виконання рішення в якій йдеться, з огляду на його предмет, може бути предметом вирішення міжнародного комерційного арбітражу; визнання та виконання цього арбітражного рішення не суперечить публічному порядку України; арбітражний суд прийняв рішення щодо передбаченого арбітражною угодою спору, це рішення набрало законної сили,
є остаточним для сторін та підлягає виконанню. Відповідач у справі, боржник ОСОБА_1 , була повідомлена про призначення арбітра та про арбітражний розгляд.
Колегія суддів Верховного Суду як суду апеляційної інстанції погоджується
з такими висновками Київського апеляційного суду.
Доводи касаційної скарги про те, що матеріали справи № 824/145/21 не містять доказів належного повідомлення ЛМАС ОСОБА_1 про арбітражний розгляд справи № 194333 шляхом вручення їй судових документів відповідно
до Конвенції та законодавства України колегією суддів Верховного Суду до уваги не приймаються з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, 26 листопада 2021 року представник заявника подав до суду письмові пояснення, до яких долучив нотаріально засвідчений переклад Регламенту ЛМАС (London Court of International Arbitration) 2014 року.
Посилання на вказаний Регламент ЛМАС 2014 року міститься також
в арбітражному застереженні у статті 9.6 (b) кредитного договору, а саме: «Будь-який спір, що виникає з цього договору або в зв'язку з ним, включаючи будь-яке питання щодо його існування, дійсності, припинення дії, застосування, виконання у примусовому порядку або тлумачення, включаючи будь-який спір щодо застосування, виконання у примусовому порядку або тлумачення цього положення про арбітраж, направляється на розгляд і остаточно вирішується шляхом арбітражу відповідно до Регламенту Лондонського міжнародного арбітражного суду (який вважається включеним в цей пункт шляхом посилання).
Порядок письмового повідомлення сторін про арбітражний розгляд передбачено у статті 4 Регламенту ЛМАС 2014 року. Зокрема, згідно з пунктом 4.1 Регламенту будь-які письмові повідомлення ЛМАС, реєстратора або будь-якої сторони можуть бути доставлені особисто, або рекомендованим листом, або кур'єрською службою, або (відповідно до статті 4.3) факсом, електронною поштою, або іншими електронними засобами зв'язку, які дозволяють отримати підтвердження
їх передачі, або будь-яким іншим чином, зазначеним складом арбітражу».
Отже, Регламент ЛМАС 2014 року дозволяє доставляти письмові повідомлення засобами електронної пошти.
Відповідно до пунктів 4.2. і 4.3. Регламенту ЛМАС 2014 року, якщо інше не буде вказано складом арбітражу, та якщо існує адреса, погоджена або вказана стороною з метою отримання будь-яких повідомлень у зв'язку з арбітражною угодою, або яка (у разі відсутності такої угоди або зазначеної адреси) зазвичай використовувалась у попередніх взаємодіях сторін, будь-яке письмове повідомлення (включаючи заяву та відповідь) може також бути доставлено такій стороні на цю адресу, і, будучи доставленим, вважатиметься отриманим такою стороною.
Доставка електронними засобами (включаючи електронну пошту та факс) може здійснюватися тільки за адресою, погодженою або вказаною приймаючою стороною з цією метою, або визначеною складом арбітражу.
Отже, електронна адреса, на яку направляються повідомлення, має бути погоджена стороною арбітражної угоди.
Електронна адреса tamoroz@gmail.соm погоджена ОСОБА_1 для направлення будь-яких повідомлень, оскільки ця адреса зазначена нею у пункті 9.7 кредитного договору, який містить арбітражну угоду.
У пункті 15 рішення ЛМАС від 18 лютого 2020 року також зазначено, що ЛМАС повідомляв сторін (у тому числі боржницю) засобами електронної пошти
про арбітражний розгляд, зокрема, про призначення арбітра, про графік розгляду, про строк для подання відзиву тощо.
Таким чином Регламент ЛМАС 2014 року дозволяє направляти сторонам повідомлення електронною поштою. Як свідчать долучені до справи докази, боржниця належним чином повідомлялась про арбітражний розгляд засобами електронної пошти.
Належне повідомлення ОСОБА_1 про арбітражний розгляд також підтверджується доказами доставки документів кур'єрської доставки повідомлень.
03 травня 2019 року на адресу боржниці була направлена заява про розгляд
у арбітражі спору за кредитним договором, укладеним нею 30 квітня 2015 року.
Це підтверджується супровідним листом від 02 травня 2019 року та документом про прийняття цієї заяви міжнародною службою доставки DHL у відправленні
№ 3897081392.
07 травня 2019 року ОСОБА_1 отримала відправлення № 3897081392, в якому містилась заява про розгляд у арбітражі спору за укладеним нею кредитним договором, що підтверджується документом міжнародної служби доставки DHL про відстеження відправлення № 3897081392.
Крім того, у пункті 15 рішення ЛМАС від 18 лютого 2020 року прямо зазначено,
що ЛМАС 25 червня 2019 року повідомив сторін про призначення арбітром у цьому спорі пані Шуетц (у подальшому відбулась заміна на арбітра Сесілію Ксу Ліндсі) листом та електронною поштою.
Отже, наявні у справі докази, зокрема надані 26 листопада 2021 року, підтверджують, що ОСОБА_1 повідомлялась про арбітражний розгляд, у тому числі шляхом направлення відповідних повідомлень кур'єрською службою доставки DHL та шляхом направлення звичайних листів.
Таким чином твердження представника ОСОБА_1 щодо неповідомлення його довірителя про арбітражний розгляд, є хибними та не відповідають дійсності.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частин першої та третьої статі 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні
з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
У судове засідання з'явилися представник боржника - ОСОБА_2 та представники стягувача: Кулеба А. М. , Маслов О. С.
ОСОБА_2 підтримав доводи поданої ним в інтересах довірителя апеляційної скарги. Наполягав на тому, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена ЛМАС про арбітражне провадження у справі № 194333 шляхом вручення
їй судових документів відповідно до Конвенції.
Представники стягувача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважали, що боржника було належним чином повідомлено про арбітражне провадження та просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає,
що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення,
а оскаржену ухвалу, постановлену апеляційним судом як судом першої інстанції, слід залишити без змін.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної
чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на те, що Верховний Суд як суд апеляційної інстанції, рішення не змінює та не ухвалює нове рішення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 24, 141, 351, 367, 368, 374, 375, 381-384, 459 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Щуром Володимиром Анатолійовичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною
та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 27 травня 2022 року.
Судді:С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська