Справа № 127/10653/22
Провадження № 2/127/1308/22
про залишення позовної заяви без руху
27 травня 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання нерухомого майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Вінницької міської ради про визнання нерухомого майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Так відповідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Слід звернути увагу, що ця позовна заява подана через систему «Електронний суд».
Приписами ч.5 ст.43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Натомість всупереч положенням ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви доказів надсилання її копії в примірнику для відповідача.
Також, в порушення п.3 ч.3 ст.175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України позовна заява не містить ціни позову відповідно до дійсної вартості майна; до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а з позовної заяви та матеріалів доданих до неї не вбачається підстав, які могли б звільнити позивача від сплати судового збору.
Слід звернути увагу заявника, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Водночас, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Наразі предмет цього позову хоча і сформульований як визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, однак є про право власності на нерухоме майно, тобто позов носить майновий характер, оскільки за своєю правовою природою пов'язаний з підтвердженням прав на майно, відтак підлягає грошовій оцінці та є об'єктом справляння судового збору згідно Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на 01.01.2022 ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12405 грн).
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Отже позивачу, зважаючи на майновий характер предмету позовних вимог, необхідно надати докази щодо дійсної вартості спірного нерухомого майна, вказати ціну позову та сплатити судовий збір у відповідному розмірі, виходячи з дійсної вартості майна.
Крім того, відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч.5 ст. 177 ЦПК України). Обов'язок подання доказів разом з поданням позовної заяви передбачений ч.2 ст. 83 ЦПК України
З позовної заяви слідує, що позивач, посилаючись на ст. 60, 61 СК України як на підставу позову та обраний спосіб захисту, в обґрунтування заявлених вимог зазначає, що під час перебування позивача у шлюбі за спільні кошти подружжя відповідно до договору купівлі-продажу було придбано у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1 (нині по АДРЕСА_2 ), але з оформленням такого права власності одноособово на чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказані обставини на думку позивача породжують невизначеність та незахищеність її майнових прав на спірне нерухоме майно, у зв'язку з чим і звертається до суду з цим позовом.
Разом з тим, враховуючи положення ст. 71 Закону України «Про нотаріат» та п. 4.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України позивач не зазначає жодних доказів на підтвердження обставин неможливості захисту своїх прав на спірне майно в позасудовому порядку шляхом видачі чи відмови у видачі свідоцтва про частку в спільному майні, звернення у зв'язку з цим до нотаріуса, в тому числі й з метою оформлення спадщини та його результатів. Не містить позовна заява зазначення відомостей щодо кола осіб, які можуть виступати у справі третіми особа, враховуючи наведені обставини відкриття спадщини після ОСОБА_3 , відповідної заяви про залучення таких осіб та доказів направлення їм примірника позову з додатками (вимоги ст. 43, 53, 177 ЦПК України).
При цьому, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З огляду на вказане, позивачу необхідно подати до суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу по справі копії позовної заяви, вказати ціну позову та сплатити судовий збір відповідно до дійсної вартості майна, а також докази неможливості реалізації права власності на спірне майно в нотаріальному порядку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання нерухомого майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: