про залишення апеляційної скарги без руху
30 травня 2022 року м. Харків Справа № 917/1612/21
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Хачатрян В.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача - Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (вх.№599П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.02.2022 року у справі №917/1612/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть», вул. Лікарняна, 1А, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71601
до Акціонерного товариства «Укртрансгаз», вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, в особі Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд», вул. Кагамлика, буд. 33-А, м. Полтава, Полтавська область, 36002
про стягнення 2658124,03 грн. заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Укртрансгаз», вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, в особі Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» про стягнення 2658124,03 грн. заборгованості, яка складається з 2243000,04 грн. основного боргу, 135870,59 грн. 3% річних та 279253,50 грн. інфляційних збитків.
В обґрунтування позову позивач посилався на невиконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого йому товару згідно умов договору про закупівлю №1903000019/233 від 01.03.2019 року.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.02.2022 року у справі №917/1612/21 (повний текст підписано 10.03.2022 року, суддя Тимощенко О.М.) позовні вимоги задоволено частково.
Закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» 2243000,04 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» 135870,49 грн. 3% річних, 279253,50 грн. інфляційних збитків та 6226,86 грн. судового збору.
Вирішено повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» з Державного бюджету України судовий збір у сумі 33645,00 грн.
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 24.02.2022 року в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат і прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до господарського суду позовної заяви, яка містить вимогу майнового характеру розмір судового збору становить: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Спір по даній справі є за своїм змістом майновим, а отже і розмір судового збору необхідно розраховувати як за ставкою подання позовної заяви за майновим спором.
Відповідно до ч.4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Враховуючи характер вимог апеляційної скарги, а також вимоги діючого законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що судовий збір за подання наразі апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 9340,29 грн.
Проте, апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання, в якому останній просить суд відстрочити йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги до моменту ухвалення судового рішення у справі. Зазначає, що на території України з 24.02.2022 року було введено воєнний стан і наразі всі кошти товариства мають бути спрямовані на забезпечення надійної та безперебійної роботи підземних газосховищ, а також на ліквідацію можливих аварій.
Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За змістом положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі Пелевін проти України (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (п. 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі (заява №28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» , є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Суд вважає за необхідне зазначити, що ч.2 статті 6 та ч.2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначений ч.1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких допускається звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі №922/624/20, від 28.12.2020 року у справі №922/4277/19).
Окрім того, за змістом статті 8 Закону України Про судовий збір не передбачено відстрочення чи розстрочення (звільнення) сплати судового збору юридичним особам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18, ухвали Верховного Суду від 29.12.2020 року у справі №922/3488/19, від 27.11.2020 року у справі №911/3661/16, від 28.12.2020 року у справі №910/6889/13); в ухвалах від 24.12.2020 року у справі №920/746/17, від 24.12.2020 року у справі №920/744/17.
Оцінивши доводи, наведені апелянтом в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Враховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
У відповідності до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Законодавцем чітко визначено, що саме опис вкладення до цінного листа є належним доказом у підтвердження факту виконання апелянтом вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази на підтвердження дотримання заявником приписів п.3 ч.3 ст. 258 та ст. 259 Господарського процесуального кодексу України, адже заявником не надано підтверджень направлення апеляційної скарги з додатками всім учасникам судового процесу у справі з описом вкладення, а саме позивачу.
У якості додатків до апеляційної скарги апелянтом надано скріншот сторінки з електронної пошти як доказ у підтвердження направлення на адресу позивача та його представника копії апеляційної скарги засобами електронного зв'язку. Проте слід відзначити, що такий документ не є належним і допустимим доказом, оскільки неможливо достеменно встановити чи було здійснено відправлення електронного листа, чи відповідає адреса направлення дійсності.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо заявник не усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.02.2022 року у справі №917/1612/21 підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись чч. 1, 2 ст. 174, ст. 234, пп. 2, 3 ч. 3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.02.2022 року у справі №917/1612/21 залишити без руху.
2.Акціонерному товариству «Укртрансгаз» усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Повідомити апелянта, що заява і докази у підтвердження факту усунення недоліків повинні надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше десятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
4.Роз'яснити заявнику про можливість подання документів у справі на електрону адресу суду через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
5.Роз'яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Хачатрян