79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" травня 2022 р. Справа №907/512/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.,
суддів Галушко Н.А.,
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Олійник Н.Б.
розглянув апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Жамкочян Надії Павлівни б/н від 07.03.2022
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2021 (повний текст рішення складено 09.11.2021, суддя Андрейчук Л.В.)
у справі № 907/512/21
за позовом Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз", м. Ужгород
до відповідача Фізичної особи-підприємця Жамкочян Надії Павлівни, смт. Середнє
про стягнення 62913,17 грн.
представники:
від позивача - Кривка М.В. (в режимі відеоконференції),
від відповідача - Петрецький С.І. (в режимі відеоконференції),
29 червня 2021 року до Господарського суду Закарпатської області звернулося Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (далі АТ «ОГС « Закарпатгаз») з позовом до Фізичної особи-підприємця (далі ФОП) Жамкочян Надії Павлівни про стягнення вартості перерахованого об'єму природного газу у розмірі 62913,17 грн., у зв'язку з виявленим у споживача порушенням. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем норм Кодексу ГРС, спричинених пошкодженням чи позаштатним режимом роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснено перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2021 у справі № 907/512/21 позов АТ "Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз" задоволено; з ФОП Жамкочян Надії Павлівни на користь позивача стягнуто вартість перерахованого об'єму природного газу на суму 62913,77 грн. та за рахунок відповідача позивачу відшкодовано судовий збір. У вказаному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що факт непрацездатності комерційного ВОГ, зокрема роботи ЗВТ в позаштатному режимі (зупинка відлікового механізму лічильника), внаслідок чого витрати природного газу комерційним ВОГ обліковуються некоректно, встановлено 30.12.2020 працівниками АТ «Закарпатгаз» на об'єкті відповідача під час проведення перевірки вузла обліку. Вказане порушення було зафіксоване відповідним актом про порушення від 30.12.2020 № 288, який був складений у присутності представника відповідача та підписаний без жодних зауважень та заперечень. Відтак, у відповідності до приписів п.5 Глави 4 Розділу XI Кодексу ГРС, на підставі акту-розрахунку недооблікованого об'єму та обсягу природного газу і його вартості, що становить 5803,2 м. куб., позивачем нараховано відповідачу 62913,77 грн. 3 огляду на встановлені договором розподілу природного газу та Кодексом ГРМ вимоги, якими встановлено обов'язок споживача компенсувати Оператору ГРМ вартість донарахованого об'єму природного газу, беручи до уваги відсутність доказів оплати вартості спожитого газу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Не погодившись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідачка оскаржила його в апеляційному порядку та просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2021 у справі № 907/512/21 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» відмовити.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги ФОП Жамкочян Н.П. покликається на наступне:
1) в приміщенні будівлі 2 на вул. Церковній в смт. Середнє, в якій облаштовано міні-пекарню, комерційний вузол обліку газу обладнаний засобом дистанційної передачі даних з використанням номеру телефону апелянтки. Вивантаження даних про обсяги споживання природного газу здійснюється в автоматичному режимі щогодини і оператор ГРС має повну і об'єктивну інформацію щодо обсягу споживання газу на об'єкті щогодини, що в свою чергу вказує на режим роботи об'єкту та фактичні обсяги спожитого газу;
2) позивачем, в порушення вимог кодексу ГРС неправильно застосовано розрахунок спожитого природного газу. Такий розрахунок проведено виходячи з потужності обладнання відповідача - печі в 7,8 м. куб. природного газу за годину роботи, хоча відповідач стверджує, що встановлена хлібопекарська піч, виходячи з її технічних параметрів, має потужність в 7,5 м. куб. природного газу за годину. Відтак, на переконання відповідача кількість донарахованого природного газу мала б становити 5580,0 м. куб., що на 223,20 м. куб є меншим за нараховані 5803,2 м. куб. природного газу. А тому, скаржниця не вбачає правових підстав для стягнення з неї коштів в сумі 2419,76 грн.;
3) невірним апелянтка також вважає застосування позивачем в обрахунку данарахування обсягу споживання природного газу кількості годин роботи газового обладнання, що становить 744 години, оскільки, згідно графіку роботи міні-пекарні, загальний відпрацьований час трьох змін за грудень 2020 року становить 468 годин. Відтак, правильність нарахування позивачем загального об'єму донарахованого природного газу можливе лише в розмірі 3510,0 м. куб., що в грошовому еквіваленті,виходячи з вказаної позивачем ціни газу, становить 38052,68 грн.;
4) скаржниця не погоджується із застосуванням до неї тарифу в розмірі 10,84122 грн. за один кубічний метр природного газу та зазначає, що позивачем належним чином не обґрунтовано застосування такої ціни при обрахунку вартості данарахування обсягу споживання природного газу.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, просить суд залишити оскаржуване рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2021 у справі № 907/512/21 без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Позивач на спростовання доводів скаржниці щодо дистанційної передачі даних, вважає що засіб дистанційної передачі даних був встановлений вже за наслідками усунення порушень 31.12.2020, що підтверджується відповідним актом. Щодо розрахунку ціни газу за умови позаштатного режиму роботи, позивач зазначає, що такий здійснений у відповідності до положень Кодексу ГРС з урахуванням потужності газового обладнання 7,8 м. куб. та режиму роботи вузла обліку газу 24 год на добу, так як це вказано у заяві-приєднанні до умов договору розподілу природного газу. Крім цього, позивач зазначає, що підписавши заяву-приєднання, відповідачка для здійснення господарської діяльності на своєму об'єкті сама визначила газове обладнання, яке наявне в неї та необхідне для здійснення такої діяльності. Позивач також вважає некоректним покликання відповідача на практику Верховного суду (постанова від 17.05.2018 у справі № 916/2136/16), оскільки нормами Кодексу ГРС передбачено донарахування за самим лише фактом непридатності приладу обліку, що не ставиться у залежність наявності або відсутності вини споживача.
Процесуальний хід розгляду справи відображений в ухвалах Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2022, від 29.03.2022, від 25.04.2022 та від 28.04.2022.
В дане судове засідання, яке відбулося в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, на зв'язок із судом вийшли представники позивача та відповідача, які підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:
Між ФОП Жамкочян Надією Павлівною та АТ «ОГС «Закарпатгаз» існують договірні відносини по розподілу природного газу, відповідно до заяви-приєднання № 09425НС8N6DPO16 від 01 січня 2016 року до умов Типового договору розподілу природного газу.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2020 працівниками АТ «ОГС «Закарпатгаз» на об'єкті відповідача - пекарні «Святої Агати», що знаходиться за адресою: Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Церковна, 2, під час проведення перевірки виявлено порушення на ринку природного газу; зафіксовано непрацездатність комерційного вузла обліку газу, а саме зупинку відлікового механізму лічильника, та роботу засобу вимірювальної техніки в позаштатному режимі, внаслідок чого витрати природного газу комерційним вузлом обліку газу обліковувались некоректно (пп.2 п.6 Гл. 6 Розділу Х Кодексу), про що того ж дня працівниками АТ «ОГС «Закарпатгаз» складено відповідний акт про порушення від 30.12.2020 за № 288. Вказаний акт було складено за участю представника споживача, у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС, та підписано представником споживача без жодних зауважень та заперечень.
Лічильник виробництва Metrix AMG G10 №78989 направлено на позачергову повірку відповідно до протоколу №378/12/20 від 31.12.2020, замість нього, актом № 379/12/20 від 31.12.2020, встановлено лічильник виробництва Elster заводський номер 39978364. Відповідно до акту № 380/12/20 лічильник виробництва Elster введено в експлуатацію.
Акт про порушення від 30.12.2020 за № 288, у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС, розглянуто комісією АТ «Закарпатгаз» з розгляду актів про порушення 23.03.2021 та задоволено.
Відповідно до акту-розрахунку необлікованого об'єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу, що не є побутовим від 23.03.2021 (а.с 42) об'єм природного газу, перерахований до сплати відповідачем, становить 5803,2 м. куб. Вартість компенсації вказаного природного газу становить 62913,77 грн., з розрахунку 5803,2 м. куб. * 10,84122 грн./м. куб. ціна закупівлі природного газу оператором ГРМ протягом періоду не облікованого природного газу, який відповідно до п. 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, має бути компенсовано оператору ГРМ.
6 квітня 2021 позивач надіслав на адресу відповідача рекомендоване поштове відправлення з вимогою № 496 про компенсацію АТ «Закарпатгаз» вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, на вказану в акті-розрахунку суму, шляхом оплати виставленого рахунку. Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" (далі Закон) затверджено Постановою від 30.09.2015 N 2494 Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Відповідно до п. 1 гл. 1 р. VI Кодексу газорозподільних систем визначає, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними "газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
На виконання вимог статей 12 та 40 Закону постановою НКРЕКП від 30.09.2015 М2498НКРЕКП (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за N1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір), який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1.Договору); умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону і Кодексу (п.1.2).
Даний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що на є побутовим) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплати рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3.).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, ФОП Жамкочян Н.П. приєдналася до умов типового договору шляхом підписання заяви-приєднання № 09425НС8N6DPO16 від 01 січня 2016 року.
Відповідно до умов п.2.1 договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Окрім договору сторони зобов'язуються керуватись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем (п. 2.3. договору)
Пунктами 5.2, 5.4 договору встановлено, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРС та цим договором. Порядок визначення об'єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу ГРС та з урахуванням вимог цього договору.
Пунктом 7.4 договору передбачено обов'язки споживача, зокрема, не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін; дотримуватись інших вимог цього договору та кодексу газорозподільних систем.
Порядок експлуатації комерційного вузла обліку визначений главою 6 розділу Х кодексу ГРС. Власник комерційного вузла обліку газу забезпечує належний технічний стан комерційного вузла обліку газу та його складових (зокрема і засобу вимірювальної техніки - 3ВТ), а також проведення періодичної повірки 3ВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (3ВТ).
Згідно з п. 6 вказаної глави Кодексу ГРС, у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження 3ВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.
Пунктом 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРС або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, віднесено зокрема:
1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно;
2) фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; Позаштатним режимом роботи комерційного ВОГ є, зокрема, відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об'єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації 3ВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.
У разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об'єму газу, несправності датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об'єму газу, що сталася внаслідок їх пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ проводяться перерахунки об'єму розподіленого (спожитого) природного газу, зокрема у таких випадках: робота поза межами вимірювання або в позаштатному режимі, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах обчислювача чи коректора об'єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність).
Об'єм газу, порахований комерційним ВОГ за робочих умов, зводять до стандартних умов із застосуванням коефіцієнта приведення відповідно до вимог державних стандартів, виходячи з таких значень величини тиску та температури: за значення тиску газу береться значення, що дорівнює максимальному тиску для відповідної категорії газопроводів, але не більше ніж значення тиску, яке дорівнює вихідному тиску на ГРС за період, з якого безпосередньо подається газ на комерційний ВОГ; за значення температури газу береться значення, що дорівнює температурі найбільш холодної п'ятиденки для відповідного регіону згідно з будівельними нормами, якщо протягом минулого року мінімальне значення температури газу не було нижчим. В іншому разі за значення температури газу береться мінімальне значення температури газу за минулий рік.
При виявленні випадків, коли датчик тиску, та/або датчик температури, та/або обчислювач (коректор) об'єму газу працює поза межами вимірювання або в позаштатному режимі, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах обчислювача чи коректора об'єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність) (фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ)-перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться за час тривалості аварійного/діагностичного повідомлення та з урахуванням строку усунення порушення. Обсяг газу, порахований коректором/обчислювачем за час тривалості аварійної/позаштатної ситуації, в таких випадках до уваги не береться. У випадку виявлення помилок при спільному введенні в конфігурацію комерційного ВОГ недостовірних даних (зокрема щодо діаметру газопроводу, звужуючого пристрою, кількості імпульсів), що вплинуло на кінцевий результат вимірювання, проводиться перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу з урахуванням дійсних значень параметрів комерційного ВОГ за період від дати введення недостовірних значень до дати введення дійсних значень (п. 5 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, працівниками АТ «Закарпатгаз» на об'єкті ФОП Жамкочян Н.П., відповідно до акту про порушення № 288 від 30.12.2020, було виявлено непрацездатність комерційного вузла обліку газу. Внаслідок порушення на ринку природного газу, у відповідності до вказаних вище норм, позивачем було перераховано об'єм природного газу, що становить 5802,2 м. куб., а його вартість, яку відповідач має компенсувати оператору АТ «Закарпатгаз», складає 62913,77 грн.
Умовами типового договору розподілу природного газу, а саме п. 8.1 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.
Донарахування об'єму природного газу у зв'язку з виявленим порушенням є одним із засобів обліку протранспортованого природного газу, що передбачений кодексом ГРС, який згідно з умовами договору розподілу природного газу, поширюється на сторін договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Враховуючи вимоги, які встановлені договором розподілу природного газу та кодексом ГРС, якими встановлено обов'язок споживача компенсувати оператору ГРС вартість донарахованого об'єму природного газу, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів оплати вартості спожитого газу, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується із покликанням скаржника на те, що позивач мав повну і об'єктивну інформацію щодо обсягу споживання газу на об'єкті відповідача щогодини, через вивантаження даних про обсяги споживання природного газу здійснювалися в автоматичному режимі щогодини, оскільки засіб дистанційної передачі даних був встановлений 31.12.2020, відповідно до акту № 380/21/20, а саме після усунення порушення (а.с. 30).
Судова колегія критично оцінює доводи скаржника про безпідставність застосування до неї тарифу в розмірі 10,84122 грн. при обрахунку вартості данарахування обсягу споживання природного газу, оскільки відповідно до акту розрахунку від 23.03.2021 АТ «Закарпатгаз», розрахунок вартості компенсації природного газу здійснюється із врахуванням ціни закупівлі природного газу оператором ГРМ протягом періоду не облікованого природного газу, що на той час становила 10,84122 грн./м.куб. Докази які б стверджували про те, що вартість природного газу була відмінною від вартості, вказаної в акті-розрахунку, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не подані.
Щодо покликання скаржника на невірність застосування позивачем при здійсненні розрахунку донарахування обсягу споживання природного газу потужності обладнання та кількості годин роботи газового обладнання, суд зазначає, що відповідно до даних внесених у додаток № 4 до типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання № 09425НС8N6DP016 від 01.01.2016 (Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача) на об'єкті ФОП Жамкочян Н.П. знаходиться піч в кількості 1 шт., номінальна витрата природного газу на одиницю ГСО м. куб./год. становить 7,8 із визначеним режимом роботи 24 год. на добу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), де вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2021 у справі №907/512/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Жамкочян Надії Павлівни - без задоволення.
Судові витрати покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.
Повний текст постанови складено 30.05.2022.
Головуючий суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік