79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"16" травня 2022 р. Справа №926/5012/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
сторони в судове засідання не викликались
розглянувши апеляційну скаргу в порядку спрощеного позовного провадження Чернівецького обласного центру зайнятості б/н та б/д (Вх.№ ЗАГС 01-05/640/22 від 09.03.2022)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2022 (суддя Гончарук О.В., повний текст складено 11.02.2022)
у справі №926/5012/21
за позовом Чернівецького обласного центру зайнятості в особі Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості, м. Чернівці
до відповідача Фізичної особи-підприємця Чепишко Наталії Георгіївни, м.Чернівці
про стягнення 25 189,36 грн штрафу
Короткий зміст позовних вимог.
Чернівецький обласний центр зайнятості в особі Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Чепишко Наталії Георгіївни, в якому просить стягнути 25 189,36 грн штрафу.
Позов обґрунтовується неналежним виконанням відповідачем Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.202 №306 та договору № 367 від 04.08.2020 "Про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2022 у справі №926/5012/21 в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що трудові договори з найманими працівниками відповідача розірвано 28.09.2020, отже відповідачем дотримано взяті зобов'язання згідно договору гарантій зайнятості працівників, в звязку з чим відсутні підстави для стягнення штрафу у розмірі наданої Фондом суми допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Чернівецьким обласним центром зайнятості подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2022 у справі №926/5012/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Чернівецького обласного центру зайнятості задоволити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що при винесенні рішення про відмову у задоволенні позову Чернівецького обласного центру зайнятості суд дійшов помилкового висновку, що відповідачем було дотримано гарантії зайнятості працівників та відсутність підстав для стягнення штрафу у розмірі наданої Фондом суми допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Скаржник зазначає, що звільнення найманих працівників відбулося 28.09.2020, а згідно відомостей на виплату готівки за травень 2020 року та червень 2020 року кошти допомоги по частковому безробіттю на період карантину були виплачені 11.08.2020.
Отже, скаржник вважає, що відповідачем допущено порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину та порушено умови Порядку та Договору, кошти на виплату допомоги по частковому безробіттю на період карантину з сумі 25 189,36 грн, підлягали поверненню роботодавцем.
Окрім того, відповідно до п. 9 договору, за порушення роботодавцем порядку використання коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
ФОП Чепишко Н.Г. у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без мін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обгрунтованим, ухваленим судом звідповідно до норм матеріального та дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Відповідач вважає, що жодних порушень гарантій зайнятості працівників, які б стали підставою для стягнення штрафу у розмірі наданої суми допомоги по частковому безробіттю на період карантину у діях останнього не було.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2022 справу №926/5012/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2022 у справі №926/5012/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернівецького обласного центру зайнятості б/н та б/д (Вх.№ ЗАГС 01-05/640/22 від 09.03.2022) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2022 у справі №926/5012/21, апеляційну скаргу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи.
30.04.2020 Фізичною особою-підприємцем Чепишко Н.Г. видано наказ про зупинення діяльності у зв'язку з встановленим на території України карантином на підставі Постанови КМУ №211 від 11.03.2020.
29.07.2020 Фізична особа-підприємець Чепишко Н.Г. звернулася до Чернівецького обласного центру зайнятості в особі Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості (позивача) із заявою про надання коштів для виплат допомоги по частковому безробіттю.
31.07.2020 Чернівецьким обласним центром зайнятості в особі Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості видано Наказ №814 про надання допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 471 Закону України "Про зайнятість населення" Фізичній особі-підприємцю Чепишко Н.Г.
04.08.2020 між Чернівецьким обласним центром зайнятості та Фізичною особою-підприємцем Чепишко Н.Г. укладено договір №367 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .
Відповідно до п.1 договору надання центром зайнятості роботодавцю коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин), відповідно до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого Постановою КМУ від 03.06.2020 №453 (далі - Порядку), здійснюється у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням діяльності.
Відповідно до п.2 договору Центр зайнятості має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду; перевіряти цільове використання коштів Фонду, наданих роботодавцю для виплати працівником допомоги по частковому безробіттю на період карантину; отримувати від роботодавця необхідні документи та пояснення з питань (у тому числі в письмовій формі), що виникають під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем відомостей про виплату працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Пунктом 5 договору передбачено, що роботодавець зобов'язаний: забезпечувати цільове використання коштів Фонду, наданих як допомога по частковому безробіттю на період карантину; виплачувати працівникам допомогу по частковому безробіттю на період карантину протягом трьох робочих днів після їх надходження на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей); подавати щомісяця не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину центру зайнятості копії платіжних відомостей для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину з підтвердженням перерахування коштів на рахунки працівників або виплати їх у готівковій формі; письмово інформувати центр зайнятості про звільнення працівника (працівників) протягом шести місяців або протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (якщо допомога по частковому безробіттю на період карантину виплачувалася менше ніж 180 календарних днів) з підстав, зазначених у пункті 6 цього договору; повернути центу зайнятості за наявності підстав передбачених п.20 Порядку, кошти в повному обсязі у розмірі виплаченої звільненій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину, надані роботодавцю для її виплати працівникам.
Роботодавець гарантує, що не розриватиме трудовий договір з працівником, якому виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину, протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати) - з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), п.1 ч.1 ст.36, ч.3 ст.38 Кодексу законів про працю України (п.6 договору).
Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором, за невиконання або неналежне виконання умов договору (п.7 договору).
За порушення роботодавцем порядку використання коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням, відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (п.9 договору).
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до виконання ними всіх зобов'язань, передбачених цим договором (п.10 договору).
Як вбачається із матеріалів справи, 10.08.2020кошти допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі 25 189,36 грн перераховані на рахунок відповідача, що підтверджується випискою з рахунку (а.с.17).
13.08.2020 відповідач повідомив позивача про отримання коштів 11.08.2020 на поточний рахунок та виплату їх працівникам (а.с16).
У відповідності до Порядку та п.2 договору позивачем проведено перевірку з питань достовірності даних поданих відповідачем для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину для виплати працівникам та дотримання порядку використання роботодавцем наданих коштів за період з 04.05.2020 по 06.11.2020, в результаті якої встановлено, що 28.09.2020 трудові договори з найманими працівниками розірвано з: ОСОБА_1 (Наказ 39), ОСОБА_6 (Наказ 40), ОСОБА_2 (Наказ 41), ОСОБА_3 (Наказ 42) у відповідності до ч. 1 ст. 36 КЗпП України про що складено Акт №139/1 від 06.11.2020.
16.11.2020 позивачем видано наказ №1193 про повернення незаконно отриманої допомоги по частковому безробіттю (а.с.25).
15.12.2020 позивачем видано наказ №1339 про накладення штрафу на Фізичну особу-підприємця Чепишко Н.Г. у розмірі суми наданої допомоги по частковому безробіттю на період карантину, використаної з порушенням у розмірі 25 189, 36 грн (а.с.26).
23.12.2020 відповідачем отримано від позивача повідомлення про повернення суми 25 189,36 грн та сплату штрафу в сумі 25 189,36 грн у добровільному порядку (а.с.27).
Відповідно до відомостей про виплату готівки за травень та червень від 11.08.2020 отримані відповідачем грошові кошти передані працівникам ( ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) під особистий підпис (а.с.11-12).
Позивач зазначає, що кошти на виплату допомоги по частковому безробіттю на період дії карантину в сумі 25 189, 36 грн відповідачем повернуто, штраф в сумі 25 189,36 грн, накладений за порушення роботодавцем порядку використання коштів Фонду ФОП Чепишко Н.Г. не сплачено.
Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу в сумі 25 189,36грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Висновки суду апеляційної інстанції.
Предметом даного договору є надання центром зайнятості роботодавцю коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкобого державного страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин), відповідно до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №306 (далі - Порядок), у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни, зокрема до Закону України «Про зайнятість населення» та передбачено надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Статтею 471 Закону України "Про зайнятість населення» (у редакції чинній на момент звернення відповідачем з заявою про призначення допомоги по частковому безробіттю на період карантину) визначено підстави надання такої допомоги та коло осіб, які мають право на її отримання.
Відповідно до частини 1 статті 471 цього Закону допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (надалі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.
Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
За частиною 3 статті 471 цього Закону право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).
Механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначено Порядком надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), в разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу в зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини.
Відповідно до пункту 6 Порядку виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).
Отже, наведеними вище нормами чинного законодавства встановлено право застрахованої особи, з якою роботодавцем оформлено трудові відносини, на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, на підставі звернення роботодавця для її виплати. Головною умовою виплати працівникам допомоги по безробіттю на період карантину, в разі втрати ними частини заробітної плати, є наявність трудових відносин між роботодавцем та працівником.
Судом встановлено, що наймані працівники ФОП Чепишко Н.Г..( ( ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) були звільнені з роботи згідно з наказами від 28.09.2020 (на підставі ч.1 ст.36 КЗпП України).
А відтак, виплата допомоги по частковому безробіттю на період карантину найманим працівникам ФОП Чепишко Н.Г. - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за період: травень -червень 2020 була здійснена за період, коли вказані працівники не були звільнені та перебували у трудових відносинах з відповідачем.
У відповідності до ч. 6 ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення", у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Аналогічні положення закріплені у п.20 Порядку, згідно якого в разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 частини першої статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України, кошти, отримані роботодавцем, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої звільненій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
За умовами ч.7 ст. 471 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва. Період виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину у разі, якщо роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, вживалися заходи щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю на період карантину з причин виробничого характеру.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що під порушенням гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину, у розумінні ч. 6 ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" мається на увазі або розірвання трудового договору протягом шести місяців (у визначених статтею випадках), або розірвання трудового договору протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги (якщо допомога виплачувалась менше ніж 180 календарних днів), що обчислюється з дня закінчення встановленого законом періоду виплати такої допомоги, а не з дня фактичної виплати такої допомоги працівнику.
Враховуючи, що відповідачем отримано грошові кошти на виплату працівникам за травень та червень (два місяці), а виплачувати працівникам допомогу по частковому безробіттю на період карантину роботодавець повинен протягом трьох робочих днів після їх надходження на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей) (п.5 Договору), що роботодавцем виконано, то для збереження гарантій зайнятості працівників відповідач не повинен розривати трудові договори з працівниками у період з липня по серпень (включно), що дорівнює періоду виплати допомоги, що обчислюється з дня закінчення встановленого законом періоду виплати допомоги.
Зважаючи на те, що трудові договори з найманими працівниками відповідача розірвано 28.09.2020, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про дотримання відповідачем взятих на себе згідно договору гарантій зайнятості працівників та відсутності підстав для стягнення штрафу у розмірі наданої Фондом суми допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, скаржником не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували фактичні обставини у справі і які мають суттєве значення для вирішення спору по суті.
Доводи скаржника, що відповідачем допущено порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину та порушено умови Порядку та Договору, спростовуються матеріалами справи.
При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції у повному обсязі встановлено всі обставини, які мають значення для справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права до спірних правовідносин.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції, що не тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, а тому рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2022 у справі №926/5012/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Чернівецького обласного центру зайнятості б/н та б/д (Вх.№ ЗАГС 01-05/640/22 від 09.03.2022) залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам.
У зв'язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на скаржника витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Чернівецького обласного центру зайнятості б/н та б/д (Вх.№ ЗАГС 01-05/640/22 від 09.03.2022) залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2022 у справі №926/5012/21 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Орищин Г.В.