30 травня 2022 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В.П., при секретарі Широкової Л.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та діючого в його інтересах захисника Степ'юка В.С., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Степ'юка В.С. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 травня 2022 року, -
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Згідно постанови районного суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 15.03.2022 року о 11 год. 35 хв., по вул. Г. Майдану, 17 м. Чернівців керував транспортним засобом марки «Сіат Альхамбра», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка не відповідає дійсності). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Відмова фіксувалася працівниками поліції за допомогою технічних засобів відеозапису. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
На вказану постанову захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Степ'юком В.С. було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 травня 2022 року у
ЄУНСС: 727/2092/22 Головуюча у І інстанції: Танасійчук Н.М.
Номер провадження: 33/822/308/22 Головуючий в апеляційній ін-ції : Давній В.П.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
справі №727/2092/22, якою ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Закрити провадження у вказаній справі.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло за собою необґрунтоване судове рішення. Суд не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду.
Стверджує, що був порушений порядок огляду на стан сп'яніння, який унормований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1413/27858, оскільки ОСОБА_1 пропонувалось здати на аналіз лише сечу, зразки слини, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук або крові здати йому не пропонувалось, що свідчить про неналежне виконання своїх посадових обов'язків лікарем ОСОБА_2 .
Вважає, що складений протокол про адміністративне правопорушення відносно його довірителя щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не відповідає вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року №1376 та є неналежним доказом, оскільки у ньому не зазначено, що до вказаного протоколу у якості доказу додано відеозаписи на будь яких носіях. Додані до протоколу відеозаписи вчинені на оптичних дисках, при цьому, відеофайли, які поміщені на оптичних дисках, електронним-цифровим підписом не завірені.
Апелює, що з відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 доставили до диспансеру два поліцейських чоловічої статі, однак, акт доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я підписаний жінкою, старшим лейтенантом поліції Маліцею А.Ю., що вказує на фальсифікацію даного документа.
Заслухавши в режимі відеоконференції пояснення ОСОБА_1 та діючого в його інтересах захисника Степ'юка В.С., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ній, та дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону було дотримано районним судом.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, серед іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена наявними у справі письмовими доказами, яким суд дав вірну юридичну оцінку.
Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та надав суду пояснення, аналогічного змісту, які були зазначені його захисником в поданій апеляційній скарзі.
Хоча ОСОБА_1 й заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, доводи поданої апеляційної скарги про те, що постанова суду є необґрунтованою та незаконною, апеляційний суд визнає безпідставними.
Правильність висновку суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 336529 від 15.03.2022 року (а.с.1), згідно якого ОСОБА_1 15.03.2022 року о 11 год. 35 хв., по вул. Г. Майдану, 17 м. Чернівців керував транспортним засобом марки «Seat Alhambra», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка не відповідає дійсності). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що підтверджується висновком №374 ЧОНД від 15.03.2022 року, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено суть правопорушення, який підписаний особою, яка його склала. Зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, при обставинах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджується медичним висновком № 374 від 15.03.2022 року (а.с.4), що виданий лікарем-наркологом МОЗ України ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_2 , який скріплений печаткою і підписом лікаря, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовився від проходження медичного огляду та обстеження.
Крім цього, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, при обставинах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції (а.с.8). Зокрема, з вказаних відеозаписів видно, що під час перевірки документів водія ОСОБА_1 у працівника поліції виникла підозра, що останній, перебуває в стані наркотичного сп'яніння по виявленим ознакам, в зв'язку з чим працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у ЧОНД, на що останній погодився, однак своєю поведінкою, діями, які тривали довгий період часу, свідчили про навмисне затягування часу та не бажання вчиняти будь-яких спрямованих дій на здачу біологічних зразків.
Всі обставини, які мають значення для даної категорії справи зафіксовані на відеозаписі, у зв'язку з чим апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правової оцінки цього доказу, який є достовірним, належним та допустимим.
А тому доводи апелянта про те, що у працівників поліції не було підстав для направлення його довірителя в медичний заклад для огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння, а також, що останній від такого огляду не відмовлявся є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.
Будь-яких підстав не довіряти вищенаведеними доказами, апеляційний суд не вбачає, оскільки вони не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, сам правопорушник в своїх поясненнях, які ним були надані в апеляційній інстанцій не заперечував той факт, що він не надав лікарю-наркологу зразки свого біологічного середовища, а його пояснення про те, що у нього не вийшло їх надати у зв'язку із тим, що він сильно хвилювався через присутність працівників поліції та постійного тиску лікаря, на думку апеляційного суду, є способом уникнення адміністративного стягнення за скоєне правопорушення.
Твердження апелянта про порушення судом вимог ст.268 КПК України, то апеляційний суд вважає їх слушними, однак ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду було надано можливість реалізувати своє право передбачене, вказаною статтею та при цьому, ним не доведено позицію щодо незаконності його притягнення до адміністративної відповідальності.
Доводи захисника про те, що складений відносно його довірителя протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП та Інструкції №1376, є безпідставними, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому, зазначено дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Доводи апелянта про те, що його довіритель від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я не відмовлявся, так як він поїхав разом із працівниками поліції, однак не зміг здати сечу для проведення аналізу, у зв'язку із тим, що біля нього були присутні працівники поліції, які здійснювали на нього постійний тиск, та йому було надано лікарем малий проміжок часу, на думку апеляційного суду є надуманими, оскільки з матеріалів справи, а саме з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що медичним співробітником було надано ОСОБА_1 тривалий період часу більше години, протягом якого він повинен був здати біологічні середовища. Протягом вказаного часу ОСОБА_1 було надано води та роз'яснено, що не здача вказаного біологічного середовища буде розцінено, як відмова від проходження огляду, і відносно нього будуть складені матеріали за ч.1 ст.130 КУпАП. Під час вказаного часу працівники поліції знаходилися на відстані від ОСОБА_1 за дверима вбиральні і жодного тиску на нього не здійснювали.
Вважаю, що дії працівника медичного закладу охорони здоров'я та працівників поліції відповідали положенням закону та були проведені з урахуванням медичної специфіки обстеження осіб на стан сп'яніння.
Міркування апелянта стосовно того, що ОСОБА_1 був готовий здати кров чи інші біологічні зразки, однак їх ніхто не брав, є його припущенням, при цьому, у відповідності до положень вказаної вище Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Також може використовуватись і кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти інші біологічні зразки. Тобто, тільки в силу певних обставин, коли водій без свідомості чи перебуває в важкому стані і у нього неможливо відібрати біологічне середовище (сечу), предметом дослідження можуть бути інші біологічні середовища, в тому числі і кров.
Оскільки ОСОБА_1 перебував у свідомості і впродовж перебування у медичному закладі свідомо не здав біологічне середовище (сечу), вважаю, що висновок про те, що він умисно відмовився від проходження медичного обстеження є вірним.
Не заслуговують на увагу і доводи захисника з приводу того, що відеозапис подій є неналежним доказом, так як він містить не повне відео, є необґрунтованими, так як статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказана норма закону чітко визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, які відображають реальні факти та є їх відтворення, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин.
А, тому суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги вищенаведені дані та розглянув вказану справу на підставі наявних в ній доказів.
Під час розгляду справи судом ОСОБА_1 та його захисник Степ'юк В.С. не навели переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 , як події, так і складу адміністративного правопорушення.
Підстав вважати, що порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння співробітниками поліції та лікарем медичної установи було порушено, у суду немає.
Таким чином, вважаю що районний суд всебічно, повно і об'єктивно з'ясував вказані обставини справи, та вирішив її в точній відповідності з законом.
Рішення районного суду по суті є правильним, порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати його не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33, 34, 130, 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Степ'юка В.С. - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 травня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Давній