Справа № 2а-34-2010 рік
23 червня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Самсонової В.В.
при секретарі Калініченко М.В.
за участю позивачки ОСОБА_1.
за участю представника відповідача Прістової Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В жовтні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила постановити рішення, яким поновити строк звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача по недорахуванню державної допомоги в розмірі: за 2007 рік - 6102 грн. 23 коп.; за 2008 рік - 7030 грн. 20 коп., а всього 13132 грн. 43 коп., стягнути з відповідача дану суму, а також стягнути недоплачену їй одноразову допомогу при народжені дитини в 2007 році в розмірі 1308 грн. 40 коп. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала на те, що вона є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачена виплата по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, передбаченого для дітей віком до 6 років. В порушення даного Закону відповідач не перерахував позивачці недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку позивачка просить стягнути з відповідача на її користь.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, а також пояснивши, що, що у 2007 - 2008 роках вона отримувала значно занижені виплати по догляду за дитиною, оскільки дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було зупинено Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року вказані норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними та втратили чинність. Також позивачка вказала на те, що строк звернення до суду з даним позовом нею було пропущено з поважних причин, оскільки вона фізично раніше не мала можливості звернутися до суду з даним позовом, так як у неї на руках було двоє неповнолітніх дітей, які постійно хворіли та яких ні з ким було залишити, позивачка була вимушена постійно їздити в лікарню з дітьми.
Представник відповідача Прістова Я.О. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила в їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що відповідач діє в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. Виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років здійснюються з Державного бюджету України на відповідні роки, який затверджує Верховна Рада України. Відповідач при виплаті позивачці вказаної допомоги керувався Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 рік». Представник відповідача вказав на те, що порушення строку звернення до суду з адміністративним позовом є підставою для відмови у задоволенні позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін та заперечував проти поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом позивачці.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка має двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та є особою, на яку поширюється дія статті 13 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21.11.1992 року № 2811-Х.
Згідно частини 1 статті 15 вищезазначеного закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2811- XII розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Дію частини 1 статті 15 Закону України №2811- XII та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України №2811- XII зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-V „Про державний бюджет України на 2007” (надалі Закон №489-V).
Статтею 56 Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України №2811- XII здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для зарахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідних субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положенням пункту 14 статі 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII „Прикінцеві положення” Закону України №2811- XII щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У відповідності до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказує на те, що позивачка звернулася до суду в жовтні 2008 року, тобто з пропуском річного строку звернення до суду.
Відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства порушення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з 09 липня 2007 року по 26 жовтня 2007 року за пропуском строку.
Таким чином, відповідача необхідно зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити на користь позивачки суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 27 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача сум за 2008 рік, то вони задоволенню не підлягають. На 2008 рік не внесено зміни до Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми”, суд вважає, що права позивачки з січня 2008 року по жовтень 2008 року не порушені, та задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог про недоотриману одноразову допомогу, то Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 не визнавалося неконституційним положення абзацу 2 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було встановлено одноразову допомогу у розмірі 8500 грн. Таким чином, в цій частині позовні вимоги задоволенню також не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 99, 100, 102, 104, 105, 106, 158-163, 167, пунктом 5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення у Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_3 державної допомоги по догляду за двома дітьми до досягненням ними трирічного віку за період з 27 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року-неправомірною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення у Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_3 недоотриману суму допомоги по догляду за двома дітьми до досягненням ними трирічного віку за період з 27 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Стягнути з держаного бюджету Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3,40 грн.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження постанови і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 08 липня 2010 року.
Суддя В.В. Самсонова