Справа №22ц-135 Головуючий у 1й інстанції - Соловйов M.I.
Категорія - 20 Доповідач - Котушенко С.П.
13 січня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Петренко І.О.
суддів - Романюк М.М., Котушенко С.П.
при секретарі - Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 5 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів і зустрічним позовом про відшкодування шкоди, -
В лютому 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з уточненим в ході розгляду справи позовом (а.с.103) до ОСОБА_4 про стягнення коштів, мотивуючи позовні вимоги тим, що у вересні 2008 року вони домовились про придбання у відповідача за 27 500 грн. житлового будинку з земельною ділянкою по АДРЕСА_1, які він отримав у спадок після смерті матері. Згідно домовленості вони передали ОСОБА_4 аванс у розмірі 2000 доларів США (остаток суми необхідно було сплатити після переоформлення відповідачем спадщини), отримали від нього ключі від будинку та з його дозволу розпочали ремонт будинку. В період з вересня по грудень 2008 року вони замінили в будинку труби водопостачання, заклали два вікна, встановили проміжну стіну, в трьох кімнатах здійснили шпаклювання, зробили відмостку навколо будинку, на що витратили 1593,80 грн.
Посилаючись на не укладення договору купівлі-продажу будинку з вини відповідача, позивачі просили стягнути з нього суму авансу 15 400 грн., витрати на ремонт будинку у розмірі 1593,80 грн. та судові витрати.
ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що у вересні 2008 року він домовився з відповідачами про продаж вказаного будинку, на який оформляв документи в порядку спадкування і дозволив їм проживати в цьому будинку. Вселившись в будинок відповідачі самочинно здійснили великий обсяг переобладнання приміщень будинку привівши його до нежитлового стану, а також самовільно переобладнали сарай, внаслідок чого привели його в аварійний стан.
Для приведення будинку до житлового стану необхідно усунути пошкодження та дефекти, зберігши первісну якість. Вартість ремонтно-відновлюваних робіт будинку та сараю складає 27 357,60 грн. Вказану суму, а також 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 5 листопада 2009 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стягнуто аванс в сумі 10 000 грн., а з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуто 15 000 грн. на відшкодування майнової шкоди, 500 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати. В задоволенні інших частин позовів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення по справі та на невідповідність висновків суду обставинам справи, ставлять питання про зміну рішення в частині стягнення з них матеріальної і моральної шкоди та про ухвалення нового рішення в цій частині.
Судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 суми авансу та в частині відмови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в стягненні витрат на ремонт будинку сторонами не оскаржується.
Вивчивши доводи скарги, перевіривши її матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до процесуального закону доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
З матеріалів справи вбачається, що АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27 лютого 2009 року належить ОСОБА_4
Сторони не заперечували проти того, що в період оформлення ОСОБА_4 права на спадщину, вони домовились про купівлю-продаж вказаного будинку. Після передачі позивачами відповідачеві суми авансу, вони отримали від нього ключі від будинку, дозвіл на користування будинком і приступили до виконання в ньому ремонтних робіт, які завершені не були по причині недосягнення сторонами згоди відносно ціни предмету купівлі-продажу.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що ремонтні роботи виконувались позивачами без дозволу відповідача, оскільки він не міг надати такий дозвіл, бо тільки оформляв правовстановлюючі документи на будинок.
Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки те, що ОСОБА_4 не був власником будинку, не перешкоджало йому в отриманні від позивачів суми авансу і передачі будинку в їх користування.
Задовольняючи частково вимоги ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, суд вказував на те, що виконавши некваліфіковано ремонтні роботи, позивачі привели будинок до нежитлового стану, чим завдали відповідачеві шкоди. При цьому суд поклав в основу рішення акт огляду домоволодіння, складений 30 березня 2009 року судовим експертом Зябловою Н.О., локальні кошториси та висновок спеціаліста №250302 від 20 квітня 2009 року складені вказаним експертом, копії яких були додані позивачем в якості додатку до позовної заяви.
Проте вказані додатки до позовної заяви не є доказами у справі.
У відповідності з вимогами ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
Прийнявши в якості доказів копії вказаних документів, суд не переконався у їх справжності, оскільки не оглянув та не долучив до справи їх оригінали.
Крім того, суд не перевірив, чи відповідає судовий експерт, який складав вказані акт огляду домоволодіння, локальні кошториси та готував висновок, вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу», та чи внесений до Державного реєстру атестованих судових експертів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі заперечували проти обставин, викладених судовим експертом в акті огляду домоволодіння та проти результатів висновку, але суд до уваги це не прийняв, в порушення вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і не поставив на обговорення питання про призначення відповідної експертизи.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків установлених ст.61 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог зустрічного позову ОСОБА_4, з'ясовував питання про призначення відповідної експертизи. Спочатку ОСОБА_4 погоджувався з її призначенням, але заперечував проти оплати експертизи за його рахунок, а в кінці судового засідання в категоричній формі заявив про незгоду з призначенням експертизи.
Враховуючи недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, постановлене судове рішення в оскарженій частині на підставі п.2,3 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_4 в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 303,307,309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 5 листопада 2009 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 сум майнової та моральної шкоди, різниці в судовому зборі, а також судового збору на користь держави.
В задоволенні позову ОСОБА_4 про відшкодування шкоди відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.