Справа № 22ц-652/10 Головуючий в їй інстанції - Гончаренко О.В.
Категорія - 27 Доповідач - Котушенко С.П.
13 січня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Петренко І.О.
суддів Романюк М.М., Котушенко С.П.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду М.Дніпропетровська від 09 липня 2009 року за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В червні 2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 22 жовтня 2007 року між ним та ОСОБА_2. був укладений кредитний договір №503М, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20 жовтня 2010 року. Зобов'язання за вказаним договором забезпечено порукою за договором поруки №467 від 12 січня 2009 року, укладеним з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» та за договором поруки, укладеним з ОСОБА_1. .
Посилаючись на неналежне виконання позичальником умов договору, позивач просив стягнути з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. заборгованість за кредитним договором в сумі 33 783,31 доларів США та судові витрати, а також просив стягнути солідарно з ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» на користь банку 200 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду М.Дніпропетровська від 09 липня 2009 року на користь банку стягнуто солідарно з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. заборгованість за кредитним договором в сумі 257 293,70 грн. та судові витрати, а також з ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» 200 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. ставлять питання про скасування рішення як постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права та про повернення справи на новий розгляд.
Вивчивши доводи скарги, перевіривши її матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ст.214 ЦПК).
Крім того, згідно ст.215 ЦПК України за змістом рішення суду повинно бути мотивовано з наведенням розрахунку суми, яка підлягає стягненню.
Ухвалене судом рішення не відповідає вказаним вимогам закону.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2. був укладений кредитний договір №503М, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20 жовтня 2010 року.
Далі в рішенні суд посилається на те, що ОСОБА_2. належним чином не виконував обов'язків за вказаним кредитним договором, тому станом на 25 травня 2009 року у ОСОБА_3 виникла заборгованість у розмірі 33783,31 доларів США. Також суд посилався на те, що в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №503М від 22 жовтня 2007 року було укладено договір поруки з ОСОБА_4 на виконання обов'язків у повному обсязі по погашенню кредиту, відсотків, пені, штрафів за вказаним кредитним договором.
На підставі викладеного суд стягнув солідарно з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. заборгованість за кредитним договором в сумі 257 293,70 грн., що еквівалентна 33783,31 доларам США.
Посилаючись на те, що в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №503М від 22 жовтня 2007 року з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» було укладено договір поруки №467 від 12 січня 2009 року на виконання обов'язків в сумі 200 грн., суд стягнув вказану суму на користь банку з ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»
Ухвалюючи таке рішення, суд не навів доказів, якими підтверджуються викладені обставини, не вказав підстав для стягнення вказаних сум з ОСОБА_1. та мотивів щодо стягнення 200 грн. з відповідачів, якщо вся сума заборгованості за кредитним договором стягнута з ОСОБА_1. та ОСОБА_2., не вказав причин незалучення до участі в справі ОСОБА_3. і ОСОБА_4. та звільнення їх від сплати боргу, не навів розрахунків стягнутих сум.
Отже, судом не повно з'ясовані обставини справи та не надано їм оцінки, а з'ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Допущені судом і інші порушення закону.
Так з матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді від 9 червня 2009 року було відкрито провадження у даній справі.
В порушення вимог ст.127 ЦПК України, суд не надіслав невідкладно особам, які беруть участь у справі копію ухвали про відкриття провадження у справі, а відповідачам - копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Вказані документи були відправлені відповідачам лише 14 жовтня 2009 року, тобто більше ніж через три місяці після ухвалення рішення, про що свідчить реєстр листів на замовлення (а.с.54).
Крім того, відповідно до ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї з сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання. Але з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судові повістки відповідачам, в передбаченому ст.76 ЦПК України порядку не вручалися і причини їх неявки до суду належним чином не перевірялись.
Розглянувши справу за відсутності ОСОБА_1. та ОСОБА_2., суд позбавив їх змоги надати докази та заперечення по суті спору, що є підставою для скасування рішення, відповідно до п.3 ст.311 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303, 307, п.3 ч.1 ст.311, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2009 року скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.