справа № 462/2414/22
30 травня 2022 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського казенного екпериментального підприємства засобів пересування і протезування про стягнення заробітної плати, середнього заробітку та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути із Львівського казенного екпериментального підприємства засобів пересування і протезування на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 148960,02 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 22181 грн, зобов'язати Львівське казенне екпериментальне підприємство засобів пересування і протезування здійснити розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати.
У відповідності до ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем на вказано попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно норм чинного законодавства про працю, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Відтак, за пред'явлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачу слід сплатити судовий збір.
Така позиція суду узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.01.2019 року в справі № 910/4518/16, згідно якої за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, за пред'явлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачу слід сплатити судовий збір, розмір якого не може бути меншим 992 грн. 40 коп.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, як вбачається із додатків доданих до позовної заяви, позивачем не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.
Крім цього суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Статтею 95 ЦПК України передбачені вимоги до письмових доказів або їх копій, які подаються до суду.
Так, ч. 2 ст. 95 ЦПК України передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Абзацом другим ч. 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак подані позивачем письмові докази не засвідчені належним чином.
У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків такої, зокрема для долучення документу, що підтверджує сплату судового збору, або документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи та долучення до матеріалів справи засвідчених належним чином копії всіх документів, що підтверджують відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у позивача.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського казенного екпериментального підприємства засобів пересування і протезування про стягнення заробітної плати, середнього заробітку та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя: Палюх Н.М.