Справа №443/1952/21
Провадження №2/443/228/22
іменем України
16 травня 2022 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
провів у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: територіальна громада села Сидорівка в особі Журавненської селищної ради Львівської області, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-
за участю:
представника позивачки адвоката Яременка І.О.
встановив:
Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Яременко І.О., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа територіальна громада села Сидорівка в особі Журавненської селищної ради Львівської області в якій просить встановити факт її постійного проживання разом із ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останнього, що наступила 08.03.2006 та визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сидорівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, загальною площею 2,0623 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія I-ЛВ №039599 від 11.02.2003 та зареєстрованого в книзі реєстрації Державних актів за №201.
Обґрунтування позовних вимог.
В обґрунтування позовної заяви позивачка покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина до складу якої входили земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сидорівської сільської ради, загальною площею 2,0633. ОСОБА_5 на день смерті був зареєстрований в будинку по АДРЕСА_1 з сім'єю: дружина - ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_1 (проживала без реєстрації). Від імені ОСОБА_5 у виконавчому комітеті Сидорівської сільської ради посвідчувався заповіт від 18.04.2004 та зареєстрований у реєстрі під № 96. Згідно заповіту від 18.04.2004, ОСОБА_5 заповів житловий будинок в АДРЕСА_1 - дочці ОСОБА_2 , земельний пай площею 2,0623 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю ЛВ № 039599 від 11.02.2003, заповів у рівних частинах внуку ОСОБА_3 та дочці ОСОБА_1 , а грошові вклади заповів: 1/2 частину- дочці ОСОБА_1 , 1/4 частину - дочці ОСОБА_2 та 1/4 частину ОСОБА_3 . Окрім позивачки, спадкоємцями першої черги спадкування за законом були дружина покійного - ОСОБА_3 та дочка покійного ОСОБА_2 . Онуки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримали можливість спадкувати за правом представлення, оскільки їхній батько ОСОБА_6 помер швидше за діда - ОСОБА_5 . Оскільки позивачка постійно проживала із батьком на час відкриття спадщини, не заявляла про відмову від спадщини, тому на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається такою, що її прийняла, проте юридично не оформила. Даний факт підтверджується Витягом зі спадкового реєстру, де відсутня інформація про заведені спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивачки ОСОБА_3 , після смерті якої її дочка ОСОБА_2 звернулася в Жидачівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого заведено спадкову справу №187/2014, а 19.08.2014 їй видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відносно земельної ділянки площею 0,6060 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЛВ № 0395598, що належала ОСОБА_3 . Згодом позивачка вирішила юридично оформити спадщину. Оскільки Державний акт на право приватної власності на землю втрачено, тому представник позивачки адвокат Яременко І.О. звернувся із адвокатським запитом у відділ Управління у Стрийському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, щоб отримати інформацію про наявність у ОСОБА_5 земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згодом стало відомо, що згідно книги реєстрації Державних актів на право приватної власності на землю на території Сидорівській сільської ради Жидачівського району Львівської області, на підставі рішення XVI сесії Жидачівської районної ради від 14.11.2001 зареєстрований Державний акт на право приватної власності на землю на ОСОБА_7 , серії І-ЛВ №039599 від 11.02.2003. Реєстраційний номер 201. Площа земельної ділянки 2,0623 га. Цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 03.12.2021 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , однак нотаріус відмовив у його видачі, через відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки на території Сидорівської сільської ради, що належали померлому і є спадковим майном. Окрім того, позивачка не може документально підтвердити факт її постійного проживання із батьком на час відкриття спадщини. Для визнання права позивачки на спадкове майно потрібно в судовому порядку встановити факт її постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Окрім того, позивачка не може оформити прийняту нею спадщину в нотаріальному порядку, оскільки не має змоги пред'явити оригінал правовстановлюючого документу, а саме Державного акту на право приватної власності на землю, через його втрату. Факт постійного проживання позивачки із ОСОБА_5 на час відкриття спадщини підтверджується довідкою Журавнівської селищної ради №288 від 09.11.2021, де вказано, що на час смерті ОСОБА_5 з ним проживала без реєстрації його дочка ОСОБА_1 . Вважаючи, що її спадкові права порушено, позивачка звернулася із даним позовом до суду.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 20.12.2021 цивільну справу прийнято до розгляду та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 10.02.2022./а.с.31-32/
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 10.02.2022 підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду на 03.03.2022 /ас.с.56-57/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 03.03.2022 у зв'язку з неявкою сторін справу розглядом було відкладено на 12.04.2022 /а.с.59/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 12.04.2022 за клопотанням представника позивачки справу розглядом було відкладено на 16.05.2022 /а.с.66/.
Розгляд справи по суті відбувся 16.05.2022 за участю представника позивачки.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
В судовому засіданні 16.05.2022 представник позивачки адвокат Яременко І.О. заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, покликаючись на підстави викладені у позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали заяви про розгляд справи за їх відсутності позовні вимоги визнають та не заперечують проти ухвалення рішення на користь позивачки.
Представник третьої особи територіальної громади села Сидорівка в особі Журавненської селищної ради Львівської області подав заяву про розгляд справи без його участі, також повідомляє про відсутність на час розгляду справи інформації, яка б була підставою щодо заперечення або невизнання позовних вимог.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що ОСОБА_1 проживала разом із своїм батьком ОСОБА_5 до дня смерті останнього в АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Частинами 1та 4 статті 206 ЦПК встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач-визнати позовна будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
За змістом довідки відділу у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 19.11.2021 № 97-13-0.22-166/375/21, згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Сидорівській сільській раді зареєстрований сертифікат серії ЛВ №039599 від 11.02.2003 на ОСОБА_5 . Реєстраційний номер 201. Площа земельної ділянки 2,0623 га умовних кадастрових гектари /а.с.18/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 09.03.2006, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.12/.
Згідно довідки Журавненської селищної ради №288 від 09.11.2021, ОСОБА_5 до дня смерті і на день смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_5 в даному будинку були проживали: дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_1 (без) /а.с.13/.
Відповідно до заповіту посвідченого 18.11.2004, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті земельний пай площею 2,0623, згідно Державного акту на право приватної власності на землю ЛВ №039599 виданого Сидорівською сільською радою 11.02.2003 заповів в рівних частинах внукові ОСОБА_3 та дочці ОСОБА_1 /а.с.13/.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 29.08.1962 ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , а її батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_3 /а.с.10/.
Відповідно до свідоцтва про одруження серія НОМЕР_3 ОСОБА_11 та ОСОБА_10 одружилися 08.03.1975, після чого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_12 » /а.с.11/.
Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи/та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №67580141 від 02.12.2021інформація щодо ОСОБА_5 відсутня /а.с.15/
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого Сидорівською сільською радою Жидачівського району Львівської області 29.03.2012, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.16/.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.08.2014 спадкоємцем майна ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_2 . Спадщина на яку видано свідоцтво складається з: земельної ділянки /а.с.17/.
Згідно листа приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Посацької А.О. від 03.12.2021 № 122/02-31 позивачці ОСОБА_1 роз'яснено право звернення до суду із позовною заявою про визнання за нею права власності на спадкове майно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно /а.с.20/.
При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України(статті 1218,1231 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
За змістом статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтями 2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивачки за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачкою та оцінені судом.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. ст. 1268,1269,1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.
В судовому засіданні встановлено, що факт спільного проживання позивачки ОСОБА_1 із ОСОБА_5 на час смерті останнього, підтверджується зібраними і дослідженими письмовими доказами, поясненнями свідків, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають.
Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_5 на час смерті останнього, позивачці необхідно для юридичного оформлення спадщини після смерті свого батька.
Також, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_1 є особою в чию користь ОСОБА_5 складено заповіт, а також спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_5 своєчасно та належним чином (у встановленому законом порядку.
Враховуючи те, що обставин, які б вказували, що спадкодавець ОСОБА_5 за життя набув або володів спірним майном неправомірно, в суді не встановлено; позивачка оформити право власності на спадкове майно не має можливості у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відповідачі проти задоволення позову не заперечують, що не суперечить закону; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 4,5,12,13,81,259,263-265,268, 315 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: територіальна громада села Сидорівка в особі Журавненської селищної ради Львівської області, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із ОСОБА_5 , на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останнього, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сидорівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, загальною площею 2,0623 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія I-ЛВ №039599 від 11.02.2003 та зареєстрованого в книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Сидорівської сільської ради Жидачівського району Львівської області за №201.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.
У зв'язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26.05.2022
Суддя Р.Г. Равлінко