Справа № 442/8963/21
Провадження № 1-кс/442/767/2022
30 травня 2022 року Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшло клопотання представника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, згідно якого просить скасувати арешт на мобільні телефони, ноутбук та сім скетч карт, які накладено ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.12.2021 року.
В клопотанні посилається на те, що прокурор Дрогобицької окружної прокуратри ОСОБА_5 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в межапх кримінального провадження № 12021141110000625, внесеного до ЄРДР 19.08.2021 року, за ознаками кримінального праворушення, передбаченого ст.170, ч.2 ст.171, ст.314, ч.1 ст. 345-1, ст. 348-1 КК України з колопотаням про арешт майна. Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 06.12.2021 року накладено арешт на вищевказане майно.
Вважає, що вище вказане майно було вилучено з будинку , де заресєтрована та проживає ОСОБА_3 , та яке належить їй та було придбано нею за її власні кошти. Крім того вважає, що на даний час відпала потреба у продовженні арешту її майна, оскільки ні вона, ні ОСОБА_6 ні інші члени цієї сім"ї не є ні підозрюваними, ні обвинуваченими чи засудженими у кримінальному првадженні в межах якого накладено арешт. Вилучення майна призводить до необгрунтованого порушення її конституційних прав, що є неприпустимим, просить клопотання задоволити.
Дослідивши матеріали, подані до клопотання, приходжу до наступного висновку.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.12.2021р. було накладено арешт на наступне майно: мобільні телефони, ноутбук та сім скетч карти.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу підпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Підставами ж для скасування арешту майна законодавець визначив: 1) необґрунтованість накладення арешту; 2) відсутність потреби у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення.
Згідно з ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
У випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст. 170 КПК України (відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно Листа N223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», у п.13 якого зазначене наступне: «розгляд питання щодо скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 174 КПК.
Слідчий суддя скасовує цей захід забезпечення лише у випадку надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи : 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п. 9 ч.1 ст.309 КПК), оскарженню не підлягає.
Аналізуючи подані докази по справі, суд не вбачає підстави для задоволення клопотання, оскільки представником ОСОБА_3 , адвокатом ОСОБА_4 не долучено жодних письмових доказів, що підтверджують факт, що в подальшому застосуванні заходу накладення арешту на майно, минула потреба чи арешт накладено необгрунтовано.
Крім того, згідно з ч.9 ст.539 КПК України питання про долю речових доказів і документів, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили, а тому слідчий суддя вважає, що заявником не доведено факту, що в застосуванні заходу (арешту майна) відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а відтак приходить до переконання, що особою, яка звернулася із клопотанням, не доведено підстави для скасування арешту майна, які зазначені у ст.174 КПК України.
Керуючись ст. ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1