Дата документу 26.05.2022
Справа № 334/4872/21
Провадження № 2/334/412/22
26 травня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Баруліна Т.Є.
за участю секретаря: Панасюри Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
В липні 2021р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., в якому просив суд: визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 17 лютого 2021р., вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., зареєстрований в реєстрі за №1584 про стягнення з позивача на користь відповідача суми боргу у розмірі 63 530, 76 гривень. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що документами, поданими відповідачем третій особі - нотаріусу, які стали підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, не доведено факту безспірності заборгованості, у зв'язку із тим, що у виконавчому написі зазначений період, з якого виникла заборгованість суперечить умовам кредитного договору, неотриманням позивачем повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень. Крім того, відповідач включив у суму боргу до стягнення платежі по кредиту, по яким сплинула позовна давність, а сам розрахунок боргу, вчинений відповідачем, є необґрунтованим, фактично, виконавчий напис вчинений поза межами дії кредитного договору. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2021р. відкрито провадження по справі.
10 вересня 2021р. відповідачем до суду було подано відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначаючи, що розрахунок заборгованості, який надавався третій особі, є вірним. Також зазначив, що виконавчий напис може бути вчинений на кредитному договорі, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
До судового засідання стороною позивача було подано до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, яка заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові і не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач та третя особа, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, в судові засідання не з'явились, про поважність причини неявки в судові засідання своїх представників не повідомили, стороною відповідача було подано відзив.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26грудня 2013р. між ПАТ «ІМЕКСБАНК», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2894227/N-8 (далі по тексту - кредитний договір), відповідно до умов якого максимальна заборгованість позичальника за кредитом в умовах овердрафту (ліміт овердрафту) встановлюється в сумі 10000 гривень. Дата остаточного повернення овердрафту по 25 грудня 2016р. включно.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Оскільки, позивач умови кредитного договору належним чином не виконала, утворилася заборгованість, з метою стягнення якої в лютому 2021р. відповідач звернувся до третьої особи (нотаріуса) із заявою про вчинення виконавчого напису на кредитному договору.
Третя особа нотаріус Личук Т.В. на підставі цієї заяви та доданих до неї документів, 17 лютого 2021р. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1584, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» суми боргу у розмірі 63030, 76 гривень.
За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Порядок вчинення виконавчих написів визначено Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012р. №296/5 (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 гл. 16 Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172 (далі по тексту - Перелік).
Згідно зі ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Пунктом 2.3 гл. 16 Порядку визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 05 липня 2017р. у справі №6-887цс17, з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Враховуючи те, що у виконавчому написі зазначено, що заборгованість проводиться за кредитними договором від 26.12.2013р. за період з 09.02.2018р. по 08.02.2021р. тоді як кредит був наданий позивачу в строк до 26.12.2016р., зазначеним спростовується факт безспірності суми заборгованості.
Судом встановлено, що відповідачем не надсилалась вимога про повернення заборгованості позивачу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі №554/6777/17-ц (провадження №61-17750св20) - неповідомлення боржника про вимогу повернути заборгованість є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Окрім того, 10 грудня 2014р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Так, варто наголосити на тому, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими здійснено стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису. Правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021р. у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21).
З врахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні підтвердилась та обставина, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема, ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999р., оскільки, вчинений не на передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, та відсутні докази безспірності заборгованості, а тому не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 1, 4, 15, 16, 18 ЦК України; ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012р. №296/5; Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. №1172, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» (код ЄДРПОУ 40997279, місцезнаходження: м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 228-б), третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович (місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Михайла Грушевського, буд.17) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 17 лютого 2021р., вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківським міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за №1584, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» суми боргу у розмірі 63530, 76 гривень.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Баруліна Т. Є.