Іменем України
Єдиний унікальний номер134/1148/20
Номер провадження1-кп/142/48/22
26 травня 2022 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
В складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження про кримінальне правопорушення, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020190000180 від 22 травня 2020 року
по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч.1 ст.152 КК України, -
22 травня 2020 року , приблизно о 03 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на незаконне проникнення до житла, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_6 та фактичним користувачем якого є ОСОБА_7 , через незачинену на запірні пристрої хвіртку, проник до двору, підійшов до житлового будинку та всупереч волі законного користувача та власника, завдавши удару ногою по вхідних дверях, вибив скобу засову замка, після чого відкрив двері та умисно, з метою тимчасового перебування, проник всередину будинку, де і перебував протягом декількох годин, чим порушив вимогист.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997, та гарантоване ст.30 Конституції України право власника будинку та недоторканість житла.
В подальшому, під час перебування у приміщенні будинку ОСОБА_4 вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи (згвалтування), а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 при наступних обставинах, а саме : 22 травня 2020 року, приблизно о 03 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, через незачинену на запірні пристрої хвіртку, проник до двору, де шляхом пошкодження зачинених на замок вхідних деревяних дверей, які попередньо вибив ногою, проник до житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_7 , зі своєю малолітньою дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та цивільним чоловіком ОСОБА_9 , з метою вступу у статеві зносини із ОСОБА_7 , із якою раніше будь-яких відносин не підтримував. Перебуваючи у будинку, ОСОБА_4 , погорожуючи дерев'яною палицею, яку тримав у правій руці , із застосуванням фізичного насильства та висловлювання погроз застосування насильства, примусив ОСОБА_9 встати із ліжка та спостерігати за його діями. При цьому передав ОСОБА_9 малолітню дитину, яка при цьому злякалася та постійно плакала. Після цього, він, із застосуванням погроз фізичного насилля, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, подолавши волю та супротив ОСОБА_7 , примусив її вступити із ним в статевий акт природним способом на ліжку. Під час вчинення згвалтування, ОСОБА_9 , розуміючи фізичну перевагу ОСОБА_4 над ним, залишивши на іншому ліжку дитину, із будинку вибіг за допомогою та здійснив виклик працівників поліції.
Далі, він, продовжуючи свою злочинні дії,подолавши волю та супротив ОСОБА_7 , діючи із прямим умислом, з метою задоволення своєї статевої пристрасті неприродним способом, примусив ОСОБА_7 сісти на ліжко та вступив із нею в статеві зносини оральним шляхом.
Після завершення статевого акту ОСОБА_4 продовжував залишатися в будинку ОСОБА_7 , де його було затримано працівниками поліції.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 162 та ч.1 ст.152 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно в травні 2020 року, точної дати він не пам'ятає, перебуваючи в стані алкогольнного сп'яніння, через незачинену хвіртку зайшов на подвір'я домогосподарства, яке знаходиться в коритуванні ОСОБА_7 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Потім ногою вдарив по вхідних дверях, вибив скобу замка та зайшов до будинку, де перебував декілька годин, Перебуваючи в будинку, він вчинив дії сексуального характеру із ОСОБА_7 . При цьому був присутній цивільний чоловік ОСОБА_7 , ОСОБА_9 . Після цього, він примусив її вступити із ним в статевий акт природним способом на ліжку. Під час вчинення згвалтування, ОСОБА_9 , залишивши на іншому ліжку дитину, вибіг із будинку та здійсив виклик працівників поліції.
Потім, з метою задоволення своєї статевої пристрасті неприродним способом, він примусив ОСОБА_7 сісти на ліжко та вступив із нею в статеві зносини оральним шляхом. Після завершення статевого акту, його було затримано працівниками поліції в будинку ОСОБА_7 . У вчиненому щиро розкаюється. Просить суворо не карати.
Потерпіла в даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, однак надала на адресу суду заяву, відповідно до якої просила розглянути кримінальне провадження у її відсутності. При призначенні покарання покладається на розсуд суду. Цивільний позов заявляти не буде.
Оскільки ОСОБА_4 дав суду послідовні покази, щодо обставин скоєнних кримінальних правопорушень, в повній мірі визнав свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, і проти цього не заперечують учасники судового провадження, то відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним проводити дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає. Одночасно судом роз'яснено обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Тому, суд, відповідно до ст. 349 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та матеріалами, що характеризують особу обвинуваченого.
Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у незаконному проникненні до житла і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 162 КК України, а також у вчинив дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи (згвалтування), і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 152 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, ч.1 ст.162 КК України, є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення за ч.1 ст.152 КК України, є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не судимий.
Згідно досудової доповіді від 13 травня 2022 року на обвинуваченого ОСОБА_4 , складеної посадовою особою Тульчинського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області, при високому ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та високому ризику небезпеки для суспільства, виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить небезпеки для суспільства за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить щире каяття .
До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння .
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 162 та ч.1 ст.152 КК України з випробуванням із встановленням йому іспитового строку, відповідно до ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Тому, остаточне покарання ОСОБА_4 необхідно призначити на підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні не обиралася.
Судові витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів в даному кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України .
Арешт майна, застосований в даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 червня 2020 року, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, слід скасувати.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 349, 368, 371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, ч.1 ст.152 КК України та призначити покарання:
за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
за ч. 1 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до п. 1 п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні не обиралася.
Арешт майна, застосований в даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 червня 2020 року, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати.
Речові докази в кримінальному провадженні, а саме : простинь, дерев'яну палицю, футболку темно-синього кольору, сині спортивні штани, труси, жіночі штани коричневого кольору, жіночу майку темно-зеленого кольору, жіночу кофту рожевого кольору, жіночі труси червоного кольору, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Крижопільського ВП ГУНП у Вінницькій області (відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області), знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя :