Справа № 541/2634/21 Номер провадження 22-ц/814/1216/22Головуючий у 1-й інстанції Ситник О. В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
24 травня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.
суддів: Карпушина Г.Л., Хіль Л.М.
імена (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Астарта Прихоролля»
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта Прихоролля»
на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 березня 2022 року у складі судді Ситник О.В.
по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта Прихоролля» про визнання недійсною додаткової угоди та повернення земельної ділянки, -
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просив визнати недійною додаткову угоду № 1 від 04 січня 2017 року до Договору оренди землі № 661 від 23.03.2015 року, посилаючись на те, що вказана додаткова угода ним не підписувалася, будь-яких довіреностей на підписання даної угоди він не надавав. На підставі викладеного також просив повернути належну йому земельну ділянку.
У позовній заяві ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення у справі криміналістичної почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Аналогічне клопотання у підготовчому судовому засіданні 29.03.2022 року також заявив представник позивача - адвокат Чернюк В.Д.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 березня 2022 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чернюка В.Д. задоволено.
Призначено криміналістичну почеркознавчу експертизу, провадження якої доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, розташованого за адресою: м. Полтава провулок Рибальський 8.
На вирішення експертизи поставлено таке запитання: - чи виконано підпис у графі «Орендодавець» додаткової угоди № 1 від 04.01.2017 року до Договору оренди землі № 661 від 23.03.2015 року наданої для експертного дослідження стороною позивача (де строк договору оренди продовжений до 31.12.2028 року) ОСОБА_1 чи іншою особою?
Також на вирішення експертизи поставлено таке запитання: - чи виконано підпис у графі «Орендодавець» додаткової угоди № 1 від 04.01.2017 року до Договору оренди землі № 661 від 23.03.2015 року наданої для експертного дослідження відповідачем по справі ТОВ «Астарта Прихоролля» (де строк договору оренди продовжений до 31.12.2030 року) ОСОБА_1 чи іншою особою?
Витребувано у позивача ОСОБА_1 експериментальні зразки його підписів та почерку.
Витрати по проведенню технічної експертизи документа із зазначених вище питань покладено на позивача ОСОБА_1 . Роз'яснено учасникам справи положення ст. 109 ЦПК України. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку.
На час проведення даної експертизи провадження по справі зупинено.
Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта Прихоролля», просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена передчасно, оскільки у позивача та відповідача в наявності є додаткові угоди відмінні за своїм змістом та терміном дії, тому необхідно отриманти від Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області роздруківку додаткової угоди № 1 від 04.01.2021 р. до Договору оренди землі № 661 від 23.03.2015 р., яка була надана для проведення державної реєстрації у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Окрім того, зазначив, що судом першої інстанції не відбулося відібрання зразків почерку та підпису позивача, що підлягають дослідженню.
Вказав, що судова почеркознавча експертиза була призначена судом з порушенням вимог Інструкції, що ставить під сумнів правильність висновку експерта та буде підставою для призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За правилами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справа не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно положень ч. ч. 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов'язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
Отже, процесуальний обов'язок суду - належним чином дослідити поданий стороною доказ (в цьому випадку - докази порушення права позивача на користування та володіння належною йому земельною ділянкою), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні, які саме перешкоди чиняться позивачу.
Зазначеного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі у справі № 573/1677/18.
За правилом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
У пункті 17 постанови Пленум Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року № 5 роз'яснено, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частиною 3 статті 103 ЦПК України встановлено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Частиною ч. 1 ст. 107 ЦПК України визначено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Матеріали справи свідчать, що предметом позову в даній справі є визнання недійною додаткової угоди № 1 від 04 січня 2017 року до Договору оренди землі № 661 від 23.03.2015 року та повернення земельної ділянки, якою користується відповідач на підставі вищевказаної додаткової угоди, яку позивач не підписував.
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про призначення у справі криміналістичної почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції, врахувавши характер спірних правовідносин, правильно виходив з того, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Пунктом 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) передбачено, що одним з основних видів (підвидів) експертизи є почеркознавча експертиза.
Відповідно до п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, основними завданнями почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», встановлено, що призначення експертизи в цивільних справах допускається як
під час судового розгляду, так і в процесі підготовки до нього. У разі коли необхідність експертного висновку обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, чи поданими доказами, суддя має призначати експертизу, як правило, при підготовці справи до судового розгляду, враховуючи при цьому думку осіб, які беруть участь у справі.
З наведеного вбачається, що для встановлення факту дійсного підписання чи не підписання ОСОБА_1 04 січня 2017 додаткової угоди № 1 до Договору оренди землі № 661 від 23.03.2015 року, необхідні спеціальні знання, у сфері іншій ніж право, без яких встановити такі обставини неможливо.
Крім того, інших висновків експертів щодо встановлення цих обставин матеріали справи не містять, а тому призначення судом криміналістичної почеркознавчої експертизи оскаржуваною ухвалою не суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства та не порушує права відповідача.
Представник відповідача був присутній у судовому засіданні при призначенні експертизи та висловив свою думку щодо клопотання представника позивача про призначення експертизи, яка врахована місцевим судом при винесенні ухвали, про що в ній безпосередньо зазначено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання про призначення криміналістичної почеркознавчої експертизи, оскільки такі процесуальні дії суду відповідають вимогам закону, зокрема статтям 102-104 ЦПК України, а тому в силу статті 375 ЦПК України відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали.
Що ж стосується посилань апеляційної скарги на те, що, суду не надані вільні та експериментальні зразки підпису позивача, то слід зазначити наступне.
Пунктом 1.13. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації.
Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об'єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця.
Пунктом 2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень передбачено, що експерт має право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи; відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані.
Доводи скарги не містять посилань на те, що призначена судом експертиза не стосується встановлення обставин, що матимуть значення для вирішення заявлених позивачем вимог.
З огляду на викладене підстави для скасування ухвали відсутні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта Прихоролля» залишити без задоволення.
Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 березня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: О.Ю. Кузнєцова
Судді: Г.Л. Карпушин
Л.М. Хіль