Справа № 2 - 275
2010 р.
21 червня 2010 р. Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
У складі судді Димашка В.П.
з участю секретаря Чернової О.А.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Коломия справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, спричиненої злочином,
Позивач звернувся з позовом в якому просив стягнути із ОСОБА_2 на його користь заробітну плату в сумі 11 000 гривень та 10 000 гривень моральної шкоди.
Вимоги мотивував тим, що 12 листопада 2007 року до нього прийшов відповідач ОСОБА_2 і запропонував працювати в нього на пилорамі. Він погодився і вони домовилися, що той буде виплачувати заробітну плату не менше 140 гривень в день, а також буде оплачувати проїзд до роботи із роботи - 6 гривень в день, що буде входити в зарплату. Таким чином в день повинен був виплачувати не менше 146 гривень.
22 листопада 2007 року він приступив до виконання своїх обов'язків, але відповідач не уклав з ним угоди та не вніс запис у трудову книжку, не виплачував заробітну плату, хоча він постійно працював. Замовники проводили оплату за виконану роботу, а відповідач не оплачував. Весною 2008 року відповідач виплатив йому 5 000 гривень зарплати. Після цього більше заробітної плати не платив, а тому він звернувся із скаргою в прокуратуру.
Вироком Коломийського міськрайонного суду від 06 листопада 2009 року ОСОБА_2 визнано винним за ст. 172 ч. 1 КК України та призначено покарання у вигляді штраф в розмірі 850 гривень, і встановлено, що ОСОБА_2 не уклав з ним, найманим працівником, трудову угоду і що він працював з листопада 2007 року по листопад 2008 року.
Він особисто вів облік робочого часу і виходячи із мінімальної оплати 146 гривень в день відповідач не виплатив 9 600 гривень заробітної плати та 1 400 гривень за проїзд, а всього 11 000 гривень.
Відповідно до ст. 24 КЗпП України, трудовий договір вважається укладеним, якщо наказ чи розпорядження не видано, але працівник фактично був допущений до роботи.
Відповідач допустив його до роботи, а тому відповідно до ст. 94. 115 КЗпП України відповідач зобов'язаний виплачувати заробітну плату не рідше двох разів у місяць. Однак відповідач заробітної плати вчасно не виплачував, а всупереч вимог статті 116 КЗпП України при звільненні не провів повного розрахунку.
Стаття 61 ч. 4 ЦПК передбачає, що вирок у кримінальній справі, що набув законної сили є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. '
Діями відповідача йому завдано моральну шкоду. Він працював в день по 12 годин, а відповідач не виплачував заробітної плати, що призвело до моральних страждань. Не дивлячись, що він працював, даний період йому не зараховано до трудового стажу. Він змушений був звертатися в прокуратуру, на що тратив час, а тому вимагалися в нього додаткові зусилля для організації свого життя.
Не дивлячись що винесено вирок і відповідач обіцяв виплатити заробітну плату, до цього часу заробітну плату відповідач йому не виплатив.
А тому вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.
Позивач позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату і час розгляду справи повідомлявся у порядку передбаченому законом.
Свідок ОСОБА_3 вказав, що він працював у відповідача майстром з 2006 року і згідно його записів відповідач заборгував позивачу за 2008 рік заробітну плату, а саме за січень 1431 грн., за лютий 1214 грн., за березень 1279 грн., і за квітень 2324 грн.
Заслухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши матеріали справи суд вважає що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 24 КЗпП України, трудовий договір вважається укладеним, якщо наказ чи розпорядження не видано, але працівник фактично був допущений до роботи.
Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дня у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від останнього додаткових зусиль для організації свого життя.
Встановлено, що згідно вироку Коломийського міськрайонного суду від 06.11.2009 року ОСОБА_1 працював з листопада 2007 року по листопад 2008 року без оформленої в письмовій формі трудової угоди у підприємця, відповідача ОСОБА_2, не було внесено запису у трудову книжку, заробітна плата видавалася без відображення у бухгалтерських документах, за що ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 172 ч.1 КК України, та накладено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., а на підставі п.4 ст. 70 за сукупністю злочинів шляхом повного складання з вироком Коломийського міськрайонного суду від 29.07.2009 року остаточно призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 9350 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності на строк 1 рік.
Як вбачається з позовної заяви, пояснень позивача та показань свідка ОСОБА_3 ОСОБА_2 не виплатив ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 6248 грн., яку необхідно стягнути на його користь, а оскільки інших доказів розміру заборгованої заробітної плати позивачем не надано, тому позов необхідно задовольнити частково.
Крім того, суд вважає, що відповідач, який не уклав трудову угоду з позивачем, не вніс запис в трудову книжку, не виплатив заробітну плату цими діями порушив законні права позивача, що привело до його моральних страждань, та переживань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а тому на користь позивача з відповідача необхідно стягнути моральну шкоду.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує інтенсивність та тривалість моральних страждань позивача, та вважає за необхідне задовольнити стягнення моральної шкоди частково.
На підставі наведеного, ст. 1167, ЦК України, та керуючись ст.ст. 61, 88, 213-215, п.2 ст. 367 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6248 грн. заборгованої заробітної плати, та 3 000 грн. моральної шкоди, а також на користь держави 70 грн. 98 коп. судового збору, та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної, але не більше як за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження через Коломийський міськрайонний суд.
Суддя: підпис З оригіналом згідно Суддя: