Справа № 2-1263
2010 р.
29 червня 2010 року Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі
Головуючого судді Димашка В.П.
За участі секретаря Чернової О.А.
Позивача ОСОБА_1
Відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач звернулася з позовом в якому просила визнати за нею ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Вимоги мотивувала тим, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3, про що йому видано свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок відповідно до рішення виконкому Коломийської районної ради від 08 червня 1988 року № 121. Зазначений будинок зареєстрований в Коломийському МБТІ та записаний в реєстрову книгу за реєстровим № 62.
Станом на 01 липня 1990 року в житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 - голова двору; ОСОБА_4 - дружина, що підтверджується довідкою Дебеславцівської сільської ради від 21 квітня 2010 року № 283.
Оскільки на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не втратили права на частку в дворі, то кожному належить по 1/2 частині житлового будинку з господарськими спорудами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації смертей 20 березня 1990 року зроблено відповідний актовий запис за № 7.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом, яка складається з 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_1. Зазначений житловий будинок загальною площею 37,3 кв.м., житловою 17,1 кв.м. складається з однієї кімнати, кухні, коридору та кладової, що підтверджується технічним паспортом.
Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року спадкове майно прийняла дружина померлого, ОСОБА_4, оскільки дочка померлого, ОСОБА_2 на спадщину не претендувала, про що підтвердить в судовому засіданні. Інших спадкоємців та осіб, передбачених законом, зокрема малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена не має. Однак, свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 не отримала.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації актів про смерть 03 січня 2002 року зроблено запис за № 1.
Померла залишила заповіт, який 21 грудня 1999 року посвідчений секретарем виконкому Дебеславцівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 36, яким все своє майно де б воно не було із чого б воно не складалося і все те, що буде належати їй за законом заповіла їй ОСОБА_5.
Згідно довідки Дебеславцівської сільської ради від 21 квітня 2010 року № 283 підтверджено, що заповіт від імені померлої, ОСОБА_4, що посвідчувався в Дебеславцівській сільській раді 21 грудня 1999 року не скасовувався і не змінювався.
Вона ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 33. Після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище «ОСОБА_6».
Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року вона прийняла спадкове майно, що підтверджується довідкою Дебеславцівської сільської ради від 21 квітня 2010 року № 283. Дочка померлої, ОСОБА_2 на спадщину не претендує, про що підтвердить в судовому засіданні. Інших спадкоємців та осіб, передбачених законом, зокрема малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена не має.
З метою оформлення спадщини вона звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. У відповідності до п. 126 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус витребувала подати правовстановлювальний документ на будинковолодіння та витяг із Реєстру прав власності на нерухоме майно. Надане нею свідоцтво про право власності на голову колгоспного двору, не прийнято нотаріусом на тій підставі, що воно видане тільки на голову колгоспного двору, ОСОБА_3, а крім нього були ще інші члени колгоспного двору які мали частку у майні колгоспного двору. А оскільки до дня смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_4 їх частки не виділені, свідоцтво про право власності видано тільки на голову колгоспного двору, а згідно ч. 11 ст. 346 ЦК України право класності припиняється в разі смерті, тому згідно листа Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори їй рекомендовано звернутись до суду з позовом про визнання права власності.
В довідці Коломийського МБТІ від 14 квітня 2010 року № 5795 зазначено, що інвентаризаційна вартість майна становить 65 424 грн.
Позивач просила позов задовольнити.
Відповідач позов визнала.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, беручи до уваги визнання позову відповідачем суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 525 ЦК України, в редакції 1963 р., який діяв на час відкритті спадщини, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Згідно ст. 548 ЦК України, в редакції 1963 р., прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно ст. 549 ЦК України, в редакції 1963 р., визнається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управляння або володіння спадковим майном.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №30 „Про судову практику у справах за позовами про захист права власності” спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Згідно ст. 123 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3, про що йому видано свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок відповідно до рішення виконкому Коломийської районної ради від 08 червня 1988 року № 121.
Згідно довідки Коломийського МБТІ №50071 від 16.04.2010 року будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований за головою колгоспного двору ОСОБА_3.
Згідно довідки технічна характеристика Коломийського МБТІ № 5795 від 14.04.2010 інвентаризаційна вартість будинок оволодіння по АДРЕСА_1 становить 65 424 грн.
Станом на 01 липня 1990 року в житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 - голова двору; ОСОБА_4 - дружина, що підтверджується довідкою Дебеславцівської сільської ради від 21 квітня 2010 року № 283, і кожному належало по 1/2 частині житлового будинку з господарськими спорудами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації смертей 20 березня 1990 року зроблено відповідний актовий запис за № 7, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 22.04.2008 року.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом, яка складається з 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_1. Зазначений житловий будинок загальною площею 37,3 кв.м., житловою 17,1 кв.м. складається з однієї кімнати, кухні, коридору та кладової, що підтверджується технічним паспортом.
Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року спадкове майно прийняла дружина померлого, ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації актів про смерть 03 січня 2002 року зроблено запис за № 1, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 03.01.2003 року.
Померла залишила заповіт, який 21 грудня 1999 року посвідчений секретарем виконкому Дебеславцівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 36, яким все своє майно де б воно не було із чого б воно не складалося і все те, що буде належати їй за законом заповіла ОСОБА_5.
Згідно довідки Дебеславцівської сільської ради від 21 квітня 2010 року № 283 підтверджено, що заповіт від імені померлої, ОСОБА_4, що посвідчувався в Дебеславцівській сільській раді 21 грудня 1999 року не скасовувався і не змінювався.
ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 33, і після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3 від 28.09.2007 року.
Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року ОСОБА_1 прийняла спадкове майно після смерті ОСОБА_4, так як вступила в управління спадковим майном, що підтверджується довідкою Дебеславцівської сільської ради від 21 квітня 2010 року № 283.
Згідно довідки Першої Коломийської районної нотаріальної контори від 29.03.2010 року № 448/01-14 позивачу з підстав відсутності право установлювального документу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності.
На підставі наведеного суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову, та визнання за ОСОБА_1 права власності на будинковолодіння що АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст. 174, 213 - 215, 223, ЦПК України, -
Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння що АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження через Коломийський міськрайонний суд.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно
Суддя: