Справа № 1- 223
2010
23 червня 2010 року Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
У складі:
Головуючого судді Димашка В.П.
З участю секретаря Чернової О.А.
прокурора Попика О.І.
Захисника ОСОБА_1
Законних представників ОСОБА_2
ОСОБА_3
Представника служби у справах дітей Гаврилківа А.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коломия справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта не повна середня, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 185 ч.3 КК України, та
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженця АДРЕСА_3, Коломийського району, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, освіта не повна середня, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 185 ч.3 КК України,
ОСОБА_5, та ОСОБА_6, скоїли, крадіжку за попередньою змовою групою осіб поєднану з проникненням у приміщення.
Злочин скоєно за таких обставин;
18.02.2010 року неповнолітні ОСОБА_5, та ОСОБА_6, за попередньою змовою з метою таємного викрадення чужого майна, з господарства ОСОБА_7, що в с. Стрільче, по вул. Робітнича Коломийського району знявши з двері із завіс, проникли в підсобне приміщення, звідки таємно викрали 2 сокири вартістю 70 грн., комплект шкіряної упряжі для коней вартістю 400 грн., п'ять відрізків металевого ланцюга довжиною 5 метрів кожний вартістю 375 грн., розкладний стілець вартістю 120 грн., 2 рубанка загальною вартістю 290 грн., 3 зубила загальною вартістю 90 грн., 4 стамески по дереву загальною вартістю 440 грн., струг для зняття кори з дерева вартістю 30 грн., молоток вартістю 17 грн., а всього на загальну суму 1832 грн.
Підсудний ОСОБА_5 вину визнав і вказав, що увечері 18 лютого 2010 року вони з ОСОБА_6 грали у нього вдома в карти, в процесі розмови у них виник умисел на крадіжку, хтось з них запропонував викрасти щось з господарства ОСОБА_7, бо там ніхто не проживав. Зайшовши в 23 годині у вказане господарство зняли з завіс двері, зайшли в сарай, присвітили запальничкою, і забрали інструменти, які вказані в обвинувальному висновку, крім ланців, упряжу і сверл, та несли додому, для власного використання але по дорозі ОСОБА_8 спіймав товариша ОСОБА_6 з викраденим, а він з стільцем та сокирою втік додому. Коли викликали через два дні в сільську раду, вони призналися у скоєному та повернув потерпілому стілець, сокиру і рюкзак з інструментом. Деякі речі потерпілому мала повернути ОСОБА_9, оскільки ОСОБА_8 забрав від ОСОБА_6 та поніс до неї. Вони все повернули що викрали. При цьому були два працівники міліції, і свідок ОСОБА_8. Сокира була одна яку він особисто повернув, комплект шкіряної упражі для коней вини не викрадали, 5 відрізків металевого ланцюга вони не викрадали, розкладний стілець він повернув у сільській раді потерпілому, один рубанок викрали, він був у рюкзаку, чи повернуто він не знає, три зубила могли бути в рюкзаку, 4 стамески по дереву були в рюкзаку чи повернуто не знає, струг для зняття кори, в рюкзаку, чи повернуто не знає, молоток теж в рюкзаку.
Підсудний ОСОБА_6 вину визнав і вказав, що 18.02.2010 року вони з ОСОБА_5 вирішили щось викрасти з господарства ОСОБА_7. Коли прийшли зняли двері, зайшли присвітили запальничкою, складали інструменти в рюкзак, який він узяв з дому, а саме 4 стамески, 3 зубила, 1 рубанок, 1 струг для зняття кори, трансмісію від велосипеда і ланц, молоток, а ОСОБА_2 взяв стільчик і сокиру. Коли ішли додому його спіймав ОСОБА_8, відвів з викраденими речами до ОСОБА_9, де він усі викрадені речі залишив. Після чого з Ликом пішли до дому до ОСОБА_5, де він розказав його мамі про все що сталося. Через два дні працівники міліції викликали їх у сільську раду, де вони зізналися у скоєному і ОСОБА_2 приніс з дому викрадений стілець і сокиру, і віддав потерпілому. Про пакет не говорив бо не хотів, насправді був поліетиленовий пакет, в якому були цвяхи та 4 долота. Мабуть не говорив про пакет тому що хотів скрити це. Що ішов вчиняти крадіжку він розумів, боявся бути викритим. Цивільний позов визнає та зобов'язується відшкодувати.
Крім визнання своєї вини підсудними, їх вина доводиться показаннями потерпілого, свідків, та іншими доказами у справі.
Потерпілий ОСОБА_7 вказав, що 21 лютого 2010 року йому зателефонувала двоюрідна сестра про те, що двері в його сарай що в господарстві по АДРЕСА_1, виламані. Він в той день приїхав в село, по дорозі зустрів ОСОБА_8, який розповів про те, що він спіймав ОСОБА_6 з викраденими у нього речами і бачив ОСОБА_5 який утік, викрадені речі які він відібрав у ОСОБА_6 і вони знаходяться у ОСОБА_9. Він пішов до неї, забрав рюкзак і кульок з речами, а саме молоток, рубанок, цвяхи, запасні частини до велосипеда, телевізора, електричні проводи і відніс додому. Виявив пропажу також 2 сокир, комплект шкіряної упряжі для коней, п'яти відрізків по 5 метрів металевого ланцюга, розкладний стілець, 2 рубанки, 3 зубила, 4 стамески, струг для зняття кори та молоток. В сільській раді сокиру та стілець віддали працівники міліції. ОСОБА_9 повернула рюкзак та кульок з молотком вартістю -17 грн., рубанком, вартістю - 145 грн. Стілець, вартістю - 120 грн., та сокиру вартістю - 35 грн. йому повернули працівники міліції. Всього йому повернуто майна на 317 грн.
Не повернуто йому сокиру, вартістю - 35 грн., упряж шкіряну, вартістю - 400 грн., 5 ланцюгів вартістю -375 грн., рубанок, вартістю -145 грн., 3 зубила, вартістю - 90 грн. 4 стамески, вартістю - 400 грн., струг для зняття кори вартістю - 30 грн., а всього на 1515 грн. 750 грн. йому відшкодовано матір'ю підсудного - ОСОБА_10.
Крім показань потерпілого вина підсудних у вчиненні вказаного злочину доводиться показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (а/с 37, 38) з яких вбачається, що ОСОБА_5, та ОСОБА_6 вчинили крадіжку речей з господарства ОСОБА_7.
На підставі наведеного суд вважає, що дії ОСОБА_5, та ОСОБА_6, слід кваліфікувати за ст. 185 ч.3 КК України, оскільки вони скоїли крадіжку за попередньою змовою групою осіб поєднану з проникненням у приміщення.
При призначенні покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особи підсудних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання щодо ОСОБА_5 суд визнає те, що підсудний скоїв злочин будучи неповнолітнім, позитивно характеризується по місцю проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався, сприяв розкриттю злочину, розкаявся у вчиненому, потерпілий просить суворо не карати, виховувався у багатодітній не повній сім'ї, частково відшкодував спричинену шкоду.
Обставин що обтяжують покарання судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання щодо ОСОБА_6 суд визнає те, що підсудний скоїв злочин будучи неповнолітнім, позитивно характеризується по місцю проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався, сприяв розкриттю злочину, розкаявся у вчиненому, потерпілий просить суворо не карати, виховувався у багатодітній не повній сім'ї.
Обставин що обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи, що ОСОБА_5, позитивно характеризується по місцю проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався, сприяв розкриттю злочину, розкаявся у вчиненому, потерпілий просить суворо не карати, суд вважає, що наведені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого і при визначенні міри покарання підсудному слід застосувати ст. 69 КК України та обрати щодо нього більш м'яке покарання не зазначене в санкції статті 185 ч.3 КК України у вигляді громадських робіт, оскільки таке покарання є достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Враховуючи, що ОСОБА_6, позитивно характеризується по місцю проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався, сприяв розкриттю злочину, розкаявся у вчиненому, потерпілий просить суворо не карати, суд вважає, що наведені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого і при визначенні міри покарання підсудному слід застосувати ст. 69 КК України та обрати щодо нього більш м'яке покарання не зазначене в санкції статті 185 ч.3 КК України у вигляді громадських робіт, оскільки таке покарання є достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Враховуючи, що потерпілому ОСОБА_7 повернуто майна на 317 грн., і 750 грн. відшкодовано, то позов підлягає частковому задоволенню на суму 765 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1166 ЦК України, 323, 324, 432, 433, 441, 442, КПК України суд
ОСОБА_5 визнати винним за ст. 185 ч.3 КК України і застосувавши ст. 69 КК України призначити покарання - 100 годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу стосовно ОСОБА_5 залишити раніше обрану - підписку про невиїзд.
ОСОБА_6 визнати винним за ст. 185 ч.3 КК України і застосувавши ст. 69 КК України призначити покарання - 100 годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу стосовно ОСОБА_6 залишити раніше обрану - підписку про невиїзд.
Речові докази що передані на зберігання потерпілому молоток, рубанок, стілець, та сокиру повернути потерпілому ОСОБА_7.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково та стягнути на його користь з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в солідарному порядку 765 грн. матеріальної шкоди.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області на протязі 15 діб з дня його проголошення, через Коломийський міськрайонний суд.
Суддя: