Справа №2-5594/2010
21 липня 2010 року Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Пікалової Н.М., при секретарі Товстун Г.А., за участю позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни» за період з 01.07.2007 року по 31.05.2010 року, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УПФУ у м. Краматорську Донецькій області з позовом про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни» за період з 01.07.2007 року по 31.05.2010 року.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що згідно зі ст.1 Закону України №2195-IV від 18.11.04. «Про соціальний захист дітей війни» вона має статус «дитина війни». У зв'язку з цим згідно цього Закону їй повинні з 01 січня 2007 року виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, ця доплата до пенсії в 2007 році не проводилася, а в 2008-2010 роках проводилася, але не в повному обсязі. Просила суд визнати бездіяльність відповідача неправомірною та стягнути на її користь щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни» за період з 01.07.2007 року по 31.05.2010 року.
У судове засідання представник відповідача УПФУ у м. Краматорську не з'явилася, однак надав письмові заперечення на позов, а також просив провести судовий розгляд справи у його відсутність.
Згідно письмових заперечень відповідача, на 2007 рік дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була зупинена та відповідно до ст.111 зазначеного Закону передбачено підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі цього з 01.01.2007 року «дітям війни» виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 19,00 грн., з 01.04.2007 року - 20,30 грн., з 01.10.2007 року - 20,55 грн. 09.07.2007 року Конституційним Судом України ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Однак, оскільки ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення «дітям війни» не передбачено, то і після рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалося. Підпунктом 2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена в новій редакції, а саме закріплено право на отримання підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Така надбавка згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» складає 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 наведені зміни були визнані неконституційними, у зв'язку з чим нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» втратила чинність. Однак ні зазначеним Рішенням Конституційного Суду України, а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції. Для врегулювання цієї ситуації, 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн., з 01.10.2008 року - 49,80 грн. Таке підвищення у 2008 році позивачці виплачувалося. Ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Щомісячна надбавка «дітям війни» виплачувалася у розмірі 49,80 грн., розмір якої протягом 2009 року та 2010 року законами України не змінювався. На підставі наведеного, позовні вимоги позивача УПФУ у м. Краматорську вважає необґрунтованими. Просить в позові відмовити.
Суд, вислухавши позивачку, дослідивши вимоги та обґрунтування позову, доводи заперечень, надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що вбачається з її паспорту громадянина України, має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 01 січня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого ч.1 ст.28 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст.6 цього Закону викладена в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10% мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені зміни в законодавстві були підставою для пенсійного фонду провадити виплату підвищення «дітям війни» саме у вищезазначеному розмірі у період з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначені положення, які визнані неконституційними, втрачають чинності з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року була поновлена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, за якою «діти війни» мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Саме в такій редакції наведена норма закону перейшла як діюча на 2009 рік.
Відповідно до ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року №835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата підвищення до пенсії «дітям війни» у 2009 -2010 роках повинно здійснюватися відповідно до норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З наведених підстав, а також за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходе до висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачці застосуванню підлягають ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не наведена відповідачем постанова КМУ №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
При визначенні мінімальної пенсії за віком слід виходити з положень абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року №1646-VІ, згідно яким мінімальна пенсія за віком з 01.04.2007 року - 481,00 грн., з 01.07.2008 року - 482,00 грн., з 01.10.2008 року - 498,00 грн., з січня по жовтень 2009 року - 498,00 грн., з 01.11.2009 року - 573,00 грн., з 01.01.2010 року - 695,00 грн., з 01.04.2010 року - 706,00 грн.
Як вбачається з довідки УПФУ у м. Краматорську фактично щомісячна надбавка «дітям війни» позивачці в 2007 році не виплачувалася, а з січня 2008 року виплачувалася в розмірі 47,00 грн., з квітня 2008 року - 48,10 грн., з липня 2008 року - 48,20 грн., з жовтня 2008 року - 49,80 грн., протягом 2009 року та 2010 року в розмірі 49,80 грн., тобто в меншому розмірі, ніж визначено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На підставі наведеного та в межах пред'явленого позову, суд вважає необхідним визнати бездіяльність відповідача по невиплаті позивачці допомоги у розмірі, передбаченому законом, неправомірною, та стягнути на її користь недоплачену державну соціальну допомогу як «дитині війни» відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% / 31 день х 23 дня + 410,06 грн. х 30% х 2 місяці - + 415,11 грн. х 30% х 3 місяці), з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року у розмірі 715,23 грн. (481 грн. х 30% / 31 день х 10 днів - 48,10 грн.+ 481 грн. х 30% - 48,10 грн. + 482 грн. х 30% х 3 місяці - 48,20 грн. х 3 місяці + 498 грн. х 30% х 3 місяці - 49,80 грн. х 3 місяці), з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 1240,20 грн. (498 грн. х 30% х 10 місяців - 573 грн. х 30% х 2 місяці - 49,80 грн. х 2 місяці), з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року в сумі 800,10 грн . (695 грн. х 30% х 3 місяці - 49,80 грн. х 3 місяці + 706,00 грн. х 30% х 2 місяці - 49,80 грн. х 2 місяці) відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Всього підлягає стягненню 3466,40 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України у зв'язку з обґрунтованістю пред'явленого позову, судові витрати в розмірі 45,50 грн., що сплачені позивачкою в граничних сумах, визначених законом, слід відшкодувати останній за рахунок держави, оскільки відповідач УПФУ у м. Краматорську на підставі п.34 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито», ст.81 ч.4 п.5 ЦПК України від сплати судових витрат звільнений.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 214, 223 ЦПК України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни» за період з 01.07.2007 року по 31.05.2010 року - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області по невиплаті ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни» у розмірах, що встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на користь ОСОБА_1 недоплачену державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.05.2010 року в сумі 3466,40 грн. (три тисячі чотириста шістдесят шість грн. 40 коп.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 45,50 грн. (сорок п'ять гривень 50 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог позивачці відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом Донецької області. Заяву про апеляційне оскарження рішення Краматорського міського суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Донецькій області через Краматорський міський суд.
Суддя
Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.
Суддя