25 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/16342/20 пров. № А/857/5502/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Кардаш В.В.,
а також сторін (їх представників):
від відповідача - Савчук Г.Р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22.02.2022р. про відмову у повороті виконання судового рішення в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (суддя суду І інстанції: Димарчук Т.М.; час та місце ухвалення ухвали суду І інстанції: 11 год. 45 хв. 22.02.2022р. м.Луцьк; дата складання повного тексту ухвали суду І інстанції: 28.02.2022р.),-
Оскаржуваною ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.02.2022р. в задоволенні заяви Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про поворот виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021р. у справі № 140/16342/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено (Т.4, а.с.142-144).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив заявник (відповідач по справі) Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів), який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових сум, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання про поворот виконання судового рішення (Т.4, а.с.147-150).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021р. у справі № 140/16342/20, на підставі якої здійснювалось списання з відповідача коштів на користь позивача, скасовано, рішення суду першої інстанції про відмову в позові залишено в силі.
Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено правильність звільнення позивача із займаної посади, через що є відсутніми правові підстави для виплати ОСОБА_1 вказаної суми.
Наголошує на тому, що звертаючись з позовом у цій справі та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач доказував правомірність вчинених ним дій, посилаючись на завідомо неправдиві відомості про фактичну сплату заборгованості у виконавчих провадженнях, які в подальшому були покладені судом апеляційної інстанції в основу мотивації для ухвалення скасованої постанови від 06.07.2021р.
На виконання вимог постанови апеляційного суду від 06.07.2021р. у справі № 140/16342/20 відповідачем сплачено:
згідно платіжного доручення № 23680 від 28.09.2021р. - середній заробіток за час вимушеного в сумі 86250 грн. 49 коп.;
згідно платіжного доручення № 23681 від 28.09.2021р. - військовий збір із середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 в сумі 1607 грн. 15 коп.;
згідно платіжного доручення № 23682 від 28.09.2021р. - із середнього заробітку за час вимушеного прогулу утримано податок на доходи фізичних осіб /ПДФО/ в сумі 19285 грн. 83 коп.;
згідно платіжного доручення № 23683 від 28.09.2021р. - із середнього заробітку за час вимушеного прогулу нараховано єдиний соціальний внесок /ЄСВ/ в сумі 23571 грн. 56 коп.
Наведені обставини підтверджують добросовісне виконання боржником постанови апеляційного суду, котра в подальшому була скасована. Оскільки поворот виконання рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим, то з врахуванням наведених обставин справи, вважає оскаржувану ухвалу суду такою, що порушує законні права та інтереси відповідача у даній справі.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправним та скасування наказу № 2332/к від 16.10.2020р. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » та наказу № 2454/к від 28.10.2020р. «Про внесення змін до наказу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 16.10.2020р. № 2332/к»; про поновлення ОСОБА_1 на посаді з 29.10.2020р.; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29.10.2020р. по день поновлення (Т.1, а.с.1-8).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2021р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.2, а.с.259-266).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021р. рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 скасовано та прийнято нову постанову, якою заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) № 2332/к від 16.10.2020р. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » та наказ № 2454/к від 28.10.2020р. «Про внесення змін до наказу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 16.10.2020р. № 2332/к»; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Першого відділу державної виконавчої служби м.Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області з 29.10.2020р.; стягнуто з Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.10.2020р. по 06.07.2021р. в сумі 107143 грн. 47 коп. (Т.3, а.с.146-154).
На виконання вимог постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021р. Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Львів) виданий наказ № 2276/к від 22.09.2021р. «Про поновлення ОСОБА_1 », а також виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.12.2021р. касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) задоволено; постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021р. скасовано; рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2021р. у справі № 140/16342/20 залишено в силі (Т.4, а.с.85-103).
07.02.2022р. відповідач Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) звернувся до суду із заявою про поворот виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021р. у справі № 140/16342/20 шляхом повернення стягнутих грошових сум на користь ОСОБА_1 (Т.4, а.с.105-110).
Заяву мотивовано тим, що звертаючись з позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 доказував правомірність вчинених ним дій, посилаючись на завідомо неправдиві відомості про фактичну сплату заборгованості у виконавчих провадженнях, які в подальшому були покладені судом апеляційної інстанції в основу мотивації для ухвалення скасованої постанови від 06.07.2021р. Оскільки судом касаційної інстанції скасовано рішення суду апеляційної інстанції в цій справі, а питання про поворот виконання судового рішення не вирішено, тому слід зобов'язати позивача повернути безпідставно сплачені відповідачем грошові кошти.
Відмовляючи у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи із змісту ст.ст.380, 381 КАС України, ст.239 КЗпП України, позиції Європейського суду з прав людини та принципу верховенства права, враховуючи ту обставину, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021р. у справі № 140/16342/20 не була обґрунтована повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання позивача повернути грошові кошти за скасованим судовим рішенням.
Стягнуті на користь позивача суми згідно рішення апеляційного суду є коштами із виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому вони відносяться до грошового утримання у відносинах публічної служби, визначеного ст.381 КАС України, через що підстави для повороту виконання судового рішення є відсутніми.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.380 КАС України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (частина друга).
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (частина третя).
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина сьома).
Із змісту процесуального закону слідує, що поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2011р. у справі № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Статтею 381 КАС України встановлено особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ. Поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ:
про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів;
рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Поворот виконання рішення у вказаній справі стосується виключно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 107143 грн. 47 коп., а тому має здійснюватися з урахуванням особливостей встановлених положеннями ст.381 КАС України.
Процесуальним законодавством визначено необхідність встановлення обов'язкових умов, за яких можливо допустити поворот виконання судового рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.
При цьому, задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо рішення суду, яке скасовано, було обґрунтовано на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у такій справі є встановлення, чи судове рішення, яке скасовано, було обґрунтовано на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Отже, можливість повороту виконання судового рішення у справі присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби передбачена виключно в разі недобросовісних дій позивача (стягувача), згідно з якими скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Таким чином, самої лише обставини щодо скасування судового рішення щодо визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є недостатнім.
Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021р. обґрунтована тим, що відповідач необґрунтовано застосовував до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення, без з'ясування усіх складових дисциплінарного проступку, обмежившись лише описом встановлених обставин події, не переконавшись у відсутності у діях позивача складу кримінального чи адміністративного правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що звільнення з підстави, передбаченої п.7 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» можливе виключно після перевірки компетентними органами дій особи на предмет наявності в таких діях складу адміністративного чи кримінального правопорушення.
Висновки постанови Верховного Суду від 22.12.2021р. зводяться до того, що позивачем винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень та зняття арешту з коштів боржника без наявності відомостей про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, а також без підготовки відповідних розпоряджень про розподіл стягнутих коштів.
За таких обставин та правового врегулювання у діях позивача є наявними ознаки дисциплінарного проступку. При цьому застосоване до позивача дисциплінарне стягнення відповідає характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню його вини, оскільки з подання дисциплінарної комісії вбачається, що на позивача протягом року, у якому відбулось звільнення з посади за перевищення службових повноважень, було двічі накладено дисциплінарні стягнення у вигляді доган, які на момент винесення оскаржуваного наказу про звільнення не були скасовані у встановленому законом порядку.
Тобто, рішення апеляційного суду не було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. В свою чергу, постанова апеляційного суду скасована судом касаційної інстанції не з підстав повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів, а з причин неправильного застосування апеляційним судом при прийнятті постанови вимог матеріального права.
Таким чином, постанова апеляційного суду, яка скасована, не була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Заява відповідача про поворот виконання рішення та матеріали справи також не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для здійснення повороту виконання постанови суду про присудження середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 107143 грн. 47 коп.
Додатково колегія суддів наголошує, що поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням, у разі відсутності обмежень, установлених законом.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п.51, від 15.09.2009р.). Також на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див. рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25.11.2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008р.), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Оцінюючи в сукупності вищезазначене, судом першої інстанції наведені достатні і вагомі підстави для відмови у задоволенні заяви Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про поворот виконання рішення суду, через що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.
В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів).
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22.02.2022р. про відмову у повороті виконання судового рішення в адміністративній справі № 140/16342/20 залишити без задоволення, а вказану ухвалу суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного тексту судового рішення: 27.05.2022р.