26 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/5852/21 пров. № А/857/1137/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Гудима Л. Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року (прийняте у м. Львові за правилами спрощеного провадження суддею Мричко Н. І.) в адміністративній справі № 380/5852/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області) провести зарахування йому часу служби в Кримінально-виконавчій службі України з 10.12.2012 по 22.03.2019, що у календарному обчисленні становить 6 років 3 місяці 13 днів, до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що служба в Кримінально-виконавчій службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ГУ НП у Львівській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи та положенням чинного законодавства, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в переліку служб, які включаються до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, відповідно до частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліції» кримінально-виконавчої служби не включено.
Аналогічна правова позиція щодо вичерпності переліку складових, які включаються до стажу служби в поліції викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 520/903/19 та від 31.03.2020 у справі №520/2067/19.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують його доводів, викладених у позовній заяві, та оскаржуваного рішення суду першої інстанції; жодних доказів в обґрунтування порушенням судом першої інстанції при ухваленні цього рішення норм матеріального та процесуального права відповідачем при поданні апеляційної скарги не надано.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач починаючи з 10.12.2012 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Наказом Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України «Про особовий склад» від 04.07.2019 № 24/к позивача майора внутрішньої служби, старшого інспектора Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області 22.03.2019 звільнено відповідно до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Наказом ГУ НП у Львівській області «По особовому складу» від 27.03.2019 № 200о/с позивача з 27.03.2019 прийнято на службу до поліції на посаду дільничного офіцера поліції відділу превенції патрульної поліції Шевченківського відділу поліції ГУ НП.
Наказом ГУ НП у Львівській області «По особовому складу» від 03.07.2020 № 196о/с позивача переміщено на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Франківського відділу поліції ГУ НП, звільнивши його з посади дільничного офіцера поліції відділу превенції патрульної поліції Шевченківського відділу поліції ГУ НП, з 03.07.2020.
Наказом ГУ НП у Львівській області «По особовому складу» від 14.09.2020 № 282о/с позивача переміщено на посаду оперуповноваженого сектору оперативних розробок і боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку ГУ НП, звільнивши з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Франківського відділу поліції ГУ НП, з 21.09.2020.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 17.02.2021, в якій просив зарахувати йому до стажу вислуги років для виплати надбавки за стаж служби в поліції проходження служби в кримінально-виконавчій службі - Управлінні державної пенітенціарної служби України у Львівській області у період з грудня 2012 року по 04.07.2019.
Листом від 10.03.2021 № О-142/05/13/26-2021 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для зарахування періоду служби з 10.12.2012 по 22.03.2019 в Управлінні державної пенітенціарної служби України у Львівській області до стажу служби в поліції.
Виходячи з наявності підстав для зобов'язання відповідача провести зарахування часу служби в Кримінально-виконавчій службі України з 10.12.2012 по 22.03.2019 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в Кримінально-виконавчій службі України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України, а тому наявні підстави для зарахування позивачу у відповідності до пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» час служби у Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.12.2012 по 22.03.2019 до стажу служби в поліції.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) відповідно до статті 1 якого Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону № 580-VIII).
За приписами частин 1 та 2 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини першої статті 78 Закону № 580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
При цьому, частина 5 статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
У попередніх редакціях частиною 5 статті 23 цього ж Закону було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.
Колегія суддів зазначає, що фактично законодавцем закріплено поширення усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейських на працівників кримінально-виконавчої служби.
Таким чином, на позивача, під час проходження ним служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції. Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
У частині 4 статті 78 Закону № 580-VIII зазначено, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Приписами підпунктів 3-6 пункту 7 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк: прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII, який набрав чинності 29 грудня 2015 року, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII доповнено абзацами другим і третім такого змісту: «За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію»».
Таким чином служба в Державній кримінально-виконавчій службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та відповідно до пункту 3 частини 2 статті 78 Закону № 580-VIII повинна зараховуватись до стажу служби в поліції.
З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ГУ НП у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 10.12.2012 по 22.03.2019 у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Покликання скаржника на постанови Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 520/903/19 та від 31.03.2020 у справі №520/2067/19 є необґрунтованим, оскільки предметом спору у цих справах є врахування до стажу служби в поліції часу навчання особи у вищому навчальному закладі. Отже, правовідносини у справі, що розглядається та у справах № 520/903/19, №520/2067/19 не є подібними.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року в адміністративній справі № 380/5852/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Л. Я. Гудим