25 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/1627/22 пров. № А/857/4933/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Шинкар Т. І.,
за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року з питань забезпечення позову, постановлену суддею Лозовським О. А. у м. Луцьку, у справі за позовом Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування наказу та припису,
03.02.2022 Приватне підприємство «Імідж-Інвестмент» (далі - ПП «Імідж-Інвестмент») звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо призначення та проведення у термін з 17 січня по 28 січня 2022 року перевірки здійснення авторського та технічного нагляду на об'єкті: «Реконструкція будівлі моргу та лабораторій (нежитлове приміщення) під адміністративні приміщення на вул. І. Франка, 33 у м. Луцьку», здійснені на підставі наказу Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради від 14.01.2022 №9/28-2 «Про проведення позапланової перевірки»; визнати протиправним та скасувати наказ від 14.01.2022 №9/28-2 «Про проведення позапланової перевірки»; визнати протиправним та скасувати припис від 28.01.2022 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Разом із позовною заявою ПП «Імідж-Інвестмент» подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом: зупинення дії наказу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради від 14.01.2022 №9/28-2 «Про проведення позапланової перевірки»; зупинення дії припису від 28.01.2022 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно з яким, з метою усунення виявлених порушень директору ПП «Імідж-Інвестмент» висунуто вимогу допустити представників відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради до проведення перевірки до 18.02.2022; заборони відповідачу розглядати справу про порушення в сфері містобудівної діяльності згідно з складеним 28.01.2022 протоколом стосовно ПП «Імідж-Інвестмент» про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та заборони виносити постанову про накладення штрафу.
Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам заявника і ускладнить їх відновлення у разі задоволення позову, оскільки оскарження наказу про проведення перевірки та припису не зупиняє їх дію, у зв'язку з чим позивача може бути безпідставно притягнуто до відповідальності за невиконання вимог припису чи за недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва для проведення перевірки.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 заяву ПП «Імідж-Інвестмент» про забезпечення позову задоволено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав для забезпечення позову. Зазначає, що позивач жодним чином не довів, що є очевидними ознаки протиправності оскаржуваних наказу і припису. Також заявник не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження неможливості захисту його прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, чи необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення його прав та інтересів при виконанні судового рішення, прийнятого в його користь. Вказує, що акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва для виконання покладених на них функцій від 28.01.2022 та прийнятий на його підставі протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2022 не є предметом судового розгляду у даній справі, що свідчить про необґрунтованість забезпечення позову шляхом заборони судом першої інстанції розглядати справу про порушення в сфері містобудівної діяльності, що фактично підміняє собою повноваження відповідача та передбачає втручання у ці повноваження.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності та належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Питання забезпечення позову врегульовано Главою 10 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити чи наявна хоча б одна з передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин та оцінити чи не призведе застосований судом захід забезпечення позову до заподіяння ще більшої шкоди, ніж та, якої можна запобігти шляхом його застосування.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
У рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, перш за все, необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, передумовою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Як встановлено з матеріалів справи, наказом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради від 14.01.2022 № 9/28-2 «Про проведення позапланової перевірки» зобов'язано у термін 17.01.2022 по 28.01.2022 провести позапланову перевірку здійснення авторського та технічного нагляду на об'єкті «Реконструкція будівлі моргу та лабораторій (нежитлове приміщення) під адміністративні приміщення на вул. І. Франка, 33 у м. Луцьку», де позивач є замовником.
28.01.2022 заступником начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Літвицьким С. І. складено акт про недопущення позивачем посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва для виконання покладених на них функцій, а також протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Крім цього, відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.01.2022, яким директора ПП «Імідж-Інвестмент» Лисюка Ф. С. зобов'язано допустити представників Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради для проведення перевірки до 18.02.2022.
Апеляційний суд звертає увагу, що в межах даної адміністративної справи розглядається правомірність прийняття відповідачем наказу від 14.01.2022 № 9/28-2 «Про проведення позапланової перевірки» та припису від 28.01.2022.
При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, оскарження в судовому порядку згаданих вище актів індивідуальної дії не зупиняє їх виконання, а у разі невиконання припису органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил відповідно до пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» настає відповідальність суб'єктів містобудування у вигляді штрафу.
В свою чергу, недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва також становить склад правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який передбачений пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Таким чином, реалізація оскаржуваних у даній справі наказу і припису до встановлення судом правомірності їх прийняття, може мати наслідком проведення перевірки на об'єкті будівництва без законної для цього підстави (у разі допущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки та в подальшому задоволення даного позову) або ж притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (у разі недопущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки).
З огляду на викладене, позивачем було обґрунтовано, що до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, з метою захисту яких він звернувся до суду, або захист цих прав та інтересів стане неможливим після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі або для їх поновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі шляхом зупинення дії наказу від 14.01.2022 №9/28-2 «Про проведення позапланової перевірки» та припису від 28.01.2022 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Натомість, що стосується заборони відповідачу розглядати справу про порушення в сфері містобудівної діяльності згідно з складеним 28.01.2022 протоколом стосовно ПП «Імідж-Інвестмент» про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та заборони виносити постанову про накладення штрафу, апеляційний суд звертає увагу, що в даній справі позивачем не оскаржуються дії відповідача щодо складення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог і бути співмірними з позовними вимогами.
Крім того, можливість виконання відповідачем повноважень щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що було взято до уваги судом першої інстанції при вирішенні питання наявності підстав для забезпечення позову у цій частині, не стосуються предмету розгляду цієї справи, виходять за межі правового дослідження обставин цієї справи.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведені позивачем обґрунтування для забезпечення позову шляхом заборони розглядати справу про порушення в сфері містобудівної діяльності та заборони виносити постанову про накладення штрафу є лише припущеннями про можливе порушення його прав чи інтересів у майбутньому та не свідчать про існування обставин, за яких є неможливим чи ускладненим поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в цій частині.
Викладене свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо застосування заходів забезпечення позову в частині заборони розглядати справу про порушення в сфері містобудівної діяльності та заборони виносити постанову про накладення штрафу, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в цій частині та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у згаданій частині.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради задовольнити частково.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року з питань забезпечення позову у справі № 140/1627/22 в частині заборони Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради розглядати справу про порушення в сфері містобудівної діяльності згідно з складеним 28 січня 2022 року протоколом стосовно Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та заборони виносити постанову про накладення штрафу - скасувати та в цій частині в задоволенні заяви Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» відмовити.
В решті ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року з питань забезпечення позову у справі № 140/1627/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 26.05.2022