27 травня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1378/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
18.03.2022 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в у Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 31.12.2021 та виплаті недоплаченої частини розміру пенсії однією сумою;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в у Чернівецькій області провести з 01.03.2018 перерахунок пенсії та виплату недоплаченої частини пенсії однією сумою ОСОБА_1 , відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 31.12.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому була призначена пенсія за вислугою відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби".
Вказує, що відповідач відмовив йому в здійсненні перерахунку пенсії з 01.03.2018, призначеної відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.07.2020 року, виданої ГУ ДФС у Чернівецькій області за №721/10/24-97-08-13 від 31.12.2021.
Вказану відмову позивач вважає протиправною, оскільки після ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, він набув право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та виплати перерахованої пенсії в повному обсязі.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначало, що перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року проводиться з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, яка надійшла на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від Головного управління фіскальної служби України у Чернівецькій області на виконання положень Постанови №103 та відповідно до норм Закону №2262-ХІІ, чинних на час перерахунку. Отже, підстав для перерахунку пенсії відсутні, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства України. Враховуючи наведене, відповідач зазначив про здійснення ним повноважень у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.03.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.10).
ГУ ДФС у Чернівецькій області складено довідку за №721/10/24-97-08-13 від 31.12.2021 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01.07.2020 та надіслано її до пенсійного органу (а.с. 19).
11.02.2022 представник позивача звертався до відповідача щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки №721/10/24-97-08-13 від 31.12.2021, виданої ГУ ДФС у Чернівецькій області станом на 01.07.2020, однак відповідач у листі зазначив про відсутність законних підстав для перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки (а.с. 20).
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії, та виплати пенсії в обмеженому розмірі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті пору.
Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (Закон №2262-ХІІ), яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з частини 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін.
Проте, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Згідно п. 24 Порядку 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Таким чином, з набранням чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 (05.03.2019 року) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме у зв'язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Верховний Суд у рішенні від 17.12.2019 по зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку про те, що "дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому на відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача". Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №160/8324/19.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у пункті 40 рішення від 17.12.2019 по справі №160/8324/19 до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії відповідача.
Судом встановлено, що ГУ ДФС у Чернівецькій області виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, за нормами чинними на 01 липня 2020 року (день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять службу) для перерахунку пенсії позивача з 01.07.2020.
Отже, отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, має наслідком виникнення для ГУ ПФУ в Чернівецькій області обов'язку вчинити відповідні дії щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що зазначені у такій довідці. Проте, зазначений обов'язок виконаний відповідачем не був.
Суд зазначає, що аналогічна правова позиція викладена в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду в справі № 600/619/21-а від 26.07.2021 року.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, та наведені висновки суду є всі підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача саме з 01.07.2020 на підставі наданої ГУ ДФС у Чернівецькій області оновленої довідки з урахуванням складових грошового забезпечення.
Водночас, з огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача саме з 01.03.2018 на підставі наданої ГУ ДФС у Чернівецькій області оновленої довідки з урахуванням складових грошового забезпечення є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести виплату перерахованої пенсії одним платежем, суд зазначає наступне.
Спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду про перерахунок призначеної пенсії, вважатиметься належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці, а тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Що стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
На обґрунтування понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн, заявником надано суду:
1) Договір доручення від 09.03.2022 (а.с. 24-25);
2) акт приймання передачі виконаних робіт на суму 2000,00 грн (а.с. 23).
Ухвалюючи додаткове судове рішення суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідально до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому згідно частини сьомої названої статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), № 31107/96).
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом із тим суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є явно не співмірним, або їх витрати не були необхідними у даній справі.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Суд зазначає, що предметом розгляду адміністративної справи №600/1378/22-а є визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в у Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 31.12.2021.
З огляду на предмет розглядуваного спору, обсягу наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, не відповідає ознакам співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.
Зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, відсутність деталізованого розрахунку витраченого часу конкретно за кожен вид наданої правової допомоги, а також розглядуваний спір фактично ґрунтується на рішенні у зразковій справі, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн не є співмірними зі складністю даної адміністративної справи та часом витраченим на надання правової допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 500,00 грн.
Водночас, згідно ч.3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, у відповідності до ч.3 ст. 139 КАС України суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області понесені ним судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 250грн (500грн / 2).
Інші судові витрати, які підлягають розподілу між сторонами, - відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в у Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №721/10/24-97-08-13 від 31.12.2021.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в у Чернівецькій області провести з 01.07.2020 перерахунок та виплату недоплаченої частини пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №721/10/24-97-08-13 від 31.12.2021.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 250 (двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
5. У задоволені іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.О. Григораш