27 травня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/6782/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Анісімова О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Жабокріцької Я.В.
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Гладкого А.П.,
представника відповідачів - Нараєвської А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні під час підготовчого провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Тернопільської обласної прокуратури (далі - відповідач-1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора № 127к від 06.09.2019 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Тернопільської області та органів прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури України на посаді керівника Тернопільської обласної прокуратури з 11 вересня 2019 року;
- стягнути з Тернопільської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 11 вересня 2019 року до дня прийняття судом рішення про поновлення на роботі;
- допустити до негайного виконання рішення про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.04.2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
25.05.2022 року до суду від відповідача-1 та відповідача -2 надійшли клопотання про залишення без розгляду позовної заяви у зв'язку із пропуском строку звернення до суду із даним позовом.
В обґрунтування вказаних клопотань зазначено, що оскаржуваним наказом Генерального прокурора № 127к від 06.09.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Тернопільської області та органів прокуратури з 10.09.2019 року. Таким чином, у цій справі позивачем оскаржується наказ щодо звільнення з публічної служби, а тому для звернення до суду у таких справах КАС України встановлено місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас, із зазначеним наказом позивач ознайомлений 10.09.2019 року. Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 , її датовано 06.12.2021 року. Таким чином, ОСОБА_1 за захистом свої порушених прав звернувся через два роки, тобто з порушенням строку звернення до суду.
При цьому, наголошує, що в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду позивач вказує на те, що про порушення своїх прав та незаконність наказу Генерального прокурора про звільнення від 06.09.2019 № 127к він дізнався лише 01.09.2021 року при ознайомленні з листом Державного бюро розслідувань, отриманого ним в цей же день та при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження № 62020000000000653. Однак, така позиція позивача, не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення прав, свобод та інтересів. Вказана дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Наявність кримінального провадження, де позивач має статус потерпілого, ніяким чином не впливало на можливість позивача оскаржити відповідний наказ у строки, визначені чинним законодавством.
У судовому засіданні представник відповідачів заявлені клопотання підтримала, оскільки на її думку позивач пропустив встановленні Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строки звернення до суду.
Позивач щодо задоволення клопотань про залишення позову без розгляду заперечив, оскільки на його думку він не пропустив строки звернення до суду. Свою позицію обґрунтував тим, що дійсно наказом Генерального прокурора № 127к від 06.09.2019 року його звільнено з посади прокурора Тернопільської області та органів прокуратури з 10.09.2019 року. З цим наказом він ознайомлений одразу, з ним проведений повний розрахунок та отримано трудову книжку. Оскаржити наведений наказ він в місячні строки не міг, оскільки захворів та пропустив їх.
У подальшому 01.09.2021 року його було визнано потерпілим у кримінальному провадженні №62020000000000653 від 13.08.2020 року за заявою ОСОБА_2 про вчинення колишнім Генеральним прокурором ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 365 Кримінального кодексу України, під час звільнення у вересні 2019 року прокурорів низки областей. З листа, отриманого від ДБР того ж дня (01.09.2021 року), позивачу стало відомо, що у ході здійснення досудового розслідування зібрано дані, які свідчать про порушення порядку його звільнення з адміністративної посади прокурора Тернопільської області, а саме Генеральним прокурором не вносилося до Ради прокурорів України відповідне звернення щодо внесення рекомендацій про звільнення з адміністративного посади прокурора Тернопільської області ОСОБА_1 та відповідно Радою прокурорів України такі рекомендації не надавались.
Тобто, ознайомившись з наказом Генерального прокурора №127к від 06.09.2019 року в день його видання, позивач міг лише оскаржити його незаконність через примушення до написання заяви про звільнення з посади, оскільки не знав, що видаючи наказ №127к від 06.09.2019 року про його звільнення Генаральним прокурором була порушена процедура в частині відсутності рекомендацій Ради прокурорів України.
Отже, саме з цього часу починається перебіг строку звернення до суду, про що зокрема зазначено в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2022 року (справа №600/6782/21-а), якою ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви у зв'язку із пропущенням строків звернення до суду скасовано.
Представник позивача щодо задоволення клопотань заперечив, обґрунтував свою позицію, аналогічно позиції позивача.
Розглянувши вказані клопотання, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, суд виходить з наступного.
Так, згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно частини 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім цього, згідно частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У цій справі судом відкрито провадження без вирішення питання про поновлення строків звернення до суду.
Так, з матеріалів позову вбачається, що позивачем оскаржується наказ Генерального прокурора № 127к від 06.09.2019 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Тернопільської області та органів прокуратури.
Як зазначає позивач, 01.09.2021р. його було визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 62020000000000653 від 13.08.2020 за заявою ОСОБА_2 про вчинення колишнім Генеральним прокурором ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, під час звільнення у вересні 2019 року прокурорів низки областей (Копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань додається). З листа, отриманого в ДБР 01.09.2021 року того ж дня, позивачу стало відомо, що у ході здійснення досудового розслідування зібрано дані, які свідчать про порушення порядку його звільнення з адміністративної посади прокурора Тернопільської області, а саме Генеральним прокурором не вносилося до Ради прокурорів України відповідне звернення щодо внесення рекомендацій про звільнення з адміністративної посади прокурора Тернопільської області ОСОБА_1 та відповідно Радою прокурорів України такі рекомендації не надавались.
Суд звертає увагу на те, що Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 23 березня 2022 року по даній справі № 600/6782/21-а, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року про повернення позовної заяви, наголошено на тому, що саме після визнання позивача потерпілим в кримінальній справі останньому стало відомо про ймовірне порушення порядку його звільнення.
Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року, №1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Такий підхід законодавця заснований на принципі правової визначеності, який є невід'ємною складовою верховенства права, та який серед іншого вимагає від права передбачуваності та послідовності.
Отже, враховуючи наведене та системність діяльності судової влади, суд приймає позицію позивача, згідно якої йому стало відомо про порушення його права при звільненні з адміністративної посади та органів прокуратури після визнання потерпілим в кримінальній справі, тобто з 01.09.2021 року.
Водночас суд звертає увагу, що доводи відповідачів про залишення позову без розгляду, які наведені в оцінюваних клопотаннях за своїм змістом є аналогічні тим, що стали підставою для прийняття судом у цій справі ухвали про залишення позовної заяви без руху від 09.12.2021 року (Т.1, а.с.11-12) та ухвали про повернення позовної заяви від 11.01.2022 року (Т.2, а.с.21-22), оцінка яким надавалась при апеляційному перегляді справи Сьомим апеляційним адміністративним судом, за наслідками якого остання була скасована.
Попри це, суд наголошує на тому, що позовна заява у справі № 600/6782/21-а надійшла до суду лише 06.12.2021 року. А тому, позивач звернувся до суду з даним позовом з порушенням місячного строку з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав за вищевказаних обставин.
Суд також враховує те, що з даним позовом позивач звернувся до суду вперше 29.09.2021 року (справа №600/5051/21-а), вдруге 26.10.2021 року (справа №600/55666/21-а) та втретє 06.12.2021 року (справа № 600/6782/21-а). Однак, з клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду за такий період та як наслідок поновлення строку звернення до суду, позивач не звертався.
Враховуючи те, що позивачем не додано до позову клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, суд надає позивачу строк для належного обґрунтування підстав такого пропуску строку на звернення до суду.
В силу частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про наявність правових підстав для залишення даного позову без руху.
Поряд із цим, стосовно клопотань відповідачів суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 15 статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Частиною 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
З наведеного слідує, що встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом є підставою для залишення такого позову без руху, і лише в разі не усунення недоліків позовної заяви позивачем така, в силу вказаних вище положень КАС України, підлягає залишенню без розгляду.
За таких обставин, суд вважає, що правових підстав для залишення позову без розгляду наразі немає.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотань Офісу Генерального прокурора та Тернопільської обласної прокуратури про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Анісімов