Справа № 560/4462/22
іменем України
27 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС в Хмельницькій області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Головного управління ДПС в Хмельницькій області від 16.03.2022 №1-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Позов мотивований тим, що відповідач пропустив строк притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності. Також позивачка зазначила, що зі спірного наказу не зрозуміло, які підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, яка її вина, протиправність дій чи бездіяльності, у чому полягає невиконання або неналежне виконання державним службовцем своїх посадових обов'язків, у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для застосування стягнення.
У відзиві на позов та у запереченнях відповідач зазначив, що на підставі статей 64-69 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) дисциплінарна комісія дійшла висновків, що за порушення вимог абзацу 1 частини 3 статті 57 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» та недотримання норм пунктів 6, 10 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171, що призвело до неналежного виконання посадових обов'язків позивачкою, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII, остання заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. На підставі подання дисциплінарної комісії прийнятий спірний наказ. Також відповідач вказав, що в період з 24.02.2022 по 11.03.2022 Головне управління ДПС в Хмельницькій області не працювало у зв'язку з запровадження воєнного стану, у зв'язку з чим не змогло прийняти наказ у встановлений Закон №889-VIII річний строк з поважний причин.
Ухвалою від 28.03.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 14.04.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або в судовому засіданні з викликом сторін.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
Позивачка - ОСОБА_1 з 22.12.2020 працює на посаді заступника начальника відділу кадрового забезпечення та розвитку персоналу Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС в Хмельницькій області згідно з протоколом від 21.02.2022 №1, склала подання від 22.02.2022 про застосування до позивачки дисциплінарного стягнення за неналежне виконання посадових обов'язків в частині порушення абзацу 1 частини 3 статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» та недотримання норм пунктів 6, 10 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171.
Наказом від 16.03.2022 №1-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» на підставі статей 65-67 Закону №889-VIII, статей 147-1, 149 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 оголошена догана.
Позивачка оскаржила спірний наказ до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Статтею 64 Закону №889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з частиною 1 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
За змістом частини 3 статті 65 Закону №889-VIII державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.
Відповідно до частини 5 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Отже, дисциплінарне стягнення на державного службовця може накладатися не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, але не пізніше одного року після його вчинення.
Підставою для застосування до позивачки дисциплінарного стягнення слугували висновки дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС в Хмельницькій області про те, що працівники відділу кадрового забезпечення та розвитку персоналу порушили вимоги частини 3 статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» та не дотримали норми пункту 10 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171, а саме стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині строків направлення запитів, та не дотримали норм частини 1 пункту 6 Порядку в частині організації проведення спеціальних перевірок, а саме прийняття згод та заяв про призначення від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у різний термін.
Разом з тим, за змістом частини 3 статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» після одержання письмової згоди особи, яка претендує на зайняття посади, на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, не пізніше наступного дня надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей, передбачених у частині третій статті 56, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття відповідної посади, за формою, яку затверджує Кабінет Міністрів України.
Запит підписує керівник органу, на посаду в якому претендує особа, а в разі його відсутності - особа, яка виконує обов'язки керівника, або один з його заступників відповідно до розподілу функціональних обов'язків.
Аналогічні положення містить пункт 10 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 01.03.2021 подала згоду на проведення спеціальної перевірки, а запити до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки, підготовлені та надіслані 03.03.2021. ОСОБА_3 25.02.2021 подала згоду на проведення спеціальної перевірки, а запити до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки, підготовлені та надіслані 02.03.2021.
Водночас, суд враховує, що відповідно до вимог статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» запити підписує керівник органу, на посаду в якому претендує особа. Тобто, керівник Головного управління ДПС в Хмельницькій області особисто підписав запити 02.03.2021 та 03.03.2021 відповідно.
Отже, саме 02.03.2021 та 03.03.2021 є днями, коли керівник Головного управління ДПС в Хмельницькій області дізнався про вчинення дисциплінарного проступку позивачкою, оскільки останній ставив підписи на запитах, які складені з порушення одноденного строку.
Тому суд вважає, що саме з цих днів слід обчислювати початок перебігу строку для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.
В свою чергу позивачка притягнута до дисциплінарної відповідальності 16.03.2022 (наказ від 16.03.2022 №1-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення»). Тобто, з порушення шестимісячного строку, встановленого частиною 5 статті 74 Закону №889-VIII.
Також спірний наказ від 16.03.2022 №1-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» прийнятий після спливу річного строку після вчинення дисциплінарного проступку.
Суд відхиляє доводи відповідача про поважність причин пропуску вказаного строку, оскільки Законом №889-VIII не передбачена можливість поновлення або зупинення строків притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Також відповідно до наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11.03.2022 №46 простій у роботі податкового органу припинений з 11.03.2022, а спірний наказ прийнятий через п'ять днів 16.03.2022.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач порушив установлений частиною 3 статті 65 та частиною 5 статті 74 Закону №889-VIII строк притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.
Крім цього, Верховний Суд в постанові від 11.02.2020 у справі №818/1059/18 зазначив, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб'єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом №889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини державного службовця - певного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.
Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Відповідно до наказу від 16.03.2022 №1-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» позивачка порушила вимоги абзацу 1 частини 3 статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» та не дотримала норм пункту 10 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171 (пункту 8 Посадової інструкції державного службовця, затвердженої 23.12.2020 та пункт 7 Посадової інструкції державного службовця, затвердженої 24.05.2021).
Водночас відповідно до вимог статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» запит підписує керівник органу, на посаду в якому претендує особа, а в разі його відсутності - особа, яка виконує обов'язки керівника, або один з його заступників відповідно до розподілу функціональних обов'язків.
Пунктом 11 Положення про Головне управління ДПС у Хмельницькій області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 №643, передбачено, що начальник Головного управління ДПС очолює Головне управління ДПС, здійснює загальне керівництво його діяльністю, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, у межах компетенції організовує та забезпечує виконання в Головному управлінні ДПС Конституції та законів України.
Крім цього, згідно з пунктом 1.4 Положення про відділу кадрового забезпечення та розвитку персоналу, затвердженого наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 23.12.2020 №11/ВП, роботу відділу спрямовує і координує начальник Головного управління ДПС згідно з наказом про розподіл обов'язків між керівництвом Головного управління ДПС в області.
Тобто, начальник Головного управління ДПС в Хмельницькій області, який підписував відповідно запити згідно з вимогами закону несе персональну відповідальність за організацію та виконання Закону України «Про запобігання корупції».
У спірному наказі також зазначено, що позивачка не дотримала вимоги пункту 6 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171, оскільки у різний термін надані згоди на проведення спеціальної перевірки кандидатами ОСОБА_4 04.06.2021 та ОСОБА_5 27.05.2021.
Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою претендента на посаду на її проведення за формою згідно з додатком 1, яка подається разом із заявою про призначення.
У разі конкурсного добору згода подається протягом трьох днів з дати одержання кандидатом повідомлення про результати конкурсу.
В акті тематичної перевірки від 07.02.2022 №2 зазначено, що інформація про результати конкурсу була розміщена на Єдиному порталі вакансій державної служби Нацдержслужби 24.05.2021.
За таких обставин, ОСОБА_5 подав згоду на проведення спеціальної перевірки 27.05.2021, тобто у триденний строк, визначений пунктом 6 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171.
ОСОБА_4 подав згоду на проведення спеціальної перевірки 04.06.2021. Однак, позивачка не може нести дисциплінарну відповідальність за порушення кандидатом терміну надання відповідної згоди на проведення спеціальної перевірки.
Будь-яких інших підстав для застосування до позивачки дисциплінарного стягнення наказ від 16.03.2022 №1-дс не містить. Крім того, у спірному наказі відсутня інформація щодо обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Також суд враховує, що відповідач не врахував тяжкість вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, оскільки у спірних правовідносинах відсутні будь-які негативні наслідки через надіслання запитів з порушення одноденного терміну.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування наказу від 16.03.2022 №1-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, тому судові витрати в частині судового збору відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15.03.2019 по справі №826/7778/17.
У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн позивачка надала договір про надання правової допомоги від 18.03.2022 №7, додаток №1 до договору №7 від 24.03.2022, меморіальний ордер від 18.03.2022 №@PL795846.
Відповідно до додатку №1 гонорар адвоката становить 5000,00 грн.
Однак, проаналізувавши розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачкою витрат, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі неспівмірний із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.
Отже, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних робіт, витрачений час, суд дійшов до висновку про стягнення понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн, яка підтверджується належними доказами та є співмірною з складністю цієї справи та наданими послугами. Вказані витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Хмельницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задоволити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Хмельницькій області від 16.03.2022 №1-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Стягнути на користь ОСОБА_1 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя О.Л. Польовий