Справа № 560/4042/22
іменем України
27 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просить: визнати протиправними та скасувати постанови Придністровського міжрегіонального управління Державної служба України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02 листопада 2021 року за №300604, 300605, 300606, 300607, 300608, 300609, 300610, 300611, 300612, 300613, 300614, 300615, 300616, 300617, 300618, 300619, 300620, 300621, 300622, 300623, 300624, 300625, 300626, 300627, 300628, 300629, 300630.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". За твердженням позивача, відображені у акті перевірки відомості про вчинене позивачем порушення не підтверджене документально.
Ухвалою суду від 09.02.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 01.03.2022 роз'єднано в окремі провадження позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов у справі №560/2128/22.
Ухвалами суду від 10.03.2022 відкрито провадження у справах: 1) 560/4042/22, 2) №560/4043/22, 3) №560/4045/22, 4) №560/4046/22, 5) №560/4048/22, 6) №560/4050/22, 7) №560/4051/22, 8) №560/4053/22, 9) №560/4055/22, 10) №560/4057/22, 11) №560/4058/22, 12) №560/4059/21, 13) №560/4060/22, 14) №560/4061/22, 15) №560/4063/22, 16) №560/4065/22, 17) №560/4066/22, 18) №560/4069/22, 19) №560/4070/22, 20) №560/4071/22, 21) №560/4074/22, 22) №560/4075/22, 23) №560/4076/22, 24) №560/4078/22, №560/4079/22, 26) №560/4080/22, 27) №560/4081/22.
Ухвалою суду від 11.04.2022 об'єднано в одне провадження вказані справи, присвоївши об'єднаній справі №560/4042/22.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивує посиланням на те, що оскаржувані постанови відповідають вимогам чинного законодавства, є правомірними та обґрунтованими.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Працівниками Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 23 вересня 2021 року було перевірено транспортний засіб марки Neoplan N122, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , водій транспортного засобу - ОСОБА_2 .
Під час рейдової перевірки встановлено, що перевізник здійснює нерегулярні міжнародні перевезення пасажирів.
За результатами перевірки складений акт №305282 від 23.09.2021, яким зафіксовано порушення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення (вантажів) пасажирів в режимі нерегулярних перевезень без оформлення документів, а саме: листів режиму праці та відпочинку водіїв за період з 27.08.2021 по 22.09.2021.
Від надання пояснень та підпису акту перевірки водій транспортного засобу відмовився, акт перевірки підписаний посадовими особами відповідача.
У подальшому, начальником управління прийняті оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.11.2021 за №300604, 300605, 300606, 300607, 300608, 300609, 300610, 300611, 300612, 300613, 300614, 300615, 300616, 300617, 300618, 300619, 300620, 300621, 300622, 300623, 300624, 300625, 300626, 300627, 300628, 300629, 300630, якими накладений штраф в розмірі 680 грн (по кожній постанові) за порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 11 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погоджуючись з оскаржуваними постановами позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 8 статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ (далі - Закон України «Про автомобільний транспорт») передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»: документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно із статтею 18 Закону України «Про автомобільний транспорт»: з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Згідно з пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 24 червня 2010 року №385 (далі - Інструкція) встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно з пунктом 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пункту 3.6 Інструкції: перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
З 20 грудня 2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01 липня 1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Отже, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР у разі обладнання аналоговим тахографом, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а в разі відсутності тахокарт - бланк підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Як видно з матеріалів справи, під час проведення перевірки водієм транспортного засобу марки Neoplan N122, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , в порушення вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, Закону України «Про автомобільний транспорт» не було надано щоденні реєстраційні листки режиму роботи та відпочинку (тахокарти).
Крім того, у водія під час перевірки не було бланку підтвердження діяльності, який би вказував на те, що в окремі дні він не працював та перебував на відпочинку, лікарняному, відпустці тощо.
Разом з тим, на думку суду, надання бланку підтвердження діяльності під час розгляду справи у суді не змінює суті вчиненого позивачем порушення, а надання такого документу згодом не має правових наслідків для визнання неправомірності винесених відповідачем постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Суд зауважує, що водій транспортного засобу не надав будь - яких пояснень, зауважень або заперечень інспекторам з приводу цих питань, акт перевірки підписати відмовилися. А тому, належність і достовірність цих доказів у даній справі є сумнівною.
Також, слід зазначити, що заповнення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є щоденним обов'язком водія, а тому перевірка дотримання такого обов'язку проводиться окремо за кожен день, коли водій керував відповідним транспортним засобом.
Таким чином, у разі виявлення порушення водієм зазначеного вище обов'язку уповноважена особа має право накладати штраф за кожен випадок такого порушення.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 10 травня 2019 року у справі №816/124/17.
Суд враховує положення пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, встановлено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих постанов з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог позивачу необхідно відмовити, судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (просп. Перемоги, 14, м.Київ 135, 01135 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуючий суддя Я.В. Драновський