25 травня 2022 року Справа № 160/5287/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 квітня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% сум грошового забезпечення, після проведення її перерахунку з 01.12.2019 року та відмові від перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року, виходячи з розрахунку 80% від розміру сум грошового забезпечення, на підставі наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на листопад 2019 року за №33/24/С-1549 від 23.06.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2019 року, виходячи з розміру 80% від розміру сум грошового забезпечення, на підставі наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на листопад 2019 року за №33/24/0-1549 від
23.06.2021 року з урахуванням рішення Дніпропетровського кружного адміністративного суду від 24.05.2019 року у справі №160/3656/19, з урахуванням проведених платежів.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що відповідачем на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 року у справі №160/3656/19 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі №160/18292/21 проведено перерахунок пенсії позивача під час якого протиправно, на думку позивача, обмежено його розмір максимальним розміром з 80% до 70% від розміру сум грошового забезпечення, на підставі наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на листопад 2019 року за №33/24/0-1549 від 23.06.2021 року. Позивач посилаючись на діюче законодавство України та рішення Конституційного Суду України, вважає таке обмеження протиправним та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як відзив на позовну заяву так і засвідчену копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 до суду не надано.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 12.04.2022 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
За реплікацією «Діловодство спеціалізованого суду» установлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 року у справі №160/3656/19 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2018 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно із ч.4 ст.63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) згідно із ч.4 ст.63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи із розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Присуджено на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень, 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Н.Перемоги, 26, 49094).
Означене судове рішення набрало законної сили 24.06.2020 року.
Також, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі №160/18292/21 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку основного розміру пенсії на підставі довідки наданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області” від 23.06.2021 року за №33/24/С-1549, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01.12.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки наданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області” від 23.06.2021 року за №33/24/С-1549, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 908,00 (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) грн.
Означене судове рішення набрало законної сили 06.01.2022 року.
Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі №160/18292/21 відповідачем було проведено перерахунок його пенсії з 01.12.2019 року, на підставі наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року за №33/24/0-1549 від 23.06.2021. Але, зайшовши в свій електронний кабінет на сайті ПФУ 18.02.2022, позивач з'ясував, що його пенсія складає - 12 325,40 грн., що є значно меншим ніж це повинно було бути перераховано на виконання рішення суду від 06.12.2021 по справі №160/18292/21, яким в зобов'язальній частині даного рішення суду, було зобов'язано відповідача - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С- 1549 від 23.06.2021 року. Так, розмір грошового забезпечення позивача у відповідності до змісту довідки за № 33/24/С-1549 від 23.06.2021, складає - 17 607,71 грн., а 80% від цієї суми повинно складати - 14 086,20 грн. Таким чином, позивач вважає, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправно, на свій розсуд, обмежило максимальний розмір його пенсії з 14 086,00 грн. до суми 12 325,40 грн., в наслідок проведення перерахунку його пенсії виходячи з розміру 70% замість 80% від розміру грошового забезпечення.
У зв'язку із чим, 21.02.2022 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.12.2019 року, виходячи з розміру 80% від суми грошового забезпечення. Так, в даній заяві позивач просив відповідача:
1. провести перерахунок та виплатити пенсію з 01.12.2019 року, виходячи з розміру 80 % від розміру грошового забезпечення, на підставі наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року за 33/24/С-1549 від 23.06.2021 року, з урахуванням проведених платежів та з врахуванням рішення Дніпропетровського окружного суду від 24.05.2019, у справі №160/3656/19, яке для вирішення вищезазначеного питання має преюдиціальне значення;
2. надати на адресу письмову відповідь щодо термінів проведення означеного перерахунку моєї пенсії та її розмірів;
3. надати на адресу засвідчені відповідним чином копії протоколів (розрахунків) проведення виплати пенсії станом на 01.01.2022 (станом на дату до проведення перерахунку моєї пенсії за рішенням суду по справі №160/18292/21) та станом на 01.03.2022 (станом на дату виплати перерахованої пенсії за рішенням суду у справі №160/18292/21).
На дану заяву ОСОБА_1 листом від 25.03.2022 року №8242-6320/К-01/8-0400/22 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило наступне.
«…Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року по справі № 160/18292/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01.12.2019 року основного розміру пенсії позивача на підставі довідки наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 23.06.2021 року за №33/24/01549, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання означеного рішення суду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року у розмірі 70% від грошового забезпечення 17 607,71 грн., яке зазначено у довідці від 23.06.2021 за № 33/24/С-1549, яка надана Державною установою «Територіальне Медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області».
Доплата пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 становить 154641,21 грн.
Рішенням суду від 06.12.2021 у справі № 160/18292/21 не зобов'язано органи Пенсійного фонду України перерахувати пенсію виходячи з розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення, тому ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за умовами статті 13 Закону № 2262, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби.
Відповідно до статті 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь ОСОБА_1 , буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії виконані Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на управління Фонду.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (далі - Постанова № 118).
Згідно з Постановою № 118 з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262 (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищується на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, а саме - 1,14, у межах максимального розміру пенсії визначеного законом.
Отже з 01.03.2022 розмір пенсійної виплати, перерахований на виконання рішення суду та з урахуванням індексації становить 14 050,96 грн. (12325,40 грн х 1,14)…».
Вважаючи відмову відповідача у повідомленні про відсутність підстав для здійснення перерахунку розміру пенсійного забезпечення позивача без обмеження максимального розміру необґрунтованою, безпідставною та незаконною, а бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (редакція від 19.06.2011 року, підстава - 2857-VI) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності 01.10.2011 року, у статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, частину п'яту викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності 01.01.2016 року) у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення другого речення частини п'ятої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами у взаємозв'язку з пунктом 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.
У рішенні від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 Конституційним Судом України зазначено, що відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12 квітня 2016 року № 1080-VIII статтю 43 Закону № 2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті, що не перешкоджає проведенню її перевірки на відповідність Конституції України (конституційність).
Так, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII внесені зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у ч. 7 ст. 43 слова і цифри «у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Проте, на момент набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, а саме станом на 01.01.2017 року, ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до якої вносилися вказані зміни, була визнана 20.12.2016 року Конституційним Судом України неконституційною, а тому повністю втратила чинність, отже зазначені зміни не можуть створювати будь-яких правових наслідків.
Набуття чинності з 1 січня 2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII не викликає автоматичного відновлення дії ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII.
Отже, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 20.12.2016 року є такими, що втратили чинність.
Це означає, що стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Тож, суд зазначає, що оскільки норма ст. 2 вказаного Закону в частині обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є абсолютно тотожною нормі ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка вже визнана такою, що суперечить Конституції України та відповідно не підлягає застосуванню.
Суд наголошує, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, а саме з 20.12.2016 року по теперішній час в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього закону, щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося.
Однак, відповідач свідомо ігнорує рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, яким безпосередньо надається оцінка неконституційності правових норм, якими обмежуються права осіб, звільнених з військової служби, щодо їх пенсійного забезпечення, зокрема визнається неконституційним обмеження розміру пенсій таких осіб.
Правова позиція суду у даній справі цілком відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, викладеним, зокрема, у постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 348/190/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 815/357/18, від 16 квітня 2020 року у справі № 620/1285/19, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 21 грудня 2021 року у справі № 120/3552/21-а.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, у даному випадку на підставі наведеного у сукупності, суд доходить висновку щодо протиправності дій відповідача щодо обмеження призначеної та перерахованої позивачу пенсії максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі Міллер проти Австрії, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні Гайгузус проти Австрії від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні Великода проти України від 03.06.2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII,.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Суд зазначає, у межах цього позову позивач також просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2019 року, виходячи з розміру 80% від розміру сум грошового забезпечення, на підставі наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на листопад 2019 року за №33/24/С-1549 від 23.06.2021 року з урахуванням рішення Дніпропетровського кружного адміністративного суду від 24.05.2019 року у справі №160/3656/19, з урахуванням проведених платежів.
Надаючи оцінку зазначеній вимозі суд враховує, що перерахунок пенсії, за наслідком якого позивачу зменшено відсотковий розмір сум грошового забезпечення, був проведений відповідачем саме на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 року у справі №160/3656/19 з 01.01.2018 року.
З огляду на викладене, а також з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з основним розміром 80 % на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-1549 від 23.06.2021 року без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених платежів.
Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові 992,40 грн., що документально підтверджується дублікатом чеку від 08.04.2022 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01.12.2019 року виплати нарахованої пенсії максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з основним розміром 80 % на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-1549 від 23.06.2021 року без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених платежів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник