20 квітня 2022 року Справа № 160/27465/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи: 30.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить суд:
- рішення про відмову у призначенні пенсії №045550013165 від 30.11.2021 відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині відмови ОСОБА_1 призначити пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - визнати протиправним та скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26.11.2021 (дата подання заяви).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.11.2021 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти. Згідно з рішенням від 30.11.2021 №045550013165, яке прийнято відділом призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років. Відмова мотивована тим, що станом на 11.10.2017 стаж вислуги років позивача становив 25 років 2 місяці 14 днів, якого недостатньо для призначення вказаної пенсії, оскільки для призначення пенсії за вислугу років необхідний стаж складає 26 років 6 місяців, який визначений станом на 11.10.2017 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Позивач уважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років є протиправним, не відповідає положенням ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішенню Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019, з огляду на що, і звернулась з цим позовом до суду.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/27465/21 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 прийнято до розгляду зазначену позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі №160/27465/21 за наведеним позовом; постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвалою суду від 31.01.2022 здійснено перехід до розгляду адміністративної справи №160/27465/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження.
03.02.2022 до суду від Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач-2 зазначає, що ним була розглянута заява позивача про призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти за принципом екстериторіальності. Оскільки станом на 11.10.2017 у позивача був відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за вислугу років, Відповідач-2 оскаржуваним рішенням відмовив позивачу у призначенні пенсії. З огляду на наведені обставини, Відповідач-2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
23.02.2022 до суду від Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким, Відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідач-1 зазначає, що оскільки ним не приймалось оскаржуване рішення, він не може бути належним відповідачем у цій справі. Також, за доводами Відповідача-1, відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти за наявності спеціального стажу на 11.10.2017 не менше 26 років 6 місяців. Крім того, виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, розрахунку страхового стажу мають органи пенсійного фонду, а суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам. У позивача відсутній спеціальний стаж для призначення пенсії за вислугу років, тому відсутні й підстави для призначення такої пенсії позивачу. З огляду на викладене, Відповідач-1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 31.01.2022 призначено підготовче судове засідання на 23 лютого 2022 року на 14:00 год.; витребувано у відповідачів копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
23.02.2022 підготовче засідання було проведено за участю позивача, його представника та представника Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. У зв'язку з не наданням відповідачами копії пенсійної справи ОСОБА_1 , розгляд справи було відкладено на 21.03.2022 на 11:00 год.
У судове засідання 21.03.2022 сторони не з'явилися.
21.03.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності. Відповідачі не направили своїх представників для участі у судовому засіданні, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.
Ухвалою суду від 21.03.2021 закрито підготовче провадження; призначено розгляд справи №160/27465/21 по суті у письмовому провадженні.
Згідно з ч.9 ст.80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
06.04.2022 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла заява про неможливість надання копії пенсійної справи позивача.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області витребувані судом документи не надало.
Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявними в ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
30.11.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення №045550013165 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У цьому рішенні зазначено таке.
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 26.11.2021.
Вік заявника 54 роки 5 місяців 16 днів.
Пунктом 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону визначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (на 11.10.2017), мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою кабінету Міністрів України від 01.11.1993 №909, передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники охорони здоров'я за наявності станом на 01.04.2015 - не менше 25 років спеціального стажу, на 01.01.2016 - не менше 25 років 6 місяців та 11.10.2017 - не менше 26 років 6 місяців.
Страховий стаж особи - 36 років 0 місяців 2 дні.
Стаж за вислугу років особи - 25 років 2 місяці 14 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та спеціального стажу зараховано усі періоди. Дата, з якої матиме право на пенсійну виплату 11.06.2027. Не працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Цим рішенням позивачу також роз'яснено право і порядок оскарження рішення.
Зазначене рішення доведено до відома позивача листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.12.2021 №0400-010204-8/160723.
Позивач з прийнятим рішенням не погоджується, вважає його протиправним у частині відмови їй у призначенні пенсії, тому, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).
Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VIII, набрав чинності 11 жовтня 2017 року) доповнено пунктом 2-1 розділ XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV. Відповідно до пункту 2-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачених статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 51 Закону №1788-ХІІ, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно з частиною 1 статті 52 Закону №1788-ХІІ, право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.
Пунктом «е» частини першої статті 55 вказаного Закону було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Законом України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон №213-VIII) статтю 55 Закону №1788-ХІІ викладено в новій редакції: право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» вказаної статті мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №911-VIII) внесено зміни до статті 55 Закону №1788-ХІІ, зокрема, у пункті «е» в абзаці першому слова незалежно від віку замінено словами та цифрами після досягнення 55 років і доповнено абзацами дванадцятим-двадцять п'ятим.
Таким чином, з прийняттям Закону №213-VIII було підвищено, зокрема, спеціальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, визначених пунктами «д», «е», «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ, а Закон №911-VIII встановив раніше не передбачений законодавством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме: 55 років - для працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення (пункт «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ) за переліком, що затверджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року №2-р/2019 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII.
За приписами пункту «е» частини першої статті 55 Закону №1788-ХІІ, в редакції, яка після рішення Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року №2-р/2019 відновлена, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Ухвалюючи рішення від 04 червня 2019 року №2-р/2019, Конституційний Суд України вказав, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об'єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов'язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.
Втрата професійної працездатності або придатності не пов'язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років. Мета призначення пенсії за вислугу років - забезпечити потрібні умови життя особам, робота яких пов'язана зі швидкою втратою професійних навичок (працездатності), що може настати до досягнення цими особами віку, потрібного для набуття права на пенсію за віком. Призначення пенсії за вислугу років є додатковою соціальною гарантією для осіб, які в особливих умовах виконували певні професійні функції. Конституційний Суд України вважає, що при запровадженні юридичного регулювання, за яким окремим працівникам освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення встановлено додатковий віковий критерій виходу на пенсію - 50 та 55 років, як додаткову умову для призначення пенсії за вислугу років, законодавець не мав об'єктивних підстав.
Відтак, ці норми втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 04 червня 2019 року.
Тому, на момент звернення позивача до відповідача пунктом «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти незалежно від віку, за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років, що дає право на призначення зазначеного виду пенсії.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінет Міністрів України постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, виходячи з наведених вище законодавчих актів, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993 №909 передбачає, зокрема, посади директорів, їх заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старших майстрів виробничого навчання, викладачів, педагогів професійного навчання, практичних психологів, соціальних педагогів, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладів.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Держава забезпечує педагогічним працівникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти, у тому числі, пенсію за вислугу років за наявності стажу безперервної педагогічної роботи не менше ніж 25 років.
Трудова книжка Серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 підтверджує наступні записи про періоди роботи позивача у закладах освіти (мовою оригіналу):
15.08.1989 принята в Среднее профессиональное техническое училище №19 г. Днепропетровска на должность преподавателя математики;
01.07.1997 уволена с занимаемой должности по ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию;
16.08.1999 прийнята на посаду викладача математики Професійно-технічного училища;
03.12.2004 ПТУ №53 реорганізовано в ДЦ ПТО ПІТ;
10.02.2010 ДЦ ПТО ПІТ перейменований в Державний заклад «Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфії та інформаційних технологій»;
19.11.2021 звільнена за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України.
Таким чином, позивач обіймала посади працівника закладів освіти, у тому числі і після 11.10.2017, робота на яких, дає право на пенсію за вислугу років,
Як убачається з рішення Відповідача-2 від 30.11.2021 №045550013165, за доданими позивачем документами до страхового та спеціального стажу зараховано усі періоди; страховий стаж позивача - 36 років 0 місяців 2 дні; стаж за вислугу років - 25 років 2 місяці 14 днів.
Отже, на момент звернення із заявою про призначення пенсії, позивач набула право на пенсію за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ.
За викладених обставин, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у призначенні пенсії №045550013165 від 30.11.2021 відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині відмови ОСОБА_1 призначити пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають задоволенню.
Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
З аналізу наведеного вбачається, що на цей час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 26.11.2021 ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Таким чином, позовні вимоги у цій справі підлягають частковому задоволенню.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладені норми, а також часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судового збору у розмірі 302,67 грн і Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - судового збору у розмірі 302,67 грн.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Рішення про відмову у призначенні пенсії №045550013165 від 30.11.2021 відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині відмови ОСОБА_1 призначити пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву від 26.11.2021 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 302 (триста дві) грн 67 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 302 (триста дві) грн 67 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885).
Суддя Н.В. Кучугурна