26 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/14797/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - далі - відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 04.10.2021 №0025836-1303-0306 на суму 33067,22 грн; зобов'язання здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності у позивача податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, в сумі 33067,22 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 13.10.2021 отримав поштою податкову вимогу від 04.10.2021 № 0025836-1303-0306, з тексту якої неможливо зробити висновок, за які саме об'єкти нерухомого майна нарахований податок на нерухомість та з яких підстав виходив контролюючий орган, приймаючи оскаржувану податкову вимогу. Позивач посилається на протиправність вимоги контролюючого органу з підстав незаконного віднесення належного йому нерухомого майна до такого, що є об'єктом оподаткування.
Позивач зазначає, що 17.04.2002 ним засновано фермерське господарство «Ковчег». При цьому також посилається на те, що для ведення сільськогосподарської діяльності селянське (фермерське) господарство «Ковчег» використовує виключно за цільовим призначенням 8 об'єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 : теплиця стаціонарна загальною площею 1502,0 кв.м., приміщення котельні загальною площею 135,2 кв.м., складське приміщення загальною площею 217,9 кв.м., звіроферма загальною площею 399,2 кв.м., свинарник загальною площею 587,2 кв.м., овочесховище загальною площею 651,4 кв.м., службове приміщення загальною площею 60,5 кв.м., водонапірна башня загальною площею 24,5 кв.м. Звертає увагу суду на те, що жоден з об'єктів нерухомого майна, що використовується виключно у сільськогосподарській діяльності сільського (фермерського) господарства «Ковчег» не здавався та не здається в оренду, лізинг чи позичку.
Крім того, вказує, що в 2020 контролюючий орган вже направляв йому аналогічні податкові вимоги від 10.03.2020 за №№ 0020203-5233-0306, 0020204-5233-0306, 0020205-5233-0306, 0020206-5233-0306, 0020207-5233-0306, 0020208-5233-0306, 0020209-5233-0306, 0020212 5233-0306, 0020213-5233-0306. Не погоджуючись з ними, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 08.07.2020 до ДФС України, і рішенням від 09.09.2020 № МІ99-900-06-02-04-09 дану скаргу було повністю задоволено, а податкові вимоги - відкликані.
Ухвалою суду від 07.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.41).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.44-47) представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачу належить на праві приватної власності наступне нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 : свинарник; приміщення котельні; конюшня; теплиця стаціонарна; складське приміщення; звіроферма; службове приміщення; водонапірна башня; овочесховище. Зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Ковельській ДПІ як суб'єкт підприємницької діяльності з 26.06.2003. Згідно ІС «Податковий блок» у 2020 році перебував на загальній системі оподаткування. ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність за наступними найменуваннями КВЕД: Лісопильне та стругальне виробництво; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (основний); вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Представник відповідача посилається на те, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення його від сплати є одночасна сукупність наступних умов: - використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; - особа є сільськогосподарським товаровиробником (яким безпосередньо позивач не являється, оскільки наявність у позивача відповідних кодів КВЕД не може слугувати підтвердженням здійснення такої діяльності). Повідомлення про об'єкти оподаткування (20-ОПП) ОСОБА_1 по приміщенню теплиці стаціонарної, приміщенню овочесховища, приміщенню свинарника, приміщенню звіроферми, приміщенню конюшні, складському приміщенні, приміщенні котельні, службовому приміщенні та приміщенню водонапірної башні станом на 20.12.2021 не подано.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 нараховані податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік:
в сумі 13005,57 грн (податкове-повідомлення рішення №0124830-2405-0306 від 05.04.2021) по приміщенню теплиці стаціонарної, загальною площею 1502,00 кв.м., яка розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
в сумі 5640,36 грн (податкове-повідомлення рішення №0124826-2405-0306 від 05.04.2021) по приміщенню овочесховища, загальною площею 651,40 кв.м;
в сумі 5084,47 грн (податкове-повідомлення рішення №0124833-2405-0306 від 05.04.2021) по приміщенню свинарника, загальною площею 587,20 кв.м;
в сумі 3456,61 грн (податкове-повідомлення рішення №0124825-2405-0306 від 05.04.2021) по приміщенню звіроферми, загальною площею 399,20 кв.м;
в сумі 2086,78 грн (податкове-повідомлення рішення №0124828-2405-0306 від 05.04.2021) по приміщенню конюшні, загальною площею 241,00 кв.м;
в сумі 1886,76 грн (податкове-пошдомлення рішення №0124827-2405-0306 від 05.04.2021) по складському приміщенню, загальною площею 217,90 кв.м;
в сумі 1170,67 грн (податкове-повідомлення рішення №0124829-2405-0306 від 05.04.2021) по приміщення котельні, загальною площею 135,20 кв.м;
в сумі 523,86 грн (податкове-повідомлення рішення №0124831-2405-0306 від 05.04.2021) по службовому приміщенню, загальною площею 60,50 кв.м;
в сумі 212,14 грн (податкове-повідомлення рішення №0124834-2405-0306 від 05.04.2021) по службовому приміщенню, загальною площею 24,50 кв.м;
Також зазначає, що ОСОБА_1 з приводу проведення звірки по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 20.12.2021 до ГУ ДПС у Волинській області не звертався. Згідно даних, зазначених позивачем у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік, яка зареєстрована 02.02.2021, реєстраційний №9371228375, задекларовано тільки доходи, отримані за видом діяльності - вантажний автомобільний транспорт. Відомості щодо отримання доходів від продажу сільськогосподарської продукції відсутні. Також, згідно відомостей з АІС «Податковий Блок» рахунки в банках СФГ «Ковчег» закриті, а свідоцтва в якості платника ПДВ анульовані.
Представник відповідача повідомляє, що 21.10.2021 робочою групою з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення було проведено обстеження суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на території Ковельської територіальної громади, а саме у с.Городилець, с.Ружин, с.Білин, с.Зелена та с.Воля-Ковельська, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до протоколу робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення б/н від 21.10.2021 ФОП ОСОБА_1 та С(Ф)Г «Ковчег», яке також зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час господарської діяльності не провадять.
Крім того, звертає увагу, що у позовній заяві зазначено, що вищевказані приміщення використовуються С(Ф)Г «Ковчег» в господарській діяльності. Однак повідомлення про об'єкти оподаткування платника податків (20 ОПП) до Ковельської ДПІ С(Ф)Г «Ковчег» по вищезазначених приміщеннях, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 20.12.2021 не подано. Також С(Ф)Г «Ковчег» не подавало за 2020 рік податкової звітності, а згідно звітності за 2019 рік прибутку не отримувало, тобто діяльність не здійснювало.
Представник відповідача вважає, що твердження позивача про те, що господарська діяльність позивача підпадає під законодавче визначення сільськогосподарського товаровиробника, ґрунтується виключно на власних поясненнях, які не є належними та допустимими доказами в розумінні статей 73, 74 КАС України. З наведених підстав відповідач просив в позові відмовити.
За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві представником ГУ ДПС у Волинській області клопотання про розгляд справи за участі сторін не підлягало судом вирішенню по суті.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Ухвалою суду від 26.05.2022 замінено відповідача на правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ ВП 44106679).
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником об'єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: теплиця стаціонарна загальною площею 1502,0 кв.м., приміщення котельні загальною площею 135,2 кв.м., складське приміщення загальною площею 217,9 кв.м., звіроферма загальною площею 399,2 кв.м., свинарник загальною площею 587,2 кв.м., овочесховище загальною площею 651,4 кв.м., службове приміщення загальною площею 60,5 кв.м., водонапірна башня загальною площею 24,5 кв.м, що підтверджується реєстраційними посвідченнями на об'єкти нерухомого майна, які належать фізичним особам від 10.02.2003 №38 (а.с.15-16).
05.04.2021 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення №№0124830-2405-0306; №0124826-2405-0306; №0124833-2405-0306; №0124825-2405-0306; №0124828-2405-0306; №0124827-2405-0306; №0124829-2405-0306; №0124834-2405-0306; №0124831-2405-0306, відповідно до яких ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період - 2020 рік у розмірі 13005,57 грн, 5640,36 грн, 5084,47 грн, 3456,61 грн, 2086,78 грн, 1886,76 грн, 1170,67 грн, 523,86 грн, 212,14 грн відповідно (а.с.61-63).
04.10.2021 контролюючим органом винесено податкову вимогу №0025836-1303-0306, якою визначено, що станом на 03.10.2021 сума податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, платника податків становить 33067,22 грн (а.с.8).
Позивач, не погодившись із зазначеною податковою вимогою в порядку адміністративного оскарження подав скаргу до ДПС України, яка прийняла рішення від 04.11.2021 про залишення скарги без розгляду (а.с.28).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як передбачено пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Матеріалами справи підтверджується та обставина, що відповідачем були сформовані та надіслані ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення від 05.04.2021 №№0124830-2405-0306; №0124826-2405-0306; №0124833-2405-0306; №0124825-2405-0306; №0124828-2405-0306; №0124827-2405-0306; №0124829-2405-0306; №0124834-2405-0306; №0124831-2405-0306, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період - 2020 рік у розмірі 13005,57 грн, 5640,36 грн, 5084,47 грн, 3456,61 грн, 2086,78 грн, 1886,76 грн, 1170,67 грн, 523,86 грн, 212,14 грн відповідно.
Вказані податкові повідомленням-рішення ОСОБА_1 в адміністративному чи судовому порядку не оскаржував. У визначений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк нарахована згідно з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями сума грошового зобов'язання позивачем не сплачена. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, несплачена позивачем сума грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 05.04.2021 №№0124830-2405-0306; №0124826-2405-0306; №0124833-2405-0306; №0124825-2405-0306; №0124828-2405-0306; №0124827-2405-0306; №0124829-2405-0306; №0124834-2405-0306; №0124831-2405-0306, набула статусу узгодженої та в розумінні вимог податкового законодавства є податковим боргом.
В силу вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктами першим-третім розділу II Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 30.06.2017 №610 (далі - Порядок №610) передбачено формування органами державної податкової служби податкових вимог.
Так, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується податковим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов'язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом. Протягом періоду оскарження суми грошових зобов'язань, визначених податковим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
Податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу. Податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис майна, яке відповідно до законодавства може бути предметом податкової застави, проведення публічних торгів з продажу заставного майна (п.п.1, 3 Розділу ІІІ Порядку №610)
Отже, приймаючи до уваги приписи пункту 59.1 статті 59 ПК України та Порядку №610, контролюючим органом в автоматичному порядку було сформовано податкову вимогу від 04.10.2021 №0025836-1303-0306 на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати позивачем грошових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 05.04.2021 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період - 2020 рік №№0124830-2405-0306; №0124826-2405-0306; №0124833-2405-0306; №0124825-2405-0306; №0124828-2405-0306; №0124827-2405-0306; №0124829-2405-0306; №0124834-2405-0306; №0124831-2405-0306 у розмірі 13005,57 грн, 5640,36 грн, 5084,47 грн, 3456,61 грн, 2086,78 грн, 1886,76 грн, 1170,67 грн, 523,86 грн, 212,14 грн відповідно (а.с.61-63).
Загальна сума податкової вимоги - 33067,22 грн, що становить загальну суму грошових зобов'язань, визначених у вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що суб'єктом владних повноважень податкова вимога від 04.10.2021 №0025836-1303-0306 була сформована та направлена на адресу позивача з дотриманням Порядку №610 та відповідно до приписів ПК України.
Позивач в позовній заяві посилається на те, що контролюючим органом в 2020 році були скасовані в адміністративному порядку податкові вимоги від 10.03.2020 за №№0020203-5233-0306, 0020204-5233-0306, 0020205-5233-0306, 0020206-5233-0306, 0020207-5233-0306, 0020208-5233-0306, 0020209-5233-0306, 0020212 5233-0306, 0020213-5233-0306, які винесені за аналогічних підстав.
Однак з рішення ГУ ДФС України від 09.09.2020 М199-900-06-02-04-09 слідує, що скарга позивачем була подана на податкові повідомлення-рішення від 10.03.2020 за №№0020203-5233-0306, 0020204-5233-0306, 0020205-5233-0306, 0020206-5233-0306, 0020207-5233-0306, 0020208-5233-0306, 0020209-5233-0306, 0020212 5233-0306, 0020213-5233-0306, а не податкові вимоги.
Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями було визначено позивачу грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2019 рік.
Разом з тим в межах даної справи суд встановив, що оскаржувана податкова вимога винесена у зв'язку з несплатою позивачем суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, визначеного за 2020 рік, а не 2019 рік.
При цьому посилання позивача на неправомірність нарахування контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, визначеного за 2020 рік, суд не бере до уваги, оскільки податкові повідомлення-рішення від 05.04.2021 №№0124830-2405-0306; №0124826-2405-0306; №0124833-2405-0306; №0124825-2405-0306; №0124828-2405-0306; №0124827-2405-0306; №0124829-2405-0306; №0124834-2405-0306; №0124831-2405-0306 не є предметом розгляду даної справи.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваної податкової вимоги, при її прийнятті діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій