м. Вінниця
27 травня 2022 р. Справа № 120/4076/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна розглянувши у письмовому провадженні питання про застосування заходів процесуального примусу у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області К.Л.Хоменчук про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Голови кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області К.Л.Хоменчук про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись із позовною заявою виникла необхідність вжити відносно позивача заходи процесуального примусу, виходячи з наступного.
Зміст позовної заяви містить неприйнятні коментарі щодо судової системи в цілому та на адресу суддів, пов"язані зі службовою діяльністю та висловлені в образливій формі.
Висловлювання, викладені у позові є зневажливими та перебувають поза межами нормального стилю спілкування, в першу чергу, у діловому мовленні, що використовуються в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами тощо).
Слід зазначити, що громадяни, реалізуючи свої права та законні інтереси, в т.р. шляхом звернення з позовом до суду, повинні утримуватися від зловживання ними та завдання шкоди правам і законним інтересам інших осіб. Будь-яке право конкретної особи не є безмежним, воно може бути обмежено її ж обов'язками або правами та обов'язками інших осіб.
Згідно частин першої, другої, четвертої статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Слід зазначити, що вказаний вище перелік не є вичерпним та може доповнюватись в кожному конкретному випадку. Так, саме пунктом першим частини другої вище процитованої статті зазначено, що зловживанням процесуальними правами є також вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення, тобто суд, фактично, може, з певних підстав або об'єктивно без них, розцінити ту чи іншу дію як зловживання процесуальними правами та застосувати, передбачену Кодексом, відповідальність.
Так, перелік прав та обов'язків учасників справи наведений у статті 44 КАС України, відповідно до частини третьої якої, учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
При цьому, статтею 160 КАС України встановлені загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
0) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як зазначалось вище, поданий позов за своїм змістом не відповідає встановленим законом вимогам та свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, адже мистить неприпустимі висловлювання, що не відповідають стилю ділового мовлення.
В контексті наведеного, застосовуючи згідно зі статтями 3, 7 КАС України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами. Добросовісність передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
За змістом Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленої Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015), її метою та завданням є підвищення ступеня довіри суспільства до органів судової влади та суміжних правових інститутів, у зв'язку з чим, суди в своїй діяльності дотримуються національних та міжнародних норм, стандартів та принципів здійснення правосуддя.
Відповідну позицію з приводу неприпустимості зловживання процесуальними правами саме таким чином, висловив Верховний Суд в ухвалі від 8.01.2019 р. у справі № 826/3515/18.
Згідно частин першої, третьої статті 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п.5 ч.1 ст. 145 КАС України).
Згідно пункту 2 частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, з метою уникнення дискредитації суду та суддів учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до суду чи судді, а також добросовісно користуватись визначеними законом правами.
Сторони повинні не припускати використання образливої лексики як під час оформлення документів для подання до суду всіх інстанцій, так і у публічному житті, оскільки неділове/ненормативне мовлення не підсилює ефективність і переконливість інформації в документах офіційно-ділового стилю, а свідчить про культурний вакуум та демонструє неповагу до суддів.
Оскільки позивач під час подання позовної заяви явно зловживав процесуальними правами, наданими йому Конституцією України, КАС України, суд, керуючись положеннями статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, що підлягає стягненню в дохід Державного бюджету в сумі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, суд зазначає, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 року становить 2481 гривень. Відтак, сума штрафу складає 744,30 грн.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 144, 149, 248, 256 КАС України суд, -
стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1 ) штраф в розмірі 744, 30 (сімсот сорок чотири гривні 30 коп.) в дохід Державного бюджету .
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна