м. Вінниця
24 травня 2022 р. Справа № 120/5426/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданому за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання бездіяльності щодо виплати компенсації за невикористану відпустку,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2021 зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні чергових відпусток при звільненні з червня 1994 року по 19.02.1996 року, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вінницьким окружним адміністративним судом 14.02.2022 видано виконавчий лист.
18.05.2022 на адресу суду надійшла заява представника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки Головне управління не є боржинком у межах даних правовідносин та відповідно до резолютивної частини рішення суду. Відтак просить:
- зупинити виконання виконавчого листа від 14.02.2022 №120/5426/21-а виданого Вінницьким окружним адміністративним судом по виконанню судового рішення від 28.12.2021 у справі №120/5426/21-а, яким частково задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання бездіяльності щодо виплати компенсації за невикористану відпустку;
- визнати виконавчий лист від 14.02.2022 №120/5426/21-а виданий Вінницьким окружним адміністративним судом по виконанню судового рішення від 28.12.2021 у справі №120/5426/21-а, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 19.05.2022 дану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
24.05.2022 представники сторін у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені завчасно та належним чином. Разом із тим, Головне управління Національної поліції у Вінницькій області подало заяву про розгляд питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню без його участі.
Частиною 3 статті 374 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Визначаючись щодо поданої заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд виходив із наступного.
Статтею 129-1 Конституції України, статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено обов'язковість судових рішень. За змістом вказаних вимог передбачено, що всі судові рішення, які набрали законної сили обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні вимоги містить частина 1 статті 370 КАС України відповідно якої визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 стаття 373 КАС України).
Згідно із статтею 1 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон України "Про виконавче провадження") виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виходячи з цього, виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового розгляду. Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження (див. рішення Суду у складі Великої палати «Scordino v.Italy»). Таким чином, виконавче провадження не може бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження потрібно розглядати як цілісний процес (див. рішення Суду у справі «Крутько проти України № 2» від 27.11.2008 року).
За таких умов рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим та повинно бути виконано з метою забезпечення ефективного та реального захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.
Також у своїх рішеннях Конституційний суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року), невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43) (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 23.06.2013 року №5-рп/2013).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Як встановлено матеріалами справи, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2021 зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні чергових відпусток при звільненні з червня 1994 року по 19.02.1996 року, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вінницьким окружним адміністративним судом 14.02.2022 видано виконавчий лист, в якому боржником зазначено Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.
Постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 22.02.2022 року відкрито виконавче провадження ВП № 68764121 щодо примусового виконання виконавчого листа № 120/5426/21-а, де боржником визначено Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, відповідно до зазначеного у виконавчому листі.
Керуючись положеннями частини 1, 2 статті 374 КАС України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина 2 статті 374 КАС України).
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); видача виконавчого листа з помилками; коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Разом із тим, у відповідності розділу ХІХ «Звернення судових рішень до примусового виконання» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року №814, в редакції чинній на час видачі виконавчого листа, звернення до виконання судових рішень здійснюється в порядку та в строки встановлені відповідно до вимог процесуального законодавства, Кримінально-виконавчого кодексу України, з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження», а також інших нормативно-правових актів. Виконавчі документи (виконавчий лист, судовий наказ, постанова, ухвала), які виготовляються судом, мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Виконавчий лист формується на підставі внесених даних в Автоматизованій системі документообігу суду (АСДС). Звернення до виконання судового рішення та контроль за його виконанням покладається на суд, що розглянув справу як суд першої інстанції. Судові рішення звертаються до виконання після того, як вони набрали законної сили, та повернення справ до суду першої інстанції після апеляційного або касаційного розгляду, крім випадків негайного їх виконання. Відповідно до пункту 6 розділу ХІІ цієї Інструкції виконавчі документи суду засвідчуються відбитком гербової печатки суду.
Відповідно статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Згідно частин 1, 3, 5 статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Як вже встановлено судом вище, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2021 зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні чергових відпусток при звільненні з червня 1994 року по 19.02.1996 року, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вінницьким окружним адміністративним судом 14.02.2022 видано виконавчий лист про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні чергових відпусток при звільненні з червня 1994 року по 19.02.1996 року, з урахуванням висновків суду.
При цьому боржником зазначено Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.
Тобто, у виданому Вінницьким окружним адміністративним судом виконавчому документі помилково зазначено боржника Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, коли в дійсності боржником відповідно до резолютивної частини рішення суду є Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.
Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та визнати виконавчий лист від 14.02.2022 №120/5426/21-а виданий Вінницьким окружним адміністративним судом по виконанню судового рішення від 28.12.2021 у справі №120/5426/21-а, таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, суд вважає за необхідне видати ОСОБА_1 новий виконавчий лист про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні чергових відпусток при звільненні з червня 1994 року по 19.02.1996 року, з урахуванням висновків суду, де зазначити боржником - Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.
Щодо стосується вимог заявника про зупинення виконання виконавчого листа від 14.02.2022, суд зазначає, що нормою частини 3 статті 374 КАС України встановлено право, а не обов'язок суду до розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зупинити виконання за виконавчим документом. В даному випадку, заявником не обґрунтовані підстави для зупинення виконання за виконавчим документом, а відтак в задоволенні заяви в даній частині слід відмовити. При цьому, суд зазначає, що наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 248, 374 КАС України суд, -
Заяву представника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 14.02.2022 № 120/5426/21-а про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні чергових відпусток при звільненні з червня 1994 року по 19.02.1996 року, з урахуванням висновків суду.
Видати ОСОБА_1 новий виконавчий лист про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні чергових відпусток при звільненні з червня 1994 року по 19.02.1996 року, з урахуванням висновків суду, де зазначити боржником - Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.
У задоволені решти вимог заяви - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна