Справа № 447/395/22 Головуючий у 1 інстанції: Павлів
Провадження № 22-ц/811/1167/22 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.
про залишення апеляційної скарги без руху
24 травня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі судді Шеремети Н.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського навчально-виховного комплексу, Відділу освіти, молоді та спорту Миколаївської міської ради Стрийського району, Львівської області про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
оскаржуваним рішенням суду у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі апелянт звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, мотивуючи його тим, що предметом позову є захист майнових прав.
Перевіривши доводи клопотання, суд приходить до висновку, що апелянту слід відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору та залишити апеляційну скаргу без руху, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотання відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справах за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є скрутний матеріальний стан заявника.
Однак апелянтом не надано доказів на підтвердження незадовільного майнового стану та неможливості сплати судовий збір, відтак, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом позовних вимог ОСОБА_1 оскаржує наказ про відсторонення від роботи та фактично порушує питання про допуск до роботи, оскільки позивачка не звільнена, а лише відсторонена. Наказ про її відсторонення від роботи не є тотожним наказу про звільнення з роботи, а тому не дає їй підстав для звільнення від сплати судового збору за цю позовну вимогу.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 357, ст. 185 ЦПК України, апеляційна скарга, оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, залишається без руху.
Відповідно до п. п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за №3674-VI (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги), судовий збір при поданні апеляційної скарги на рішення суду сплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за №3674-VI (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за №3674-VI (в редакції чинній на момент подання зустрічної позовної заяви) за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за №3674-VI (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Враховуючи, що позивачем пред'явлено позовну вимогу майнового характеру, ставка судового збору за подання якої встановлювалася в розмірі 992.40 грн. та позовну вимогу немайнового характеру, ставка судового збору за подання якої встановлювалася в розмірі 992.40 грн., відтак загальна ставка судового збору за подання позовних вимог встановлювалася в розмірі 1984.80 грн.
Виходячи із характеру спірних правовідносин, за подання апеляційної скарги на рішення суду, скаржник повинен сплатити судовий збір в розмірі 2977 грн. 20 коп. (1984.80 грн. х 150% = 2977.20 грн.) за такими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Личаківському районі м. Львова (Личаківський)
22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ):38008294
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA808999980313131206080013954
Код бюджетної класифікації: 22030101
Призначення платежу: Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі "код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Враховуючи допущені при подачі апеляційної скарги недоліки, таку необхідно залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання апелянтом ухвали.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд -
у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07 квітня 2022 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання апелянтом ухвали.
Документ, що підтверджує сплату судового збору або докази про звільнення від сплати такого у визначений судом строк представити Львівському апеляційному суду.
Невиконання вимог даної ухвали є підставою для визнання апеляційної скарги неподаною та повернення апелянту відповідно до вимог ст. 357 ЦПК України.
Суддя Львівського апеляційного суду Н.О. Шеремета