Іменем України
18.05.2022 Справа №607/24135/21 Провадження № 2/607/1377/2022
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Марциновської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Семенець Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,
29.12.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складалася зокрема з 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок мав статус колгоспного двору, у якому станом на 15.04.1991 проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Спадщину після смерті ОСОБА_4 за законом прийняла його дружина та одночасно баба позивача ОСОБА_5 , оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Однак ОСОБА_5 не оформила спадкові права на вказане нерухоме майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, зокрема на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадщину після смерті ОСОБА_5 за заповітом прийняла її дочка та одночасно мати позивача ОСОБА_6 , яка згідно зі ст. 1269 ЦК України подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Однак за життя ОСОБА_6 спадкові права на вказане нерухоме майно не встигла оформити, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 за законом є позивач, чоловік померлої ОСОБА_2 та син померлої ОСОБА_3 . 22.12.2021 між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір про поділ спадкового майна, згідно з умовами якого право на спадкування житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , належить позивачеві.
Позивач у визначений законом строк подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , однак оформити спадкові права на вказане вище нерухоме майно не має можливості через відсутність правовстановлюючого документа про належність цього майна спадкодавцю.
За таких підстав позивач просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.01.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та визначений учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
У судовому засіданні 02.02.2022 ухвалами, які занесені до протоколу судового засідання, суд постановив: 1) витребувати копії спадкових справ після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 2) залучити до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; 3) закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду.
Ухвалою судді від 28.04.2022 справа прийнята до провадження судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновської І.В. та призначено розгляд справи по суті на 18.05.2022.
У судове засідання 18.05.2022 позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Семененко С.М. не з'явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та просив позов задовольнити повністю.
У судове засідання 18.05.2022 уповноважений представник відповідача Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, питання щодо можливості задоволення позову залишив на розсуд суду.
У судове засідання 18.05.2022 відповідач ОСОБА_2 не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав повністю та не заперечував проти задоволення позову.
У судове засідання 18.05.2022 відповідач ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про дату, час та місце цього судового засідання, не з'явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяв чи клопотань на день розгляду справи від відповідача не надходило.
Указане відповідно до ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що відповідно до копії свідоцтва на право приватної власності на жилий будинок від 31.05.1989, виданого виконавчим комітетом Тернопільської районної Ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР, жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований на АДРЕСА_1 Лозівської сільської ради народних депутатів Тернопільської області, належить колгоспному двору, що складається з двох членів, головою якого є ОСОБА_5 .
Згідно з інформаційною довідкою Тернопільського районного бюро технічної інвентаризації № 1737 від 31.12.2020 станом на 01.01.2013 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_5 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 31.05.1989 та записаного в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 50.
З інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна № 5 від 05.01.2021, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, вбачається, що по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Раніше будинковолодіння рахувалося в с. Гніздичка.
Згідно з довідкою Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 13 від 22.02.2021 указаний вище житловий будинок відноситься до суспільної групи господарства - колгоспний двір, станом на 15.04.1991 членами якого були ОСОБА_5 - голова двору, ОСОБА_4 - чоловік.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відтак суд встановив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 станом на 15.04.1991 належало по 1/2 частці спірного нерухомого майна.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилась спадщина, у тому числі на належну йому 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Стаття 529 ЦК УРСР визначає, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК УРСР).
Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 68526455 від 14.02.2022, жодна особа з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до державної нотаріальної контори не зверталась та інформація про наявні спадкові справи після смерті ОСОБА_4 у Спадковому реєстрі відсутня. Указане також підтверджується листом Тернопільської районної державної нотаріальної контори № 271/01-16 від 15.02.2022.
Натомість згідно з довідкою Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 17 від 24.02.2021 дружина спадкодавця ОСОБА_5 прийняла спадщину фактичним шляхом, оскільки проживала у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що входив до спадкового майна, користувалася ним, здійснювала за ним догляд.
За таких обставин, враховуючи, що учасники справи не заперечували щодо факту прийняття ОСОБА_5 спадщини після померлого ОСОБА_4 , суд доходить висновку, що ОСОБА_5 прийняла таку спадщину відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР.
Разом з тим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, у тому числі на належний їй житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємицею після смерті ОСОБА_5 за заповітом була її дочка ОСОБА_6 , що підтверджується копією заповіту від 12.12.2002, посвідченого секретарем Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та зареєстрованого в реєстрі за № 17, а також копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_7 12.06.1972 уклали шлюб і дружині присвоєно прізвище ОСОБА_8 .
ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 як відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на день відкриття спадщини постійно проживала із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 217 від 20.08.2020, так і шляхом подання заяви про прийняття спадщини згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України.
При цьому ОСОБА_6 оформила спадкові права на частину спадкового майна, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 05.02.2021.
Разом з тим отримати свідоцтво про право на спадщину на спірний житловий будинок ОСОБА_6 не змогла у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно.
Так, за змістом ст. 12 Закону України «Про власність» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) основою створення власності є праця громадян та громадянин набуває право власності на майно з підстав, не заборонених законом, або отримує в результаті спадщини або здійснення інших угод.
Згідно з вимогами ст. 49 Закону України «Про власність» володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про практику розгляду цивільних справ про спадкування» державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як: Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу № 56 від 13.12.1995, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (ст. 1296, 1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).
З урахуванням викладеного суд вважає доведеним, що на момент своєї смерті ОСОБА_7 набула права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , хоча і не встигла здійснити державну реєстрацію такого майна, а тому таке право власності увійшло до складу спадщини після її смерті і було успадковане ОСОБА_6 .
Разом з тим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 також померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .
Як вбачається з матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , спадкоємцями останньої за законом є її чоловік ОСОБА_2 та сини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які прийняли спадщину шляхом подання відповідних заяв до органу нотаріату.
Згідно з ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Так, згідно з копією договору про поділ спадщини від 22.12.2021, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , останні здійснили поділ належної їм після смерті ОСОБА_6 спадщини та визначили, що ОСОБА_1 переходить, зокрема, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Разом з тим постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 22.12.2021 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане вище нерухоме майно у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцю.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Ураховуючи, що суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 успадкувала після смерті ОСОБА_7 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом визнання за позивачем права власності на вказане нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 908 грн, що підтверджується квитанцією № 3207524481 від 24.12.2021. Відтак з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню у рівних частинах з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст. 392, 1218, 1268 ч. 3, 1269 ч. 1, 1278 ч. 1 ЦК України, ст. 2, 4, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у рівних частинах на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Представник позивача: адвокат Семененко Сергій Михайлович, місцезнаходження: вул. За Рудкою, буд. 33, офіс 102, м. Тернопіль.
Відповідач: Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області; місцезнаходження:вул. Січових Стрільців, буд. 43, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04394846.
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .
CуддяІ. В. Марциновська
Повне судове рішення складене 23.05.2022.