23 травня 2022 року м. Київ
Справа № 381/4233/21
Провадження: № 22-ц/824/6296/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Вербової І.М., Нежури В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2022 року, постановлену під головуванням судді Соловей Г.В.,
у справі за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2022 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову повернуто заявнику.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, та вжити заходи забезпечення позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції, повертаючи заяву про забезпечення позову, залишив поза увагою той факт, що розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки вже потім вирішувати питання про забезпечення позову. На вказане звертав увагу Верховний Суд у постанові від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20. Подана ним, ОСОБА_1 , заява про забезпечення позову відповідає вимогам статті 151 ЦПК України та містить пропозицію щодо зустрічного забезпечення.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову посилався на те, що предметом позову є визнання за ним в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, а саме, земельну ділянку. Зважаючи на наявність у нього інформації щодо наміру відповідачки відчужити спірну земельну ділянку, він, ОСОБА_2 , просив накласти арешт на вказану земельну ділянку в якості забезпечення позову.
Повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтування вимог та розміру позову, до заяви не додано доказів про предмет спору та взагалі існування такого спору між позивачем та відповідачем, а тому суд позбавлений можливості встановити чи існує між сторонами спір та чи існує реальна можливість невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, співмірність заходу забезпечення із заявленими позивачем вимогами.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Зміст і форма заяви про забезпечення позову, а також інші вимоги до неї визначені статтею 151 ЦПК України.
Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Отже, єдиною підставою повернення заявнику поданої ним заяви про забезпечення позову є лише її невідповідність вимогам статті 151 ЦПК України.
Вирішуючи питання про прийняття такої заяви, суд позбавлений процесуальної можливості входити в обговорення питання обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову та їх доведеності.
Колегія суддів зауважує, що учасники судового процесу на власний розсуд обирають як саме їм обґрунтовувати свою правову позицію при подачі до суду тієї чи іншої заяви.
Однак, в будь-якому випадку, питання обґрунтованості чи необґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову вирішується судом під час розгляду заяви по суті, а не на стадії вирішення питання про прийняття чи не прийняття такої заяви.
Окрім того, колегія суддів відмічає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є такою, що відповідає вимогам статті 151 ЦПК України, а відтак повинна була бути вирішена судом по суті без застосування наслідків, передбачених частиною 10 статті 153 ЦПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ураховуючи викладене, ухвала Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2022 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді І.М. Вербова
В.А. Нежура