Справа № 755/12860/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1910/2022
26 травня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Коваленко І.В.,-
встановив:
У січні 2021 року АТ «Акцент-Банк» звернулось до суду із названим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник АТ «Акцент-Банк», посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справарозглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, оскільки банком не надано доказів на підтвердження видачі кредитної картки та розміру наданого відповідачці кредиту. Крім того матеріали справи також не містять підтверджень, що саме з наявними в матеріалах справи Умовами та Правилами ознайомилася і погодилася відповідачка, підписуючи анкету-заяву.Позивачем також не надано виписку по рахунку, з якої можна було б встановити відомості як про зняття коштів, їх розмір, так і про погашення кредиту.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи пред'явлений позов, банк зазначив, що 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору № б/н на отримання кредитної картки. На підставі анкети-заяви ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості.
Банк виконав свої зобов'язання за договором та угодою, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт).
Банк зазначає, що відповідачка належним чином не виконала умов договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 08 березня 2021 року складає 27 361 грн 43 коп., з яких:
- 17 126 грн 22 коп. - заборгованість за кредитом;
- 9 785 грн 21 коп. - заборгованість по відсоткам;
- 450 грн 00 коп. - штрафи.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження позовних вимог банком надано: розрахунок заборгованості за договором № SAMABWFC10072861367 від 08 серпня 2019 року, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , станом на 08 березня 2021 року; анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку; паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка»; витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку; тарифи користування кредитною карткою «Зелена»; копія паспорту ОСОБА_1 .
Так, у наведеній анкеті-заяві від 08 серпня 2019 року, підписаній сторонами, містяться лише анкетні дані ОСОБА_1 . При цьому відсутні: тип картки, умови договору про встановлення кредитного ліміту, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
У анкеті-заяві від 08 серпня 2019 року розмір процентної ставки не зазначений.
Наведені Умови та Правила надання банківських послуг в А-Банку, Витяг з Тарифів обслуговування ОСОБА_2 не підписані.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування розумілавідповідачка, булаознайомлена і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Матеріали справи не містять доказів видачі ОСОБА_2 кредитної картки з відповідним кредитним лімітом, доказів досягнення сторонами домовленості щодо розміру процентів або встановлення сторонами у договорі обов'язку сплати пені та штрафів за порушення умов кредитного договору.
Наданий банком паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» колегія суддів оцінює критично.
Так, наданий позивачем паспорт споживчого кредиту одночасно містить узагальнену інформацію про умови щодо кредитування за трьома видами кредитного продукту: картка «Універсальна», картка «Універсальна GOLD», картка «Зелена».
При цьому належних та допустимих доказів на підтвердження, яку саме кредитну картку видано відповідачці банком не надано.
Також в графі «підпис споживача» паспорту споживчого кредиту вказано, що підпис ОСОБА_1 підтверджено простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 01 з номера телефону НОМЕР_1 . Проте жодних доказів на підтвердження того, чи дійсно ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту у вказаний спосіб позивачем суду не надано.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.
Надану до апеляційної скарги банківську виписку по рахунку як належний доказ на підтвердження наявності заборгованості, колегія суддів оцінює критично, оскільки надана виписка не узгоджується із наданим до позовної заяви розрахунком заборгованості. Крім того, з наданої виписки не можливо чітко встановити розмір коштів, які були списані та (або) надходили на картковий рахунок.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 18 жовтня 2021 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 26 травня 2022 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.В. Кулікова
С.Г. Музичко