Справа № 686/29859/21
Провадження № 1-кс/686/4543/22
Іменем УКраїни
24 травня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 перевіривши матеріали клопотання старшого слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 погоджене з прокурором про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 12021240000000610 від 08.12.2021 року,
встановив:
24.05.2022 року старший слідчий ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тримачі до сімкарти оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із абонентськими номерами - № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_6 , НОМЕР_11 , а також із № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 ,
- сімкарти оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , тримач до сімкарти оператора телекомунікаційних послуг « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № НОМЕР_19 , які поміщено у сейфпакет №PSP1112372, мобільний телефон марки Nokia моделі 100 ІМЕІ НОМЕР_20 із сімкарткою оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із абонентським номером НОМЕР_5 , які поміщено у сейфпакет №PSP1112371, що належать ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон марки Xiaomi моделі Redmi 4 IMEI1-86680033972737 IMEI2 НОМЕР_21 , який було поміщено до сейфпакета № НОМЕР_22 , банківську картку АТ ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) № НОМЕР_23 , банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » № НОМЕР_24 , які поміщено до сейфпакета №PSP1112262, які належать ОСОБА_5
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Водночас, за змістом ч. 2 ст.64-2 КПК України, у випадку коли вирішується питання про арешт майна третьої особи, суб'єктом звернення із клопотанням про арешт майна є лише прокурор.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Вказаним вимогам закону подане слідчим клопотання не відповідає.
Так, кримінальне провадження №12021240000000610, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Водночас, у поданому слідчим клопотанні відсутнє будь-яке обґрунтування, яке значення вилучене майно має як речовий доказ та які обставини за допомогою цього доказу можливо довести у кримінальному провадженні №12021240000000610, а відтак, яка необхідність у накладенні арешту саме на це майно.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Згідно з ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Однак, до поданого слідчим клопотання долучені лише витяг з ЄРДР,, протоколи обшуку, ухвали Хмельницького міськрайонного суду про надання дозволу на проведення обшуків, інших документів, до клопотання долучено не було.
Не наведено у клопотанні слідчого й існування обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України.
Із долученого до клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.12.2021 р. вбачається, що у кримінальному провадженні №12021240000000610 жодній особі не було повідомлено про підозру, отже слідчий звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно третьої особи, однак, суб'єктом звернення із таким клопотанням про арешт майна мав бути прокурор.
Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю можливості вирішити питання про накладення арешту.
Відповідно до ч. ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України,-
постановив:
Клопотання старшого слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 погоджене з прокурором про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №12021240000000610 від 08.12.2021 року, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя