Справа № 147/254/22
Провадження № 2/147/189/22
24 травня 2022 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
прокурора Білодіда П.В.,
представника позивача Тростянецької селищної ради - Мацана В.І.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради, Комунального некомерційного підприємства «Тростянецька центральна районна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення,
У березні 2022 року керівник Гайсинської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради, Комунального некомерційного підприємства «Тростянецька центральна районна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення. В обгрунтування позовної заяви покликаються на те, що вироком Тростянецького районного суду Вінницької області у справі № 147/885/21 від 18.11.2021, який набрав законної сили 21.12.2021, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначено покарання у виді одного року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробацїї; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Як встановлено під час розгляду справи № 147/885/21 Тростянецьким районним судом Вінницької області 07.01.2021 близько 21 год. 30 хв. в с. Савинці Гайсинського району Вінницької області по вул. Мічуріна ОСОБА_1 неподалік від сільського будинку культури, під час бійки, яка виникла в результаті раптово виниклого конфлікту, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 удар кулаком лівої руки в область нижньої щелепи і, таким чином, заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці правого кута, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №10 від 26.01.2021, виконаного експертом Ладижинського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалого розладу здоров'я більше як 21 день. Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і потягло за собою наслідків, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я. Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами, зібраними у ході досудового розслідування кримінального провадження. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 з 08.01.2021 по 12.01.2021, знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «Тростянецька центральна районна лікарня», що підтверджується відповідною довідкою за № 517 від 23.12.2021. За період лікування загальна вартість ліжко-днів, протягом яких перебував потерпілий на лікуванні в травматологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «Тростянецька центральна районна лікарня», становила 5323,36 грн. Таким чином, з вини ОСОБА_1 заклад охорони здоров'я, який фінансується з бюджету, поніс витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 5323,36 грн., які на момент пред'явлення позову не відшкодовано. В зв'язку з чим просив стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального некомерційного підприємства «Тростянецька центральна районна лікарня» 5323 грн. 36 коп. в рахунок відшкодування витрат комунального некомерційного підприємства «Тростянецька центральна районна лікарня» на стаціонарне лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення.
Ухвалою судді від 04 квітня 2022 року в даній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
25 квітня 2022 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вироком Тростянецького районного суду Вінницької області у справі №147/885/21 від 18.11.2021 відповідача визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України. В рамках цього кримінального провадження було заявлено цивільний позов потерпілим про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної відповідачем. Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області у справі №147/885/21 від 18.11.2021 цивільний позов проти відповідача було задоволено частково та стягнено матеріальну шкоду у розмірі 11546,91 грн. У вказаному рішенні суд на підставі даних із медичної карти хворого дійшов до висновку, що заявлені витрати щодо матеріальної шкоди, пов'язані із завданою шкодою здоров'ю потерпілого перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із діями обвинуваченого, є обгрунтованими та підлягають задоволенню. Таким чином із відповідача уже були стягнені витрати на відшкодування лікування потерпілого. У своїй позовній заяві позивач фактично прирівнює витрати на лікування потерпілого до порушення інтересів держави. Проте у зв'язку із вищезазначеним, прямий зв'язок між діями відповідача та порушенням інтересів держави у вигляді витрат на лікування потерпілого відсутній, оскільки фактично витрати на лікування потерпілого уже відшкодовані. Стверджує, що надана калькуляція вартості лікування хворого ОСОБА_2 , здійснена представником некомерційного підприємства “Тростянецька центральна районна лікарня” не є належним та достовірним доказом, містить суперечливі дані та неправильний обрахунок. У зв'язку з чим просив відмовити в позові повністю.
26 квітня 2022 року керівником окружної прокуратури подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву зазначає щодо неможливості подвійного притягнення відповідача до відповідальності, оскільки рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області у справі №147/885/21 від 18.11.2021 цивільний позов проти відповідача було задоволено частково та стягнено матеріальну шкоду в розмірі 11546,91 грн. Проте такі твердження відповідача є не обгрунтовані, оскільки цивільний позов у справі №147/885/21 був заявлений потерпілим по кримінальному провадженню, тобто цивільним позивачем. На даний час Гайсинська окружна прокуратура звернулась до суду в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області та КНП «Тростянецька центральна районна лікарня», оскільки саме заклад охорони здоров'я поніс витрати на лікування потерпілого від злочину. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 з 08.01.2021 по 12.01.2021, знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «Тростянецька центральна районна лікарня», що підтверджується відповідною довідкою за № 517 від 23.12.2021. За період лікування загальна вартість ліжко-днів, протягом яких перебував потерпілий на лікуванні в травматологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «Тростянецька центральна районна лікарня», згідно вищезазначеної довідки, становила 5323,36 грн. Таким чином, з вини ОСОБА_1 заклад охорони здоров'я, який фінансується з бюджету, поніс втрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 5323,36 гри., які на момент пред'явлення позову не відшкодовано. На підставі ст.1166, 1206 ЦК України відповідач зобов'язаний відшкодувати державі понесені витрати на лікування потерпілого.
В судовому засіданні прокурор Білодід П.В. заявлені позовні вимоги підтримав повністю, за обставин, викладених в позовній заяві, просив задовольнити позов. Щодо подано відповідачем відзиву заперечив.
Представник позивача Тростянецької селищної ради Мацан В.І. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник позивача КНП «Тростянецька ЦРЛ» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення не надходило.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, підтримав поданий відзив на позовну заяву.
Суд, вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 18 листопада 2021 року Тростянецьким районним судом Вінницької області у справі №147/885/21 ухвалено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначено покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у виді одного року обмеженні волі з іспитовим строком один рік та покладено обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.Згідно з вироком суду 07 січня 2021 року близько 21 год. 30 хв. в с. Савинці Гайсинського району Вінницької області на вул. Мічуріна ОСОБА_1 неподалік від сільського Будинку культури, під час бійки, яка виникли в результаті раптово виниклого конфлікту, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 удар кулаком лівої руки в область нижньої щелепи і, таким чином, заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці правого кута, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №10 від 26.01.2021, виконаного експертом Ладижинського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалого розладу здоров'я більше 21 день. Вирок набрав законної сили 21 грудня 2021 року (а.с.47-50).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З довідки №517 від 23.12.2021 наданої КНП «Тростянецька ЦРЛ» вбачається, що ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Тростянецької ЦРЛ з діагнозом «Закрита черепно-мозгова травма», струс головного мозку, закритий перелом нижньої щелепи з 08.01. по 12.01.2022 . Вартість одного ліжко дня становить 1330,84грн. Загальна вартість лікування 5323,36грн. Лікарня фінансується з державного бюджету.(а.с.13).
Відповідно до калькуляції вартості лікування хворого ОСОБА_2 вартість одного ліжко-дня становить 1330,84грн. Загальна вартість лікування становить 5323,36грн. (а.с.14).
Відповідно до ч.7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства. Відповідно до п.3 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною третьою статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч.4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Підставою представництва прокурором інтересів держави у суді відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі Закону) є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ст. 1 Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).
Пункт 3 Порядку № 545 містить пряму вказівку про те, що сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).
Матеріали справи свідчать, що підставою звернення прокурора до суду є невідшкодування у встановленому законом порядку витрат комунального закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину, а Тростянецька селищна рада та КНП «Тростянецька ЦРЛ» неналежно виконувала свої повноваження щодо вжиття заходів з їх відшкодування.
Отже, у цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку місцевої громади) й особи, винними діями, якої завдано шкоди здоров'ю потерпілого, на лікування якого витрачені кошти комунального закладу охорони здоров'я, та відновлення порушеного порядку відшкодування таких витрат, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Прокурор, обґрунтовуючи підстави для представництва в суді інтересів держави у даній справі, зазначав, що оскільки фінансування КНП «Тростянецька ЦРЛ» здійснюється за рахунок коштів бюджету, тому відсутність відшкодування коштів, витрачених КНП «Тростянецька ЦРЛ», є порушенням прав Тростянецької селищної територіальної громади, що в свою чергу завдає суттєвої шкоди інтересам держави.
А ні, КНП «Тростянецька ЦРЛ», а ні Тростянецька селищна рада, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не вжили заходів щодо стягнення вищевказаних витрат, тому з позовом звернувся прокурор.
Як видно з листа №01-12_43 від 01.02.2022 КНП «Тростянецька ЦРЛ» ними не вживались заходи з підготовки та подання позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 понесених КНП «Тростянецька ЦРЛ» витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 (а.с.42).
Відповідно до відповіді Тростянецької селищної ради від 02-15/439 від 15.02.2022, кошти, які витрачені КНП «Тростянецька ЦРЛ» на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в добровільному порядку не відшкодовані. До суду з позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину до ОСОБА_1 не зверталась.
Тобто, у даному випадку незалежно від причин не звернення з відповідним позовом закладу охорони здоров'я прокурор мав право на звернення з цим позовом на підставі закону.
Частинами першою та третьою статті 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання (далі Порядок) затвердженим постановою КМУ № 545 від 16.07.1993.
У пункті другому Порядку зазначається, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Відповідно до п.4 Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Згідно з п.3 Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.
На підставі наведеного, враховуючи, що між злочинними діями відповідача та перебуванням потерпілого на лікуванні в закладі охорони здоров'я є причинний зв'язок, що доведено належними та допустимими доказами, якими встановлено, що закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий ОСОБА_2 витрачено державні кошти, розмір яких підтверджено дослідженими по справі доказами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 витрачених коштів у розмірі 5323,36 грн.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що з нього уже були стягнені витрати на відшкодування лікування потерпілого, а повторне притягнення його до відповідальності порушує принцип «nоn bіs іn іdеm», як безпідставні та необгрунтовані враховуючи наступне. Згідно з вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 18 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 цивільний позов ОСОБА_2 (потерпілого у кримінальному провадженні) до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 11546,91 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000 грн. В межах кримінального провадження було розглянуто цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 .Як вбачається з матеріалів справи внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 з 08.01.2021 по 12.01.2021 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «Тростянецька центральна районна лікарня», що підтверджується відповідною довідкою за № 517 від 23.12.2021, й заклад охорони здоров'я поніс витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 . Частиною першою статті 1206 ЦК України, яка є імперативною, передбачено обов'язок особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення. Оскільки ОСОБА_1 не було відшкодовано витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_2 добровільно й в межах кримінального провадження з цивільним позовом про відшкодування таких витрат ні КНП «Тростянецька ЦРЛ», ні Тростянецька селищна рада, ні прокурор не звертався, то відповідно до вказаних вище норм закону, зокрема ч.7 ст. 128 КПК України, таке право було реалізоване прокурором шляхом звернення з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.
Також судом оцінюється критично твердження відповідача про те, що надана калькуляція вартості лікування хворого ОСОБА_2 , здійснена представником некомерційного підприємства “Тростянецька центральна районна лікарня”, не є належним та достовірним доказом. Пунктом другим Порядку встановлено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. На підтвердження вартості витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_2 надано калькуляцію вартості лікування хворого ОСОБА_2 виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
В свою чергу підпунктом першим пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2481 гривня.
Оскільки заявлений позов підлягає до задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з врахуванням вимог п.п.1 п.1. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 2481 грн.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради, Комунального некомерційного підприємства «Тростянецька центральна районна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального некомерційного підприємства «Тростянецька центральна районна лікарня», код ЄДРПОУ 01982666, 5323,36 грн. (п'ять тисяч триста двадцять три гривні 36 копійок) в рахунок відшкодування витрат Комунального некомерційного підприємства «Тростянецька центральна районна лікарня» на стаціонарне лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне ім'я сторін:
позивач - Гайсинська окружна прокуратура Вінницької області, адреса місця знаходження: вул. Волонтерів, 15а, м. Гайсин, Вінницька область;
позивач - Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, адреса місця знаходження: вул. Соборна, 77, смт Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326224;
позивач - Комунальне некомерційне підприємство «Тростянецька центральна районна лікарня», адреса місця знаходження: вул. Мічуріна, 60, смт Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 01982666;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Повний текст рішення складено 27 травня 2022 року.
Суддя А.М. Мудрак