Ухвала
Іменем України
24 травня 2022 року
м. Київ
справа № 539/2854/18
провадження № 61-4471ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про виправлення описки у постанові Полтавського апеляційного суду від 05 січня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2018 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 14 626,90 грн.
Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 жовтня 2018 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 січня 2013 року в сумі 13 454,19 грн, з яких: 618,10 грн - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 6 926,99 грн - заборгованість за відсотками, 5 909,10 грн - заборгованість за пенею. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області
від 08 вересня 2021 року заочне рішення скасовано та призначено розгляд справи.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області
від 02 листопада 2021 року відмовлено АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 січня 2022 року рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області
від 02 листопада 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про повернення фактично отриманої суми кредитних коштів скасовано та постановлено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 січня 2013 року в розмірі
5 190,81 грн.
В іншій частині рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02 листопада 2021 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
16 лютого 2022 року на електронну адресу апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Антіховича В. В. про виправлення описки у постанові Полтавського апеляційного суду
від 05 січня 2022 року.
Заява мотивована тим, що у резолютивній частині постанови невірно зазначено суму заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , оскільки відповідно до матеріалів справи фактично отримана сума кредитних коштів становить 618,10 грн, а не 5 190,81 грн, як зазначено в постанові апеляційного суду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката
Антіховича В. В. про виправлення описки у постанові Полтавського апеляційного суду від 05 січня 2022 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд не допустив описки чи арифметичної помилки, яка підлягає виправленню.
16 травня 2022 року скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє
ОСОБА_2 , засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду
від 11 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову ухвалу про виправлення описки.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду винесена при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушенням норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
У частині першій статті 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі
№ 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності».
Встановивши, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про виправлення описки у постанові Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN,
№ 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про виправлення описки у постанові Полтавського апеляційного суду від 05 січня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. Ю. Мартєв
І. М. Фаловська