Справа №522/4837/22
Провадження №3/522/4836/22
26 травня 2022 року м.Одеса
Суддя Приморського районного суду м.Одеси Домусчі Л.В. розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1
- за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до адміністративних матеріалів, наданих суду 19.04.2022 року, суддя отримала 20.04.2022 року, 12.04.2022 року о 22.30 год. ОСОБА_1 під час дії комендантської години, перебувала в громадському місці за адресою: м.Одеса, вул.Леонтовича, та не виконала законні вимоги співробітників поліції, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
За вказаним фактом співробітниками поліції відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №163759 від 12.04.2022 року за ст.185 КпАП України, який підписав правопорушник.
В судове засідання призначене на 26.05.2022 року ОСОБА_1 не з'явилася, про час, місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Судом вживалися заходи щодо повідомлення правопорушника про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Від надання письмових пояснень ОСОБА_1 відмовилася.
Ознайомившись з адміністративними матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАВ №163759 від 12.04.2022 року; рапортом інспектора ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 12.04.2022 року, зі змісту якого вбачається, що 12.04.2022 року о 22.05 год. було виявлено ОСОБА_1 , яка перебувала у м.Одеса по вул.Леонтовича-Пантелеймонівська та порушила комендантську годину, вважаю, що адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 , передбаченого ст.185 КУпАП, необхідно закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.1 ст.252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що "…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)".
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
З огляду на ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 9 Кодексу про адміністративні правопорушення наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Згідно ч.2 ст.9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Адміністративна відповідальність за ст.185 КУпАП настає у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею, є матеріальним, тобто потребує не тільки події, але й наявність вини (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що призвело до настання певних наслідків.
Водночас, з направленого до суду протоколу та наданих до нього документів відсутні підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснила злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, порушення ним комендантської години не є злісною непокорою законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 12.04.2022 року о 22.05 год. була зупинена працівниками поліції на вул.Леонтовича-Пантелеймонівська у м.Одесі за порушення нею комендантської години, але з зазначених матеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 здійснила будь-які протиправні дії.
Таким чином, відсутність вини в діях ОСОБА_1 , що призвело до настання наслідків, є свідченням відсутності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.185 КУпАП. З матеріалів справи не вбачається, які саме вимоги працівника поліції не виконала ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом", яке має випливати із сукупності ознак чи непростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому суд також виходить з вимог ст.62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п.2 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст.62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі "Аллене де Рібермон проти Франції", Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язків не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
З урахуванням встановлених обставин, суд констатує, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості, не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи, а винуватість ОСОБА_1 не доведена допустимими і належними доказами.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, що дає суду підстави зробити висновок про недоведеність вчинення адміністративного правопорушення.
Зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне порушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене та відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, суд вважає необхідним закрити провадження в справі.
Керуючись ст.ст.9, 10, 24, 33, 185, 221, 247, 254, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження по адміністративній справі №522/4837/22 провадження №3/522/4836/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Домусчі Л.В.