Справа № 507/2098/21
Провадження № 2/507/67/2022
Номер рядка звіту 10
"23" травня 2022 р. Любашівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді -Дармакуки Т.П.,
при секретарі судового засідання - Копищик М.С.,
із участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в смт.Любашівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення компенсації за користування власністю,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення компенсації за користування власністю. В обґрунтування вимог вказує, що вона та відповідач є співвласниками по 1/2 частині нежитлового приміщення - магазину із складом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , але вона позбавлена користуватися своєю власністю, оскільки відповідач перешкоджає її в цьому. Приміщення магазину використовується відповідачем для здійснення підприємницької діяльністю , а тому вона має право на компенсацію в розмірі Ѕ частини доходів, які отримав відповідач від використання магазину. За таких обставин, позивач просила усунути перешкоди в користуванні нею 1/2 частиною нежитлового приміщення - магазину із складом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язавши ОСОБА_3 не чинити її перешкоди у користуванні, а також просила стягнути із відповідача на її користь компенсацію в розмірі 50% доходів за останні три роки від використання в підприємницькій діяльності спільного майна - приміщення магазину, що складає 90 000 грн.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, із підстав викладених в позові.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказуючи на безпідставність позовних вимог, зокрема вказуючи на те, що між ними була домовленість, що позивачка із дітьми проживає в їхньому будинку, а він користується магазином.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 21 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, сторонам по справі на праві приватної власності належить по 1/2 частині нежитлового приміщення - магазину із складом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений факт підтверджується рішенням апеляційного суду Одеської області від 09 лютого 2016 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності (а.с.7-9).
В судовому засіданні із пояснень сторін, встановлено, що зазначеним нерухомим майном користується відповідач для здійснення підприємницької діяльності.
Позивач зверталася до поліції з приводу того, що ОСОБА_3 протягом останніх шести років не виконує рішення суду та продовжує торгівельну діяльність на
її Ѕ частині магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та її рекомендовано звернутися до суду (а.с.10-11).
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
У відповідність до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Статтею 358 ЦК України врегульовано порядок здійснення права спільної часткової власності, зокрема у даній нормі зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, та що співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Приймаючи до уваги, що позивачка є співвласником нежитлового приміщення - магазину із складом, не має можливості володіти та користуватися нерухомим майном на власний розсуд, оскільки відповідач, який є співвласником іншої частини нерухомості, чинить їй перешкоди, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, суд, з урахуванням абсолютності права власності, приходить до висновку, що відповідач порушує права та законні інтереси позивачки на вільне володіння власністю, тому її права, як співвласника нерухомого майна, підлягають захисту.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо усунення перешкод в користуванні власністю, слід задовольнити, оскільки позивачка є власницею 1/2 частини приміщення магазину, а тому відповідач не має права чинити їй перешкоди у здійсненні права власності.
Суд відхиляє аргументи відповідача про існування домовленостей сторін щодо користування нерухомим майном, набутого у шлюбі, оскільки зазначене не підтверджено відповідними доказами.
Що стосується позовної вимоги про стягнення із відповідача на її користь компенсації в розмірі 50% доходів за останні три роки від використання в підприємницькій діяльності спільного майна - приміщення магазину, в сумі 90 000 грн., то суд виходить із наступного.
За змістом ст.359 ЦК України доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що сторони у цій справі є співвласниками на праві спільної часткової власності вищезазначеного нежитлового приміщення магазину, в якому відповідач здійснює підприємницьку діяльність та його доходи відповідно до податкових декларацій про майнових стан і доходи за 2019 рік складають 12710 грн. 81 коп., за 2020 рік - 24173 грн. 60 коп., за 2021 рік - 18321 грн. 09 коп., загальна сума доходу ОСОБА_3 за період 2019-2021 роки становить 55205 грн. 50 коп. (а.с.60-71).
Отже , в силу ст..359 ЦПК України із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути Ѕ частину доходу , який отримано відповідачем від використання приміщення магазину, що становить 27602 грн. 75 коп., в задоволенні решти позову слід відмовити, так як вимоги про стягнення компенсації в розмірі 90000 грн. доведені позивачем частково.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з квитанціями позивач сплатила 908 грн. судового збору за немайнову вимогу (про усунення перешкод) та 908 грн. за майнову вимогу (про стягнення 90000 грн.) (а.с. 1, 24). Враховуючи, що позовна вимога немайнового характеру задоволена повністю, а отже із відповідача на користь позивача слід стягнути 908 грн. сплаченого нею при зверненні до суду судового збору.
Позовна вимога майнового характеру задоволена частково, а отже судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 278 грн. 48 коп. За таких обставин, із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1186 грн. 48 коп.
Підстави для негайного виконання рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення компенсації за користування власністю- задовольнити частково.
Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 1/2 частиною нежитлового приміщення - магазину із складом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язавши ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні 1/2 частиною нежитлового приміщення - магазину із складом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 27602 грн. 75 коп.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1186 грн. 48 коп. судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення виготовлено 27.05.2022 року.
Суддя: Т.П. Дармакука