Справа № 947/9413/22
Провадження № 1-кс/947/4111/22
26.05.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022160000000231 від 19.04.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 309 КК України, -
Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022160000000231 від 19.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 309 КК України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
19.04.2022 до СУ ГУНП в Одеській області надійшла інформація з ВОР Одеського районного управління ДВБ НП України про те, що громадянин ОСОБА_7 за попередньою змовою з іншими особами підшуковують осіб призовного віку та організовують незаконне переправлення останніх через державний кордон України.
В ході проведення оперативно-розшукових заходів та проведеними слідчими (розшукових), було встановлено, що до складу вказаної групи осіб входить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та користується автомобілем марки «BMW» сірого кольору з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » та ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_9 .
З метою перевірки зазначених обставин, користувачем автомобіля марки «BMW» чорного кольору з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було надано письмовий дозвіл на проведення його обшуку.
Надалі, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання документів і речей, які мають значення речових доказів та фіксування події злочину, виникла необхідність у проведенні невідкладного обшуку до постановлення ухвали слідчого судді всередині вищевказаного автомобіля, в ході якого було виявлено та вилучено: згорток із речовиною рослинного походження зеленого кольору; скляну колбу із порошкоподібною речовиною білого кольору;полімерний згорток із порошкоподібною речовиною білого кольору;мобільний телефон марки «ZTEBladeA7 2020» imei1: НОМЕР_3 imei2: НОМЕР_4 з сім-карткою мобільного оператора з номером НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «Samsung» imei: НОМЕР_6 без сім-картки;свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відносно автомобіля марки «BMW» з державним норменим знаком « НОМЕР_7 »; перепустка № НОМЕР_8 відносно автомобіля марки «Lexus» з державним номерним знаком « НОМЕР_9 ».
Далі, вище перелічені речі та речовини, що можуть служити доказами у кримінальному провадженні у відповідності до ст. 98 КПК України, на підставі винесеної постанови від 20.05.2022, визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, оскільки є достатньо підстав вважати, що вони є знаряддям та об'єктом протиправних дій та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, виявити які вдасться лише за допомогою проведення додаткових слідчих дій та відповідних криміналістичних експертиз у науково - дослідних експертних установах.
Таким чином, з метою збереження речових доказів, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Слідчий в судовому засідання вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, просив слідчого суддю його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні частково заперечував проти задоволення клопотання, просив суд не накладати арешт на свідоцтво про реєстрації транспортного засобу, оскільки транспортний засіб не вилучався та належить сторонній особі, в іншій частині не заперечував.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, положення, вислухавши учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час здійснюється досудове розслідування в рамках вказаного кримінального провадження, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 309 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.
З матеріалів клопотання вбачається, що 19.05.2022 року було проведено обшук автомобіля марки «BMW» чорного кольору, з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України. В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено речі та документи, перелік яких міститься в клопотанні. Органом досудового розслідування встановлено, що вищевказане майно являється речовими доказами по кримінальному провадженні, в зв'язку з тим що воно зберегли на собі сліди скоєного злочину.
Окрім того, постановою слідчого від 20.05.2022 року вказані речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів якими є вищезазначені речі, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя погоджується з доводами захисника про відсутність підстав для накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відносно автомобіля марки «BMW» з державним номерним знаком « НОМЕР_7 », оскільки вказаний документ підтверджує право власності особи, яка не має відношення до вказаного кримінального провадження, на належний їй автомобіль.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі, можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.
При цьому, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на вилучені речі.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.
В свою чергу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відносно автомобіля марки «BMW» з державним номерним знаком « НОМЕР_7 », підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022160000000231 від 19.04.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 309 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, яке вилучене 19.05.2022 під час проведення обшуку автомобіля марки «BMW» сірого кольору з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » та ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_9 та яким фактично користується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-згорток із речовиною рослинного походження зеленого кольору;
-скляна колба із порошкоподібною речовиною білого кольору;
-полімерний згорток із порошкоподібною речовиною білого кольору;
-мобільний телефон марки «ZTEBladeA7 2020» imei1: НОМЕР_3 imei2: НОМЕР_4 з сім-карткою мобільного оператора з номером НОМЕР_5 ;
-мобільний телефон марки «Samsung» imei: НОМЕР_6 без сім-картки;
-перепустка № НОМЕР_8 відносно автомобіля марки «Lexus» з державним номерним знаком « НОМЕР_9 ».
В іншій частині - відмовити.
Тимчасово вилучене майно, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відносно автомобіля марки «BMW» з державним номерним знаком « НОМЕР_7 » - повернути особі, у якої воно було вилучено.
Виконання ухвали покласти слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1