Справа № 946/2233/22
Провадження № 2/946/2405/22
19 травня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Присакар О.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,
позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в підготовчому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, -
31.03.2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимоги, яким просить розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22.11.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №793 та визнати за нею право власності на транспортний засіб SEAT IBIZA, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1,6 куб. м., мотивуючи тим, що фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені в зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на сімейне життя. Від шлюбу мають неповнолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені з грудня 2019 року. Позивач вважає примирення неможливим.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечує проти їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Частиною 1 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 22.11.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 22.11.2007 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №793.
Судом встановлено, що між сторонами припинені фактичні шлюбні відносини з грудня 2019 року.
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 16.02.2019 року, виданим Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 26.11.2010 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.
Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При цьому суд бере до уваги правові норми, встановлені, ст.ст.24, 56 СК України щодо добровільності шлюбу та права кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Відповідно до статті 60 СК України основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За період перебування в шлюбі сторонами був придбаний транспортний засіб SEAT IBIZA, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1,6 куб. м., що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданим ТСЦ 5152.
Згідно ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до змісту частин 1, 2, 3 статті 61 Сімейного кодексу України, об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту, а також заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з частини 1 статті 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною 1 статті 70 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Статтею 71 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (друга статті 71 Сімейного кодексу України).
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частина четверта статті 71 Сімейного кодексу України).
Приписами частин 1 та 2 статті 372 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя «від 21 грудня 2007року №11 (надалі - Постанова), сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток.
Відповідно до роз'яснень Пленуму ВСУ в пп.23, 24 постанови від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання.
Ст.57 СК України визначає, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 18.05.2022 року отримав грошову компенсацію за транспортний засіб SEAT IBIZA, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1,6 куб. м., що підтверджено його розпискою, яка долучена до матеріалів справи.
При таких обставинах суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя й збереження шлюбу суперечить її інтересам, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу та визнання права власності на транспортний засіб SEAT IBIZA, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1,6 куб. м. підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212, 224 - 227 ЦПК України, ст.ст.110, 112 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22.11.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №793 - розірвати.
Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на транспортний засіб SEAT IBIZA, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1,6 куб. м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2022 року.
Суддя: О.Я.Присакар