Справа № 495/10037/21
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
19 січня 2022 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
судді Заверюха В.О., при секретарі - Червинській І.В.,
за участю: відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3000 грн. щомісячно на період її навчання.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05.02.2004 року, актовий запис №13. Спільна дитина навчається у Білгород-Дністровському коледжі природокористування, будівництва та комп'ютерних технологій, спеціальність архітектура та містобудування, ІІІ курс, денної форми навчання, термін навчання з 01.09.2019 року по 30.06.2023 рік. Відповідач, як батько повинен брати участь у матеріальному забезпеченні дитини, яка продовжує навчання, оскільки позивач сама не може забезпечити матеріально сина.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач скористався своїм правом відповідно до ст.178 ЦПК України та на адресу суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заявляючи вимогу про стягнення аліментів у розмірі 3000 гривень на навчання, позивачем не врахована норма ст.182 СК України, а саме: не враховано обставини щодо стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів та наявності у платника аліментів інших дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виховується відповідачем як батьком-одинаком. Наразі відповідач перебуває в фактичних шлюбних відносинах з цивільною дружиною, ведуть спільне господарство, в звязку з чим повинен забезпечувати себе, цивільну дружину та сина. Також, з 14.11.2021 року відповідача було звільнено з в/ч НОМЕР_2 , згідно витягу з наказу від 12.11.2021 року №556-ос, у зв'язку із закінченням строку контракту. Відповідно до наявного військового стажу роботодавцем було подано документи на розгляд до Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років, але, станом на січень місяць 2022 року відповідачу пенсію не призначено. Після звільнення відповідач не працює, за станом здоров'я не може знайти роботу не пов'язану з важкими фізичними навантаженнями. Відповідач розуміє свій обов'язок сплачувати аліменти та не має наміру від нього ухилятися, але вимога про сплату аліментів у розмірі 3000 гривень щомісячно не відповідає вимогам закону, оскільки відповідач не має постійного заробітку, проте відповідач згоден сплачувати аліменти на утримання доньки на час навчання в розмірі 1 000 грн..
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.12.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі посилаючись на обставини, які зазначені в позові, просила задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та зазначив, що такий розмір аліментів є завищеним. В обгрунтування заперечення вказав, що він офіційно не працевлаштуванний, має на утриманні неповнолітнього сина, крім того має незадовольний стан здоров'я, а тому відповідач згоден сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1 000 грн. щомісячно.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05.02.2004 року, актовий запис №13.
Спільна дитина навчається у Білгород-Дністровському коледжі природокористування, будівництва та комп'ютерних технологій, спеціальність архітектура та містобудування, ІІІ курс, денної форми навчання, термін навчання з 01.09.2019 року по 30.06.2023 рік, що підтверджується довідкою Білгород-Дністровського коледжу природокористування, будівництва та комп'ютерних технологій від 01.12.2021 року №339.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступних норм законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка або син, а також самі дочка або син, які продовжують навчання.
Згідно ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
За таких обставин, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежного від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно з статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів із урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів із одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У відповідності до п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, обов'язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Навчання, крім побутових витрат, також потребує коштів на придбання літератури, методичного матеріалу, щоденного виділення коштів на харчування та транспорт.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, при чому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.
Визначаючи розмір аліментів, суд бере до уваги, що спільна дитина потребує матеріальної допомоги, у зв'язку з навчанням, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батька, зокрема, на витрати, пов'язані з проїздом до навчального закладу, витратами на навчання (канцелярські товари), харчуванням, одягом та взуттям, що відповідач як батько який зобов'язаний утримувати свою повнолітню доньку, яка продовжує навчатися, до досягнення нею двадцяти трьох років, матеріальне становище позивача та відповідача, а також те, що відповідач частково визнав позовні вимоги в сумі 1 000 грн, оскільки неспроможний більше платити, є безробітним, тому вважає необхідним задовольнити позов частково, зобов'язавши сплачувати відповідача на користь позивача, аліменти на період навчання спільної дитини у розмірі 1 500 грн. щомісяця.
Визначаючи кінцеву дату стягнення аліментів, суд вважає за необхідне визначити датою закінчення позивачем навчання. Водночас, суд враховує і можливість продовження отримання ним освіти, граничний термін сплати аліментів, визначений ст.199 СК України, змістом позовних вимог. Внаслідок чого, вважає за необхідне призначити до стягнення з відповідача аліменти на утримання повнолітньої сина до дати закінчення навчання до 30.06.2023 року включно.
Згідно з положеннями ст.141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивач була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 992,40 грн слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст.4, 12-13, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у розмірі 1 500 грн. щомісячно, починаючи з 05.01.2022 року і до 30.06.2023 року, тобто до припинення ОСОБА_3 навчання у навчальному закладі. У разі припинення ОСОБА_3 навчання у навчальному закладі, стягнення аліментів на її утримання припинити.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 992,40 грн..
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Заверюха В.О.