Справа № 127/34178/21
Провадження № 22-ц/801/934/2022
Категорія: 56
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.
Доповідач:Оніщук В. В.
26 травня 2022 рокуСправа № 127/34178/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Оніщука В.В.,
суддів: Медвецького С.К., Копаничук С.Г.,
учасники справи:
позивач: Департамент соціальної політики Вінницької міської ради,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 січня 2022 року, ухвалене у складі судді Ан О.В., в залі суду,
встановив:
У грудні 2021 року Департамент соціальної політики Вінницької міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів грошової допомоги.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення (Правобережне) ДСП ВМР та отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам. З умовами призначення і виплати допомоги відповідач була ознайомлена під підпис та власноруч написала, що зобов'язується в 3- денний термін письмово повідомити про виникнення обставин, що можуть вплинути на призначення допомоги.
Перевіркою особової справи відповідача щодо достовірності та повноти інформації для призначення допомоги виявлено, що 20.05.2020 ОСОБА_1 придбала житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що повідомила лише 19.08.2020, а відтак з червня 2020 року по липень 2020 року виникла переплата допомоги у розмірі 3 276 грн.
Письмову вимогу позивача про повернення в добровільному порядку коштів відповідач не виконує.
На підставі викладеного, позивач звернувшись в суд з даним позовом, просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 надміру виплачені кошти щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг за період з червня 2020 по липень 2020 в сумі 3 276 грн.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 січня 2022 року позовну заяву Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів грошової допомоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради надміру виплачені кошти щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з червня 2020 по липень 2020 в сумі 3276 (три тисячі двісті сімдесят шість) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради сплачений судовий збір 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення вимог п. 6 Порядку №505 вчасно не повідомила Департамент соціальної політики про набуття нею у власність квартири, внаслідок чого здійснювалися нарахування коштів грошової допомоги, які вона уже не мала права отримувати.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що висновок суду першої інстанції про замовчування нею факту придбання квартири є невірним, оскільки вона була позбавлена можливості повідомити позивача про вказані обставини через введення на території України карантину, що пов'язано зі спалахом коронавірусу та як наслідок відсутністю роботи транспорту, а також прозорих офісів.
Також заявник вказала, що позивачем не доведено належними доказами про наявність умисних недобросовісних дій з боку відповідача, що призвели до надмірної виплати їй адресної допомоги.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи, а відтак була позбавлена можливості скористатися своїми процесуальними правами.
Крім того, 24.05.2022 ОСОБА_1 надіслано на адресу суду додаткові письмові пояснення, у яких остання, окрім посилання на запровадження на території України карантинних обмежень у 2020 році, зазначила про її вік та неврахування судом першої інстанції її матеріального стану, оскільки до цього часу вона не має змоги зробити ремонт у придбаній квартирі.
На апеляційну скаргу позивачем надано відзив у якому вказано про безпідставність поданої скарги та законність рішення суду першої інстанції, при цьому зазначено, що ОСОБА_1 двічі була повідомлена про наявність переплати із пропозицією повернути надміру виплачені кошти, однак повертати кошти відмовилась.
Апеляційна скарга на підставі статті 369 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вищевказаним вимогам закону.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 04.11.2019 ОСОБА_1 підписала заяву про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичних операцій, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, особисто зазначила, що вона зобов'язується у 3-денний термін письмово повідомляти управління про виникнення обставин, що можуть вплинути на призначення допомоги, навпроти графи у будь-якого із членів сім'ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення зазначила «ні» (а.с. 8).
Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 12.11.2019 вирішено призначити ОСОБА_1 допомогу відповідно до ЗУ «Допомога переміщеним особам на проживання» з 07.11.2019 по 06.05.2020 (а.с. 9).
Розпорядженням про продовження строку виплати допомоги переміщеним особам на проживання від 01.06.2020 ОСОБА_1 продовжено строк виплати до листопада 2020, розпорядженням про продовження строку виплати допомоги переміщеним особам на проживання від 21.07.2020 ОСОБА_1 продовжено строк виплати до серпня 2020 (а.с.10, 11).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів 20.05.2020 відбулася державна реєстрація квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої стала ОСОБА_1 (а.с. 12-13).
Заявою від 10.08.2020 ОСОБА_1 просила припинити виплату допомоги на оренду житла, у в зв'язку з придбанням у власність житла (а.с. 14).
Згідно з розрахунком о/р № НОМЕР_1 у ОСОБА_1 утворилася переплата у сумі 3 276 грн за червень - липень 2020 (а.с. 15).
20.10.2022 та 12.11.2020 на адресу відповідача Департаментом соціальної політики ВМР було надіслано вимогу про добровільне повернення коштів (а.с. 16, 17).
Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 січня 2014 року встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно зі статтею 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону (ч. 1). Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2). Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 4).
Відповідно до частини першої статті 5 вказаного Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Внутрішньо переміщені особи отримують щомісячну адресну допомогу за правилами, встановленими Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 20014 року №505.
Пунктом 2 вказаного Порядку, в редакції, що була чинною на дату призначення допомоги, передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно з пунктом третім цього Порядку грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї).
Пунктом 5 Порядку визначено, що для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку. У даній заяві уповноважений представник сім'ї зазначає, зокрема, наявність у будь-кого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.
Відповідно до пункту 11 цього Порядку уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.
Відповідач ОСОБА_1 була проінформована про зазначене зобов'язання, про що свідчить її підпис на заяві про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичних операцій, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 04.11.2019 (а.с. 8).
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14).
Тому законодавець пов'язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно із статтею 81 ЦПК України має довести позивач.
Обов'язок щодо надання достовірної інформації при поданні заяви про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, покладено на отримувача такої допомоги.
Механізм повернення надмірно отриманих коштів у виді допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна виплата відбулась з вини отримувача такої допомоги, тобто внаслідок його зловживань, зокрема, шляхом повідомлення недостовірних відомостей.
Встановивши, що ОСОБА_1 протягом трьох днів не повідомила уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, а саме про придбання нею у власність житлового приміщення, розташованого в регіоні, іншому ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки відповідач не надала достовірні відомості про наявність у неї вказаного майна, внаслідок чого, вона незаконно отримала адресну допомогу за період з червня 2020 року по липень 2020 року, яка відповідно до вимог закону підлягає поверненню.
Наведене спростовує посилання скаржника на те, що позивачем не доведено належними доказами наявність умисних недобросовісних дій з її боку, що призвели до надмірної виплати їй адресної допомоги.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач була позбавлена можливості повідомити позивача про обставини щодо придбання житлового приміщення через введення на території України карантину, що пов'язано зі спалахом коронавірусу та як наслідок відсутністю роботи транспорту, а також прозорих офісів, не приймаються судом до уваги, оскільки будь - яких доказів на підтвердження того, що у відповідний період не працювали транспорт і прозорі офіси, скаржником до матеріалів справи не додано.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач не була позбавлена можливості повідомити уповноважений орган про придбання нею майна шляхом засобів поштового чи електронного зв'язку.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
Отже, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, тому судові витрати понесені у зв'язку з апеляційним переглядом справи слід залишити за ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369,374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В. В. Оніщук
Судді: С. К. Медвецький
С. Г. Копаничук