Іменем України
24.05.2022 Справа №607/1382/22 Провадження № 2/607/1580/2022
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Марциновської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Семенець Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
25.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.03.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.
У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання, не з'явилися. Заяв чи клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.
Частини 1, 2 ст. 2 ЦПК України визначають, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
За змістом ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 08.04.2022 та 24.05.2022 не з'явився у судові засідання. При цьому позивач був повідомлений про дату, час та місце судового засідання шляхом надіслання повістки на його поштову адресу, яка зазначена у позовній заяві, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Однак такі поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Так само відповідач не з'явився і у судове засідання, призначене на 04.05.2022. При цьому судова повістка, скерована відповідачу, повернулася до суду, з відміткою на поштовому відправленні «за закінченням терміну зберігання».
Суд зауважує, що у позовній заяві позивач зазначив, що просить призначити судове засідання у справі на 18.04.2022 або пізніше. Відтак дати двох судових засідань, призначених у цій справі, узгоджувались із клопотанням позивача та надавали останньому можливість прибути до суду та приймати участь у розгляді цієї справи. Однак таким правом позивач не скористався.
При визначенні факту належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання. суддя враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2021 (справа № 911/3142/19), де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Так само Верховний Суд неодноразово у своїх постановах вказував, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Аналогічно і у п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач ОСОБА_1 двічі своєчасно та належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких доказів поважності причин неприбуття в судові засідання не надавав, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи суду не подавав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу слід залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.
Роз'яснити, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 2, 247 ч. 2, 257 ч. 1, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.
Роз'яснити, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяІ. В. Марциновська