1Справа № 335/8337/21 2/335/300/2022
17 травня 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Якимової О.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (гонорар) за договором про надання правової допомоги, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (гонорар) за договором про надання правової допомоги, в обґрунтування якого зазначив. 13.12.2020 року ОСОБА_3 потрапив у дорожньої-транспортну пригоду, внаслідок якої померла людина. Вказане повідомлення було внесено до ЄРДР за № 12020080050003237 від 14.12.2020 року. У зв'язку з відкриттям кримінального провадження відповідачу знадобився адвокат, і він звернувся за правовою допомогою до позивача, як до адвоката.
Узгодивши всі істотні умови, між адвокатом Тягуновим O.A. та відповідачем, 15.12.2020 року було підписано договір про надання правової допомоги, предметом якого є надання відповідачу послуг (а саме правової допомоги). У день підписання договору про надання правової допомоги ОСОБА_3 сплатив аванс за надання правових послуг у сумі 23 800 грн.
30.06.2021 року постановою слідчого кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080050003237 від 14.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України закрито.
Отже, постановою про закриття кримінального провадження підтверджується, що умови договору позивачем, як адвокатом, було виконано в повному обсязі та належним чином.
Жодних претензій щодо якості надання правової допомоги і вартості послуг відповідачем не заявлялось.
Загальна вартість послуг з надання правової допомоги склала 108 800 грн.
Авансова сума вартості послуг становить 23 800 грн. та сплачена ОСОБА_4 15.12.2020 року під час підписання договору про надання правової допомоги.
Залишок вартості послуг з надання правової допомоги (гонорару), наданих ОСОБА_5 за договором про надання правової допомоги від 15.12.2020 року станом на 03.07.2021 року становить 85 000 грн.
Після отримання постанови про закриття кримінального провадження відповідач відмовився підписувати акт наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 15.12.2020 року та сплачувати другу частину грошових коштів з надання правової допомоги (гонорару) у розмірі 85 000 грн.
03.07.2021 року позивачем було направлено рекомендованим поштовим відправленням відповідачу акт наданих послуг від 03.07.2021 року за договором про надання правової допомоги від 15.12.2020 року із супровідним листом, згідно до якого клієнт зобов'язаний сплатити гонорар адвоката протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання акту наданих послуг. У разі отримання акту наданих послуг засобами поштового зв'язку, він вважається підписаним з дня отримання акту, а у разі неотримання листа клієнтом, з дати повернення поштового повідомлення.
Даний акт відповідач отримав 05.07.2021 року, жодних претензій та заперечень щодо обсягу наданих послуг та їх вартості від ОСОБА_6 не надходило. Отже акт наданих послуг від 03.07.2021 року за договором про надання правової допомоги від 15.12.2020 року вважається підписаним обома сторонами Договору.
Не отримавши протягом встановленого терміну оплату наданих послуг за договором про надання правової допомоги, позивачем було направлено рекомендованим поштовим відправленням відповідачу претензію із вимогою сплатити заборгованість по гонорару адвоката відповідно до акту наданих послуг від 03.07.2021 року за договором про надання правової допомоги від 15.12.2020 року, яку відповідач отримав 17.07.2021 року.
Однак, станом на 02.08.2021 року, жодної відповіді позивачем від відповідача не отримано.
Позивач посилаючись на те, що він, як адвокат, умови договору виконав у повному обсязі, однак ОСОБА_3 умов договору не виконав, не оплатив суми гонорару, тим самим порушив умови договору, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти (гонорар) за договором про надання правової допомоги від 15.12.2020 року у сумі 85 000 грн.
Ухвалою суду від 05.08.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження. Розпочато у справі підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання.
02.09.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволені позову відмовити. Зазначивши, що наданий позивачем Акт наданих послуг від 03.07.2021 року за договором про надання правової допомоги від 15.12.2020 року не має відношення до вказаного договору, оскільки не відповідає його умовам. Між ним та адвокатам була домовленість про сплату всієї суми одразу у розмірі 23 800 грн., яку відповідач і сплатив, тому суму у розмірі 85000 грн., яку позивач з нього просить стягнути вважає безпідставною. Акт наданих послуг від 03.07.2020 року з відповідачем не узгоджувався, про наведений перелік наданих послуг відповідачу нічого не відомо.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Суд заслухавши у судовому засіданні доводи позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні по справі докази, у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
З наданих позивачем письмових доказів судом встановлено, що між адвокатом Тягуновим O.A. та відповідачем ОСОБА_2 15.12.2020 року було підписано договір про надання правової допомоги, предметом якого є надання відповідачу послуг (а саме правової допомоги). Відповідно до прибуткового касового ордеру № 2 від 15.12.2020 року адвокатом Тягуновим О.А. прийнято від ОСОБА_2 суму у розмірі 23800 грн., в якості авансу за надання правових послуг згідно договору про надання правової допомоги від 15.12.2020 року.
03.07.2021 року позивачем було направлено рекомендованим поштовим відправленням відповідачу акт наданих послуг від 03.07.2021 року за договором про надання правової допомоги від 15.12.2020 року із супровідним листом, згідно до якого клієнт зобов'язаний сплатити гонорар адвоката у розмірі 85 000 грн. протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання акту наданих послуг. У разі отримання акту наданих послуг засобами поштового зв'язку, він вважається підписаним з дня отримання акту, а у разі неотримання листа клієнтом, з дати повернення поштового повідомлення. Даний акт відповідач отримав 05.07.2021 року.
Крім того, позивачем було направлено рекомендованим поштовим відправленням відповідачу претензію від 16.07.2021 року із вимогою сплатити заборгованість по гонорару адвоката відповідно до акту наданих послуг від 03.07.2021 року за договором про надання правової допомоги від 15.12.2020 року, яку відповідач отримав 17.07.2021 року та не повідомив позивача про результати її розгляду.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно зі статтею 1 Закону (у редакції на час укладення договору) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) (далі - Закон) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно із частиною першою статті 27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону).
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (частина п'ята статті 626 ЦК України).
Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.
Згідно з статтею 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.
Договір про надання правової допомоги від 15.12.2020 року (у матеріалах справи наявна його копія) не визначає порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.
Зміст цієї угоди (форма його викладу) не може свідчити про безумовну домовленість сторін про порядок обчислення гонорару та порядок його сплати, враховуючи, що відповідач заперечує визначений розмір гонорару.
Суд виходить з того, що правові підстави для стягнення винагороди адвоката за надані послуги (гонорар) мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а саме договором про надання правової допомоги, письмовими документами про проведені розрахунки між сторонами договору.
У цій справі такі докази позивач суду не надав, не надав розрахунку на підтвердження обсягу виконаної ним роботи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову має бути відмовлено.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268,274, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (гонорар) за договором про надання правової допомоги - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення виготовлено 27.05.2022 року.
Суддя Ю.В.Геєць